8.3. Концепції побудови платіжних систем та схеми здійснення розрахунків

Міжбанківсьий процесінговий центр (МБПЦ) призначений для обслуговування комерційних банків на базі єдиної уніфікованої технології обробки внутрішніх транзакцій, розвитку інфраструктури банків-членів платіжних систем і нормативно-правової бази.

НБУ виконує функції розрахункового банку платіжної системи для комерційних банків за внутрішніми картковими розрахунками, що мають назву domestik та міжнародними - international. МБПЦ формує в даному випадку дані для проведення взаємозаліку за клірінговою системою міжбанківських розрахунків за всіма внутрішніми транзакціями і направляє їх в Головне операційне управління (ГОУ) НБУ для здійснення взаємозаліку. Нацбанк забезпечує проведення клірінгу за уніфікованою технологією, що базується на міжнародних стандартах платіжних систем та існуючій в Україні СЕП.

Нацбанк створив Національну систему масових електронних платежів населення (НСМЕП), що використовує смарт-картки і в пілотному варіанті запроваджена в чотирьох регіонах України. Взаємодія та розрахунки НСМЕП проводяться через регіональні процесінгові центри (РПШта МБПЦ.

Рис. 8.10. Архітектура міжбанківського процесінгового центру.

Функціонально міжбанківський процесінговий центр забезпечує:

•  маршрутизацію та авторизацію платіжних транзакцій між:
банками учасниками міжнародних і національних платіжних
систем;

•  кліринг і взаємозалік в рамках міжнародних платіжних систем
за всіма внутрішніми транзакціями;

•  взаємодію з міжнародними платіжними системами;

•  управління мережею банкоматів;

•  управління мережею POS-терміналів;

•  розрахунок комісійних;

•  формування звітності.

Програмно-технічний комплекс МБПЦ побудовано за принципами модульності та маштабності рис.8.10., що дозволяє легко нарощувати, постійно розвивати та підтримувати його на рівні сучасних технічних і технологічних вимог. Крім цього МБПЦ забезпечує надійну та безперебійну роботу в режимі 24 години на добу та 365 днів на рік.

,Як бачимо міжбанківський процесінговий центр побудований за розподіленою схемою. Маршрутизатор - пристрій, що призначений для визначення та адресації проходження транзакцій оптимальним шляхом, виконує в даному випадку роль монітора або іншими словами диспетчера.

Ядром МБПЦ є два сервера, що працюють в паралельному режимі, дублюючи один одного та забезпечують таким чином надійність і безперервність в роботі. З серверами безпосередньо зв'язані нако­пичувані масивів БД, що забезпечують збереження інформації під управлінням СУБД ORACLE.

Хаби (мультиплексори) - пристрої, що мають один вхід і певну кількість виходів (4,8,12,16,32) та призначені для розгалуження мереж передачі даних, створення вузлів.

її    0 ПК для введення сліпів - призначений для ідентифікації в системі ' ■   платіжних карток, за їх сліпом.

АРМ безпеки призначений для забезпечення захисту інформаційних процесів, що здійснюються в системі та проведення моніторінгу пла­тежів.

Розглянемо, в загальному випадку, взаємодію учасників платіжної системи, при здійснені розрахунків за надані послуги, з допомогою пластикових карток рис.8.11. Очевидно, що даний процес можна виконувати поетапно в послідовності:

Рис.8.11. Схема взаємодії учасників платіжної системи.

