9.2. Витрати на формування виробничих запасів

 9.2. Витрати на формування виробничих запасів

В процесі господарської діяльності підприємство здійснює витрати на формування виробничих запасів (сировини, матеріалів тощо) з метою виробництва готової продукції, виконання робіт та надання послуг, щоб в процесі їх продажу повернути витрати та одержати прибуток. Витрати підприємства на придбання товарів повертаються йому внаслідок продажу їх іншим суб’єктам господарювання та фізичним особам.

Оборотні активи, які знаходяться в грошових коштах і боргах підприємству, не вимагають здійснення витрат, а показують можливість підприємства придбавати виробничі ресурси і товари для господарської діяльності.

Витрати підприємства при формуванні виробничих запасів і товарів виникають внаслідок їх придбання, а також власного виробництва.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці і відрядження, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Всі затрати складають загальну суму витрат на формування виробничих запасів і товарів суб’єкта господарювання.

При придбанні виробничих запасів і товарів витрати залежать від їх кількості та цін продавців (постачальників) без ПДВ.

де Впв – вартість придбаних виробничих запасів (витрати суб’єкта господарювання); Квр – кількість придбаних виробничих запасів; Ц – ціна постачальників на виробничі запаси.

Первісною вартістю запасів при формуванні їх з інших джерел, крім придбання за грошові кошти, визнається:

виготовлених власними силами підприємства – собівартість їх виробництва, яка визначається за калькуляцією;

внесених до статутного фонду – погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Справедлива вартість – це сума, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами:

одержаних підприємством безоплатно – справедлива вартість;

придбаних у результаті обміну на подібні запаси – балансова вартість переданих запасів.

Подібні запаси – це активи, які мають однакове функціональне призначення. Тобто обмін подібними запасами – це обмін сировини на сировину, товару на товар тощо.

Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, що придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

У разі, коли суб’єкт господарювання придбає матеріали і товари для здійснення невиробничої діяльності, їх вартість визначається з врахуванням ПДВ:

Витрати підприємства внаслідок придбання виробничих запасів і товарів виникають при перерахуванні продавцям грошових коштів та здійсненні бартерних операцій. Якщо підприємство при одержанні виробничих запасів і товарів залишається боржником продавця або видає йому вексель, у нього фактичні витрати не виникають.

Придбані за рахунок інших активів або зобов’язань підприємства виробничі запаси і товари, які ще не залучені у виробничий процес, знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів. При власному виробництві виробничих запасів витрати підприємства формуються, виходячи із фактичної собівартості їх виготовлення. Якщо суб’єкт господарювання використовує виробничі запаси для невиробничої сфери діяльності, їх вартість визначається виходячи з фактичної ціни операцій з врахуванням ПДВ.

Запаси підприємства формують його власність за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застарілі, або іншим чином втратили первісне очікувану економічну вигоду.

Первісна вартість запасів може змінюватися в результаті інфляційних процесів шляхом їх дооцінки або уцінки.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує первісну чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

Потреба підприємства у виробничих запасах за нормальної потужності діяльності господарюючого суб’єкта покривається виручкою від реалізації готової продукції (робіт, послуг, товарів).

Нормальна потужність – це очікуваний середній рівень виробництва, що може бути досягнутий за звичайних умов діяльності, з врахуванням запланованого обслуговування виробництва.

На покриття залишків запасів і їх приросту при збільшенні обсягів господарської діяльності, зміні її асортименту, одержанні прибутків, інфляційних процесах в економіці тощо підприємство може використовувати додаткові внески засновників (поновлення статутного капіталу), відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення, цільове фінансування та цільове надходження, інвестиційні внески, приріст сталих пасивів, надходження від емісії цінних паперів, банківські (фінансові) кредити тощо.

Досить поширеним джерелом формування запасів на підприємствах є товарний кредит і торгівля в розстрочку.

Товарний кредит – товари, які передаються постачальником у власність покупцю (споживачу) на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Торгівля у розстрочку – господарська операція, яка передбачає продаж постачальником покупцю товарів на умовах розстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку.

Раціональний вибір джерел формування потреби і залишків запасів має значний вплив на господарську діяльність, фінансові результати і фінансовий стан підприємства, сприяє поліпшенню економічної ефективності господарювання з мінімально необхідними витратами.