1. 1.1. Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці

У світі не існує жодної самодостатньої країни. Навіть найрозвине­ніші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити умови для ефективного виробництва всіх видів товарів та послуг. Такі завдання вирішуються за допомогою міжнародного співробітни­цтва, яке базується на міжнародному поділі праці (МПП), та інших факторів виробництва.

МПП — це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіаль­ного поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигід­на спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією виз­наченої кількості та якості.

V країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, "нових індустріальних країн" — Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. І на­впаки, в країнах, які не зуміли зайняти своє місце у МІГО, — нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва.

Серед чинників розвитку МПП треба відзначити:

•    природно-географічні умови;

•    технічний прогрес;

•    соціально-економічні умови.

Раніше головну роль відігравали природно-географічні умови: клімат, природні ресурси, розміри території, чисельність населення,

економіко-географічне розташування. Довгий час різниця в роз­поділі природних багатств була основною причиною МПП.

Розвиток технічного прогресу призвів до зменшення значення природно-географічних умов, надавши можливість використати пе­реваги науково-технічних досягнень, розвитку науки і техніки. Нова модель економічного розвитку набула таких характерних рис:

•   почав переважати інтенсивний тип економічного зростання;

•   з'явилися нові галузі промисловості та швидко модернізува­
лися діючі;

•   скоротився виробничий цикл;

•   розширилася сфера послуг (особливо банківських і страхових,
транспортних та туристичних).

Паралельно з НТП у МПП значну роль почали відігравати і со­ціально-економічні умови:

•   досягнутий рівень економічного і науково-технічного розвитку;

•   механізм організації національного виробництва;

•   механізм організації зовнішньоекономічних відносин.

На сучасному етапі вплив перших двох чинників на МПП вирів­нявся, а відмінності в соціально-економічних умовах різних країн набувають вирішаі[ьнрго значення.

Грандіозні економічні, політичні та соціальні процеси останніх десятиліть суттєво вплинули на МПП. Головним напрямком його розвитку стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперу­вання виробництва. Вони є формами МПП і виражають його суть.

Розвиток МПП обумовлює необхідність підвищення продуктив­ності праці і зниження витрат виробництва. Реалізація переваг МПП забезпечує країні в процесі обміну отримання різниці між міжна­родною і внутрішньою ціною експортованих товарів та послуг, а також економію внутрішніх витрат від скорочення національного виробництва внаслідок використання дешевого імпорту.

Важливою передумовою розвитку МПП є міжнародний поділ інших факторів виробництва — землі, капіталу, технології. Будь-яка країна виробляє той чи інший товар, якщо вона має такі факто­ри виробництва, які дають їй змогу виробляти цей товар з більшою ефективністю, ніж іншій. Земля, праця, капітал, технологія є одна­ково важливими факторами для виробництва будь-якого товару.