8.1.6. Продаж земельних ділянок

8.1.6. Продаж земельних ділянок

Згідно із Земельним кодексом України земельні ділянки сільськогосподарського призначення можна продавати з 1.01.2005 р. Однак перед тим, як скористатися цим правом, громадяни — власники землі повинні бути поінформовані про наслідки такого кроку.

Як свідчить світова практика, продаж громадянами земельних ділянок, призначених для ведення товарного (а не підсобного) сільськогосподарського виробництва, відбувається нечасто — 1—2 % на рік. В Україні попит на такі землі є платоспроможним. Причини цього — нерозвиненість ринку землі, відсутність у сільськогосподарських товаровиробників достатніх коштів для придбання землі,
а також недоступність довгострокових кредитів під невисокий відсо­ток для придбання землі (іпотечного кредитування). Саме тому при продажу сільськогосподарських земель громадяни отримують за них невисоку ціну. Отже, можна порекомендувати громадянам — власникам сільськогосподарської землі не поспішати з її продажем (якщо на це немає особливих причин). З часом, коли «запрацює» земельний ринок, вартість землі значно зросте.

Якщо ж землевласник вирішив продати її чи здійснити відчуження земельної ділянки іншим способом (подарувати, обміняти тощо), то він може це зробити без зміни цільового
призначення земельної ділянки, що передбачено Земельним кодексом України.

Про умови продажу сторони — продавець і покупець — домовляються між собою та фіксують їх у письмово складеному договорі купівлі-продажу. В цьому документі обов’язково вказуються цільове призначення земельної ділянки, її місцезнаходження, ціна, умови оплати, обов’язки сторін тощо. Договори купівлі-продажу, як і інші угоди з відчуження земельних ділянок, підлягають обов’язковому нотаріальному засвідченню у відповідності.

Земельна ділянка продається за тією ціною, яку сторони узгодили між собою. Натомість державне мито сплачують на підставі грошової оцінки цієї ділянки. Розмір державного мита при відчуженні земельних ділянок становить 1 % суми договору, але не менше ніж один неоподатковуваний мінімум доходів гро-
мадян.

До договору купівлі-продажу обов’язково додаються такі документи:

державний акт на право приватної власності на землю;

довідка про грошову оцінку земельної ділянки, яку видає місцевий орган Держкомзему України на підставі заяви громадянина.

Право власності на земельну ділянку виникає у покупця не піс-
ля укладення договору, а лише після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на міс­цевості) та одержання державного акта на право власності на
землю.

Згідно із Земельним кодексом України накладено мораторій на продаж земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до 1 січня 2005 р.