1- банк-емітент оформляє та видає платіжну картку клієнту за його
власним бажанням;

2- при здійсненні купівлі товару чи отримання послуг клієнт надає
платіжну картку продавцеві для проведення розрахунку;

3- продавець або надавач послуг через процесінговий центр проводить
запит на авторизацію;

4- процесінговий центр проводить запит на авторизацію з банком-
емітентом;

5- банк-емітент сповіщає результат авторизації процесінговому
центру;

6- процесінговий центр передає результат на запит авторизації
надавачеві послуг;

7- продавець або надавач послуг відпускає товар та надає чек
клієнту;

8- в кінці дня навачі послуг або продавці надають банку-еквайра всі
чеки за куплені товари чи надані послуги;

9- банк зараховує згідно з наданими чеками кошти на поточний
рахунок свого контрагента;

10, 11, 12, 13 - банк-еквайр через процесінговий центр проводить взаєморозрахунки з банком-емітентом за проведені транзакції;

14 - банк-емітент надає своєму клієнту виписку про проведені транзакції;

15 - банк-емітент проводить кінцевий розрахунок з тримачем платіжної картки.

Розглянемо одну з можливих технологій розрахунків за міжнародними платіжними картками з проведенням авторизації, клірінгу та взаємо-розрахунків на території України рис.8.12.

Нехай через банк-еквайра в Україні проведено операцію отримання готівки в банкоматі клієнтом, картковий рахунок якого обслуговується банком-емітентом. Розглянемо механізм проведення розрахунків поетапно:

1- банк-еквайр обмінюється з МБПЦ інформацією про виконані
операції власною мережею банкоматів чи pos-терміналів;

2- МБПЦ надає інформацію банку-емітенту про операції, що виконані
його клієнтурою на поточних карткових рахунках;

3- банк-емітент списує чи зараховує кошти на поточний картковий
рахунок свого клієнта та надає інформацію в розрахунковий банк про
корегування коштів на кореспондентському рахунку;

Рис.8.12. Схема розрахунків за міжнародними картками з проведенням авторизації та клірінгу в Україні.

4- МБПЦ надає інформацію розрахунковому банку про клірінг та
взаєморозрахунки між банком-емітентом і банком-еквайром;

5- розрахунковий банк в Україні визначає та надає МБПЦ плату за
виконані операції;

6- розрахунковий банк визначає та надає банку-еквайру комісійні
платежі за проведені операції.

Гарантом здійснення таких операцій виступає розрахунковий банк в Україні. Проведення розрахунків за даною схемою призводить до зниження ризиків та зменшення гарантійних зобов'язань, які розмі­щуються в Україні. Розглянемо ситуацію, коли розрахунок здійснювався через банк-еквайра за рубежем, а картковий рахунок обслуговується в українському банку-емітенті. Тоді поетапно:

7- іноземний банк-еквайр обмінюється інформацією про здійсненні
операції зі своїм процесінговим центром;

8- іноземний процесінговий центр надає інформацію розрахунковому
банку про здійсненні операції та взаємозалік;

9 - іноземний розрахунковий банк визначає плату за послуги
процесінговому центру та перераховує її;

10- розрахунковий банк надає банку-еквайру сплачену комісію за
здійсненні операції;

11- іноземний процесінговий центр надає інформацію МБПЦ про
здійсненні операції та проводить клірінг;

12- іноземний розрахунковий банк проводить взаєморозрахунок з
МБПЦ в Україні.

Далі МБПЦ проводить розрахунок з банком-емітентом за внутріш­ньою схемою. Розрахунки можуть проводитись без МБПЦ через інозем­ний процесінговий центр і розрахунковий банк. В цьому випадку гарантом здійснення операцій виступає іноземний процесінговий центр. Зокрема й ризики проведення таких операцій теж залежать від іноземного процесінгового центру.

Розглянемо схему розрахунків за платіжними пластиковими картками рис.8.13 у випадку здійснення операцій відразу через іноземний проце­сінговий центр і розрахунковий банк за рубежем. Визначимо розрахун­ковий механізм за етапами:

1- банк-еквайр обмінюється з процесінговим центром міжнародної
платіжної системи інформацією про виконані операції;

2- процесінговий центр надає інформацію банку-емітенту про операції,
що виконані його клієнтурою на поточних карткових рахунках;

3- банк-емітент списує чи зараховує кошти на поточний картковий