1. 2.3. Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пере­сування товарів та послуг між країнами.

Міжнародна торгівля — це сфера міжнародних товарно-грошо­вих* відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін зов­нішня торгівля держави* стосовно торгівлі двох країн — міждер­жавна, взаємна, двостороння торгівля, а щодо торгівлі усіх країн одна з одною — міжнародна, або світова, торгівля.

Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як това­рами у матеріально-речовому вигляді ("видимі товари"), так і по­слугами ("невидимі блага"), які відрізняються від видимих товарів деякими параметрами.

Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків то­варів — експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо та торговим оборотом.

Експорт — це продаж та вивезення товару за кордон.

Імпорт — це купівля та ввезення товару з-за кордону.

Зовнішньоторговельне сальдо — різниця вартісних обсягів екс­порту та імпорту.

Зовнішньоторговельний оборот — сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної тор­гівлі головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, про­дажу товару — експортом, а купівлі — імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксація цього факту у відповідній

митній звітності. Наприклад, якщо обладнання продано (а за суттю, передано) американським підрозділом Coca-Cola українському підрозділу, то це вважається експортом США та імпортом України, навіть незважаючи на те, що власником товару залишилась амери­канська компанія Coca-Cola.

Експорт та імпорт є двома ключовими поняттями, які характе­ризують міжнародний рух товарів і використовуються для всебічного аналізу міжнародної торгівлі та для практичних потреб. Торго­вельне сальдо та оборот, як їх похідні, мають вужче аналітичне та практичне значення.

Якщо виходити із передумови балансу попиту та пропозиції, то графічно поняття експорту та імпорту можна зобразити так, як по­казано на рис. 1.2.3.

Рис. 1.2.3. Графічне зображення експорту та імпорту:

а — країна І; б — світовий ринок; в — країна II

Припустимо, що країни І та II відокремлено одна від одної вироб­ляють та споживають один і той самий товар. Попит та пропозиція товару в країні І становлять DY та S,, а у країні II — відповідно £>п та Sn. На горизонтальній осі показано обсяги виробництва товару Qlt Qir на вертикальній — його внутрішню ціну Рг, Р„ відповідно у краї­нах І та II. Ринкова рівновага попиту та пропозиції на товар дося­гається у точці Е1 у країні І, де ціна товару становить Pv та точці Е2 У країні II, де ціна товару — Рг Оскільки Р, < Р2, даний товар де­шевший у країні І, ніж у країні II, і отже, країні І вигідно його експортувати у країну II та одержати від цього який-небудь прибу­ток, а країні II вигідно його імпортувати з країни І і тим самим зекономити та знизити його закупки на внутрішньому ринку. Че-Рез відмінності у внутрішніх цінах між країнами І та II у країні І

за будь-якої ціни на товар, більшої, ніж Р}, виникає його надлишко­ва пропозиція. У країн: II за будь-якої ціни на товар, меншої, ніж Р2, виникає надлишковий попит на нього.

Країни починають торгувати. Рівновагова ціна Р, у країні І озна­чає, що у точці Јt попит на товар точно дорівнює пропозиції й у країни І немає товару для експорту. Тим самим визначається точ­ка Р^на кривій пропозиції на світовому ринку, яка показує мінімаль­ну ціну, після досягнення якої експорту з країни І не буде. Для країни II рівноважна ціна Р2 означає, що у точці £3, в якій попит дорівнює пропозиції, країні не потрібно ніякого імпортного товару, оскільки їй достатньо власних ресурсів. Цим визначається точка Р'г на кривій попиту на світовому ринку, яка показує максимальну ціну, після досягнення якої імпорт товару країною II припиниться.

Оскільки ми розглядаємо тільки дві країни, кількість товару, який експортується країною І, має відповідати кількості товару, що імпортується країною П, або, іншими словами, надлишкова внутріш­ня пропозиція у країні І має дорівнювати надлишковому внутріш­ньому попиту у країні II, тобто графічно AlB1 = AjA,, де AtB, — це експорт країни І, а А2В2 — імпорт країни Н. Обсяг експорту А1В1 покаже другу точку, яка визначає £и — криву пропозиції товару на світовому ринку, а обсяг імпорту А2В2 — другу точку, що визначає Ош — криву попиту на товар на світовому ринку. Але оскільки кількісно експорт дорівнює імпорту, то на рис. 1.2.3, б вони збігати­муться на відрізку P'№Ew, визначивши нову ринкову рівновагу, яка досягається у точці Вш за нового рівня світової ціни P'w — рівноваж­ної ціни товару на світовому ринку. Світовий попит та пропозиція товару за цією ціною визначаються відповідно кривими Dw та Sw.

Якщо виникає ситуація, коли ціна світового ринку з яких-небудь причин підніметься вище від рівня Р'№, розширивши тим самим об­сяг експорту понад Afi^ то обмеженість попиту кількісними рамка­ми А^В2понизить ціну до рівня Р'а. Якщо ж ціна світового ринку чомусь впаде нижче від рівня Р'ш, то кількісно попит на імпорт товару перевищить його кількість для експорту AjSj, і ціна повернеться до світового рівня Р'ш.

Базуючись на викладеному вище, можна зробити такі висновки:

•   світовий ринок — це сфера міжнародного балансу попиту та
пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;

•   обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропо­
зиції товару, обсяги імпорту — обсягами надлишкового попиту на
товари;

•   факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового по­
питу на міжнародному ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні
рівновагові ціни на однакові товари у різних країнах;

• ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться
між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги,
які існують у країнах до початку торгівлі;

• з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості то­
варів, які експортуються та імпортуються на світовому ринку, з Іншо­
го _ зміна кількості експортованих та імпортованих товарів при­
водить до зміни світової ціни.

Отже, світовий ринок — це сфера сталих товарно-грошових відно­син між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів — експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка на­зивається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціо­нальні взаємозв'язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою здійснюється торгівля.