9.2. Види бірж та правові засади їхньої діяльності в Україні
9.2. Види бірж та правові засади їхньої діяльності в Україні
Товарна біржа у класичному розумінні є однією із форм організованого ринку, де відбувається оптова торгівля масовими якісно однорідними та взаємозамінними сировинними і продовольчими товарами.
З організаційного боку — це добре обладнане «ринкове місце», що надається учасникам біржового торгу.
В економічному тлумаченні — це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому укладають угоди купівлі-продажу товарів за зразками й стандартами і контрактів на їхню поставку в майбутньому за цінами, офіційно встановленими на основі попиту і пропозиції.
В юридичному аспекті — це організація, що об’єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають відповідні права та обов’язки.
Закон України «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ від 10.12.1991 року визначив, що «товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій».
Історія розвитку біржової діяльності свідчить, що перші біржі були суто товарними, а значення їх полягало в тому, що вони створили умови для переходу від базарної торгівлі «з рук до рук» до купівлі за зразками, описами, через замовлення.
Швидке зростання обсягів суспільного виробництва, ускладнення структури товарного обігу й торговельно-економічних зв’язків зумовили диверсифікацію біржової діяльності та врізноманітнення видів бірж.
Для характеристики діяльності бірж їх класифікують за такими основними ознаками: видом біржового товару; організаційно-правовою формою біржі; формою участі в біржових торгах; регіоном дії; об’єктом біржового торгу тощо (рис. 9.2). Найпоширенішим у світовій практиці є поділ бірж за видом біржового товару на товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржі праці.
Товарна біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами зі стандартизованими вимогами щодо його якості та кількості, умов і термінів поставки.
Фондова біржа спеціалізується на організації укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їхніх похідних, що випускаються урядом, місцевими органами влади, господарськими товариствами й приватними підприємствами. Головною метою функціонування та розвитку фондових бірж є залучен-
ня інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлен-
ня та забезпечення стабільного зростання суспільного виробництва.
Валютна біржа — це постійно діючий центр з проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів, номінованих у валюті. На неї покладено підготовку пропозицій до Національного банку України щодо встановлення єдиного валютного курсу та функції валютного контролю.
Фрахтова біржа — це організований ринок фрахтованих суден, де концентрується вся інформація стосовно попиту на тоннаж та його пропозицію, щодо рівня фрахтових ставок, умов угод фрахтування тощо.
Біржа праці являє собою організацію, яка надає посередницькі послуги на ринку праці з приводу здійснення роботодавцями та найманими працівниками угод купівлі-продажу робочої сили, займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу, вивчає попит і пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.
За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства або як товариства з обмеженою відповідальністю.
За формою участі в біржових торгах розрізняють відкриті (публічні) та закриті біржі:
у біржових торгах відкритих (публічних) бірж мають право брати участь, окрім її членів, також і відвідувачі торгів (постійні та разові);
у закритих біржах укладання біржових угод здійснюють лише члени цієї біржі, або уповноважені брокери.
Рис. 9.2. Основні види бірж
За регіоном дії виокремлюють:
міжнародні біржі, на яких операції здійснюють представники різних країн. Котировки цін на таких біржах являють собою світові ціни на товари, що реалізуються на них.
У процесі діяльності міжнародні біржі обов’язково дотримуються законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, поширених у країнах їх розміщення. Міжнародні товарні біржі забезпечують: обслуговування конкретного світового товарного ринку, залучення до біржових операцій контрагентів із різних країн світу; вільний переказ прибутків, які отримують контрагенти з біржових операцій; проведення арбітражних операцій, тобто спекулятивних угод для отримання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн;
національні біржі забезпечують здійснення біржових операцій у межах однієї країни;
міжрегіональні біржі регіоном своєї дії мають кілька адміністративно-територіальних формувань;
регіональні надають можливість здійснювати біржові операції суб’єктам господарювання певного регіону (області, великого міста тощо).
За об’єктами біржових торгів вирізняють біржі, які спеціалізуються на обслуговуванні ринків певних груп біржових товарів: сировинних ресурсів, фінансових ресурсів, нерухомості тощо.
За даними Держкомстату України на початок 2001 року в Україні зареєстровано 386 бірж, з них універсальних — 97; товарних і товарно-сировинних — 157; агропромислових — 31; фондових та їхніх філій — 27; інших — 74.
Наведені дані свідчать, що найбільша питома вага в загальній кількості бірж припадає на товарні біржі. Окрім загальної класифікації товарні біржі доцільно додатково типізувати за такими ознаками: за широтою асортименту товарів, що реалізуються на біржах; за типом біржових угод, що тут укладаються; за технологією проведення торгів (рис. 9.3).
За широтою асортименту товарів, що реалізуються на товарних біржах, вирізняють:
вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (сира нафта, кава, пшениця тощо);
спеціалізовані, де об’єктом біржових торгів є однотипні групи товарів (кольорові метали, хутро, нафта і нафтопродукти, зерно тощо);
універсальні, на яких торги ведуть за широким колом різноманітних біржових товарів (сільськогосподарські товари, паливно-енергетичні ресурси, дорогоцінні метали тощо).
