9.4. Організація і технологія біржової торгівлі

9.4. Організація і технологія біржової торгівлі

Організація біржової торгівлі та її ефективність залежить від багатьох чинників — об’єкта біржового торгу, спеціалізації біржі, механізму ведення торгів.

Під організацією біржової торгівлі розуміють сукупність взає­мопов’язаних операцій, які виконуються брокерами та уповноваженими працівниками біржі в певній послідовності, зумовленій правилами біржової торгівлі та регламентом торгів цієї біржі.

На товарних біржах України здійснюється торгівля реальним товаром за умовами негайної поставки або поставки в конкретні терміни в майбутньому, а також ф’ючерсними угодами та опціонами.

Кожна біржа, відповідно до законодавства, затверджує регламент торгів, який містить норми і процедури, що визначають дату, місце, періодичність і порядок проведення торгів відповідним товаром і тривалість торгової сесії.

Під торговою сесією розуміють час, визначений для проведення безпосередньо біржових торгів.

Біржові торги на сучасних товарних біржах проводять за такими формами:

голосові торги (торги «з голосу»);

електронні торги.

При цьому використовують певні методи ведення торгів:

безперервного подвійного аукціону (за цією технологією укладають угоди в біржовій електронній системі торгів);

одностороннього аукціону з проведенням торгів за формою «з голосу»;

фіксингу з проведенням торгів за формою «з голосу»;

у режимі «обговорення умов» угоди (за цією технологією укладають угоди в біржевій електронній системі торгів у разі проведення електронних торгів);

«за домовленістю» (за цією технологією укладають угоди в біржовій електронній системі торгів під час проведення голосових торгів).

На успішне здійснення біржового торгу істотно впливають ширина, глибина, опірність ринку та величина різниці між максимальною ціною покупця та мінімальною ціною продавця.

Ширина ринку визначається кількістю на ньому продавців та покупців. Глибину ринку характеризує обсяг товару (кількість лотів), що пропонуються на продаж. Лот — мінімальний стандар­тний обсяг біржового товару, що пропонується до продажу/купівлі на біржі. Під опірністю ринку (опір ринку) розуміють діапазон цін, в якому учасники торгів висловлюють готовність укладати угоди. Величина різниці між максимальною ціною покупця та мінімальною ціною продавця дістала назву спред. Наб­лиження ціни продавця до ціни покупця здійснюється поступово, крок за кроком у процесі торгу. Крок (тік) — мінімально допустима зміна ціни, так званий ліміт мінімальної зміни ціни.

Успіх біржового торгу значною мірою залежить від підготовчої роботи, яку проводять брокери за межами біржі. Вони вивчають ринок окремих товарів, попит і пропозицію на ньому, здійснюють пошук продавців/покупців, з’ясовують їхні потреби, узгод­жують з ними умови продажу/купівлі, укладають договори на брокерське обслуговування.

Учасники біржового ринку — продавці та покупці, беруть участь у біржових торгах через уповноважених брокерів, які діють відповідно до договорів-доручень на здійснення біржових угод. У них зазначено точні дані щодо назви, умов поставки та кількості товару або контрактів на термін поставки. Ціну визначає брокер під час біржових торгів.

Процес біржової торгівлі передбачає виконання таких послідовних етапів:

підготовку біржових торгів;

проведення біржових торгів (торгових сесій);

реєстрацію та оформлення угод на біржі.

На першому етапі брокер, згідно з отриманим дорученням, подає до інформаційно-довідкового відділу письмову заяву встановленої форми на продаж чи купівлю товару. Термін подання та кількість товару в одній заявці регламентується правилами біржової торгівлі.

На підставі поданих заявок на продаж товарів біржа формує біржовий бюлетень про товари, що виставляються для реалізації на біржових торгах, та оприлюднює його не пізніше визначеного у регламенті терміну до початку торгів у засобах масової інформації. Бюлетень містить інформацію про місце, дату і час проведення торгів, перелік товарів, що виставляються на продаж, кількість і розміри лотів, початкову ціну за одну одиницю товару, номер брокерської контори, яка подала заявку.

Учасник, який хоче взяти участь у торгах, подає на біржу заявку на придбання товару згідно із бюлетенем. Зміст заявок на купівлю заносять до інформаційних листків, які роздають брокерам, розміщують на стендах у торговельній залі, а також розсилають біржовими інформаційними каналами брокерським конторам, іншим зацікавленим підприємствам.

Брокери, допущені до торгів, повинні мати при собі реєстраційну картку (ідентифікатор) відповідної форми та змісту, визначеними правилами біржі.

Біржовий торг проводить ведучий маклер, який призначається біржею. Про початок торгу повідомляють, як правило, потрійним звуковим сигналом, третій сигнал означає початок біржового тор­гу. Маклер починає торги з оголошення умов про ведення торгів, номера позиції біржового бюлетеня, номера брокера продавця, кількості лотів, обсягу товарів, що містяться в одному лоті, початкової ціни та кроку ціни. Якщо на позицію, яка міститься в біржовому бюлетені, у встановленому порядку не було подано жодної заяви на купівлю, така позиція до торгу не оголошується і торги за нею не проводять.

У процесі торгу:

ціна підвищується за пропозиціями покупців;

зниження ціни нижче за початкову може відбутися лише за рішенням продавця, яке оформляється за встановленим зразком і оголошується ведучим маклером під час ведення торгів;

зниження ціни не нижче за початкову (згідно з бюлетенем) покладається на ведучого маклера.

Брокер-покупець повідомляє про готовність купити лот за оголошеною ціною підняттям своєї реєстраційної картки.

У разі, коли після оголошення маклером запропонованої ціни кілька брокерів-покупців одночасно підіймають свої реєстраційні картки, маклер називає нову ціну, збільшену на крок.

Якщо за послідовного збільшення вартості лота кілька брокерів-покупців залишають постійно піднятими свої реєстраційні картки, маклер може запропонувати одному з них назвати свою ціну (кратну кроку ціни).

Ведучий маклер називає реєстраційний номер брокера-по­купця, який запропонував найвищу вартість лота, і оголошує його ціну.

Торги з продажу лота вважаються завершеними після триразового оголошення ведучим останньої ціни та удару молотка. Пе­реможцем вважається брокер-покупець, реєстраційний номер якого ведучий назвав останнім.

Зафіксована біржовим маклером усна згода між брокером-продавцем і брокером-покупцем оформляється й реєструється на біржі відповідно до правил біржової торгівлі.

У разі, коли після триразового оголошення початкової ціни товару присутні брокери-покупці не виявили бажання купити його, ведучий має право зменшити її до мінімального рівня, який задовольняє брокера-продавця. Якщо після такого зниження ціни немає охочих придбати товар, торги за цим лотом припиняють.

Так здійснюється біржовий торг за методом одностороннього аукціону, коли в торгах бере участь один учасник-продавець і кілька учасників-покупців. Форма проведення — публічні, голосові торги.

Голосові торги можуть проводиться методом фіксингу, за якого в торгах одночасно беруть участь кілька брокерів-продавців та покупців.

На підготовчому етапі всі учасники можуть подавати заявки і на продаж, і на купівлю. Здійснюється накопичення заявок за відповідним товаром.

У заявці на продаж товару брокери-продавці обов’язково вста­новлюють початкову (стартову) ціну, яка реєструється біржею та вказується в біржовому бюлетені.

Безпосередньо перед початком біржових торгів брокери-по­купці, які хочуть придбати товари за стартовою ціною, подають біржовому реєстратору попередні заявки на купівлю.

Біржовий маклер до початку торгів оголошує стартову ціну торгів, сумарний обсяг поданих заявок на продаж, сумарний обсяг поданих заявок на купівлю, різницю між обсягом пропозиції та попиту. Ця різниця між пропозицією та попитом є відправною для відкриття торгів.