Рис. 9.3. Типізація товарних бірж
За типом біржових угод виокремлюють такі види товарних бірж:
реального товару, де здійснюється купівля-продаж реального товару, який є в наявності або буде виготовлений у визначений термін;
ф’ючерсні, де ведеться торгівля не реальними товарами, а ф’ючерсними контрактами. В них зафіксовані права і зобов’язання сторін щодо стандартного товару, який постачатиметься в майбутньому за цінами, що визначаються на момент укладання угоди;
опціонні, де предметом торгів є лише права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому;
комплексні, на яких укладаються всі види угод — від спотових на реальний товар до опціонних.
За технологією біржового торгу розрізняють:
товарні біржі з простою формою біржового аукціону (англійський, голландський);
товарні біржі із заочним або аукціоном «натемну»;
товарні біржі із подвійним (безперервним) біржовим аукціоном.
Біржова торгівля зароджувалась у формі простого аукціону за типом англійського. Продавці до початку біржових торгів подають свої заявки на продаж, які зводяться в інформаційні бюлетені. Під час аукціону за наявності конкуренції покупців ціна послідовно зростає крок за кроком (розмір кроку встановлюється до початку торгів), поки не залишиться один покупець, і товар продається за найвищою ціною пропозиції. За голландського аукціону торги починаються з максимальної ціни продавця. Маклер, що веде торги, послідовно пропонує меншу. Товар продається першому покупцеві, котрого влаштовує запропонований рівень ціни.
Біржі з формою заочного аукціону (або «натемну») дають змогу всім покупцям одночасно пропонувати свою ціну за виставлений на продаж товар. Товар дістається тому, хто зробив найвищу пропозицію.
На товарних біржах, де торги відбуваються у формі подвійного аукціону, потрібна достатня кількість товару, продавців і покупців. Ця форма торгу передбачає конкуренцію між продавцями і покупцями одночасно. Подвійний аукціон — це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Коли пропозиції ціни покупця і продавця збігаються, укладається угода. Різновидом форми подвійного аукціону є безперервний аукціон. За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім самостійно проводять торг — вигукують ціни і відшукують контрагента. Один покупець може укласти угоди з різними продавцями за різними цінами.
Технологія й організація біржової торгівлі на товарних біржах України побудована за типом англійського аукціону.
Трансформаційні перетворення в економіці України сприяли відродженню біржової торгівлі й стрімкому зростанню кількості зареєстрованих бірж — із 66 у 1992 року до 386 у 2001-му. Правові засади створення й діяльності товарних бірж були визначені в Законі України «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ, ухваленому Верховною Радою України 10.12.1991 року. Основні положення Закону ввійшли до Господарського Кодексу України № 436-IV, затвердженого 16.01.2003 року.
Відповідно до ст. 278 цього Кодексу, товарна біржа утворюється спеціально для надання послуг суб’єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій. Кодексом визначено, що «товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям».
Товарна біржа проходить державну реєстрацію та як суб’єкт господарювання набуває статусу юридичної особи. Вона діє на засадах самоврядування й господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. Діє товарна біржа на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Вона не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку.
Головними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, публічне проведення їх, застосування вільних (ринкових) цін.
Товарна біржа має право:
встановлювати відповідно до законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх учасників торгів;
встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори;
встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;
створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;
засновувати арбітражні комісії для розв’язання спорів у торговельних угодах;
розробляти власні стандарти і типові контракти з урахуванням державних стандартів;
укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, зокрема й розташованих за межами України;
видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;
вирішувати інші питання, передбачені законом.
До обов’язків товарної біржі належать:
створення умов для проведення біржової торгівлі;
регулювання біржових операцій;
регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;
надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;
збирання, обробка і поширення інформації, пов’язаної із кон’юнктурою ринку.
З метою сприяння розвитку біржової торгівлі, створення ефективного законодавства та нормативно-правової бази для здійснення торговельно-біржової діяльності, реалізації прав та інтересів її суб’єктів у квітні 1996 року створено Національну асоціацію бірж України (НАБУ). Засновниками НАБУ стали 23 найбільші біржі із 18 областей України, які добровільно делегували їй виконання окремих завдань і функцій.
До основних завдань асоціації належать: сприяння формуванню ринкових відносин; подальший розвиток біржової торгівлі з метою запровадження і вдосконалення діючих технологій, систем науково-технічного обслуговування; розроблення нав-
чальних програм для працівників бірж і брокерів, організація і проведення навчання їх та видача сертифікатів, організація стажування; представництво й реалізація прав і законних інтересів учасників асоціації в органах державної влади та управлін-
ня, судах, зокрема й іноземних, міжнародних та інших організаціях; підготовка пропозицій щодо уніфікації нормативних документів, які регламентують біржову діяльність, розроблення типових правил торгівлі на товарних біржах та змін і доповнень до них, фінансових механізмів, які забезпечують виконання угод, укладених на біржах-учасниках асоціації; розроблення і надання учасникам асоціації програмних, методичних та інших матеріалів.
Незважаючи на виконану роботу з формування нормативно-правової бази, значна частина чинних законодавчих і нормативно-правових актів не лише не задовольняє, а й у багатьох питаннях стримує розвиток біржової діяльності. Це, зокрема, стосується податкового законодавства, а також нормативних документів щодо регламентування діяльності товарних бірж.