Після відкриття біржових торгів маклер збирає додаткові заявки за стартовою ціною. Брокери мають право подавати в процесі торгів додаткові заявки, збільшуючи або зменшуючи раніше заявлені ними обсяги купівлі/продажу товару. Подані додаткові заявки обов’язково мають зменшувати абсолютне значення різниці між пропозицією і попитом. Знак різниці в процесі торгів змінюватися не може.

Якщо сукупний обсяг поданих заявок на продаж більший від сукупного обсягу заявок на купівлю, тобто знак різниці між ними додатний (+), маклер знижує ціну; якщо обсяг заявок на купівлю більший за обсяг запропонований на продаж, різниця між ними від’ємна (–), маклер підвищує ціну.

Після оголошення нової ціни маклер проводить чергове збирання додаткових заявок та оголошує нове значення ціни. Процедура збирання додаткових заявок і відповідно зміни ціни триває доти, доки сукупні обсяги поданих заявок на продаж та купівлю не зрівняються (різниця між пропозицією та попитом — 0).

Момент, коли сукупна вартість заявок на продаж дорівнює сукупній вартості заявок на купівлю, називається фіксингом. Усі заявки на продаж/купівлю задовольняються за єдиною ціною, яка сформувалася в процесі публічних, голосових торгів на момент фіксингу. Маклер реєструє досягнену згоду.

Брокери після досягнення згоди, упродовж 30 хвилин мають здати свої картки із записами про угоди на контроль до розрахун­кової палати, яка перевіряє їх на наявність помилок. Досягнено між брокерами-продавцями та брокерами-покупцями усна згода є підставою для укладання угоди, яка оформляється і реєструється відповідно до регламенту торгів.

Якщо в процесі біржового торгу усна згода брокерів досягнута і зафіксована біржовим маклером, проте одна зі сторін чи обидві сторони відмовляються оформити чи зареєструвати угоду, на них накладають штрафні санкції за порушення правил тор­гівлі.

Санкції застосовують також до брокерів-продавців, яких не було біля біржового кільця («ями») в момент оголошення їхньої пропозиції на торги біржовим маклером. Запропонований ними товар знімають з торгів, що проводяться в цей день, а брокерська контора відшкодовує витрати біржі, пов’язані із підготовкою тор­гів за зазначеною пропозицію.

Брокери-покупці реального товару мають право переконатися в наявності та якості запропонованого товару, а продавці — у платоспроможності покупця. Для цього брокер-продавець надає довідку про наявність та обсяги виставленого на продаж товару, а також сертифікат якості, а брокер-покупець — довідку банківської установи про підтвердження наявності на розрахунковому рахунку покупця необхідних коштів або гарантію про оплату від банку.

Розрахунковий відділ (палата) біржі передає брокерам—сто­ронам угоди платіжні документи на стягнення біржового збору за надану послугу після укладання угоди (у відсотках від суми угоди з обох сторін), а також за реєстрацію угоди. Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією передбачено, що за реєстрацію укладеної угоди товарна біржа встановлює реєстраційний збір, що не має перевищувати 0,5 % суми угоди з обох сторін із урахуванням податків, виходячи з чинного законодавства України. Після оплати брокерам видають оформлений біржовий контракт, який вони направляють своїм клієнтам для виконання.

Клієнт зобов’язаний виконувати умови біржового контракту, укладеного брокером за його дорученням. За відмову в реалізації затвердженої брокерами і зареєстрованої на біржі угоди продавець чи покупець товару, крім санкцій, передбачених у контракті, може бути позбавлений права здійснювати операції на біржі. Про це прилюдно оголошується на біржі. Якщо брокерська контора після цього надає послуги такому клієнтові, то на неї накладають біржовий штраф.

Відмова клієнта брокера виконати угоду після її реєстрації не звільняє його від сплати біржового збору і посередницької винагороди брокеру.

Розв’язання спорів, що виникають між брокерами, а також під час виконання біржових контрактів чи в разі відмови від них, кон­троль за проведенням біржових торгів покладено, згідно із правилами біржової торгівлі, на біржовий арбітраж і виконавчу дирекцію.