1. 5.2. Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі

Зовнішня торгівля на сучасному етапі є надзвичайно динаміч­ною. Це зумовлено значною мірою розвитком спеціалізації та ко­оперування виробництва в міжнародному масштабі, скасуванням багатьох обмежень у міжнародній торгівлі, високими темпами роз­витку "нових індустріальних країн".

Панівні позиції у світовій торгівлі займають розвинуті країни. На їх частку припадає 2/3 обсягу експорту і така ж частка імпорту. Відповідно на країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою припадає близько 1/3 світових експорту та імпорту.

Найбільшими експортерами світу є Німеччина, США, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія.

Незважаючи на загальну тенденцію до зростання, у міжнародній торгівлі відзначаються значні коливання, що зумовлено економіч­ними кризами, загостренням енергетичної кризи, нестачею сирови­ни та іншими проблемами. Так, у 1991 р. темпи зростання станови­ли 2,9 %, У 1992 р, — 5,2 %, у 1993 р. — 3,9 %, у 1994 р. — 9,2 %.

Стабільне та стійке зростання міжнародної торгівлі зумовлюється багатьма чинниками, основними з яких є:

а) розвиток та поглиблення міжнародного поділу праці й інтерна­
ціоналізація виробництва;

б) зростання торговельно-економічної інтеграції з формуванням
спільних ринків, зон вільної торгівлі тощо;

в) лібералізація міжнародної торгівлі;

г) науково-технічна революція;

д) формування у країнах з перехідною економікою економічних
моделей, орієнтованих на зовнішній ринок.

Зовнішня торгівля на сучасному етапі перетворилася на важли­ву сферу економіки будь-якої країни. Збільшується її вплив на світовий економічний розвиток.

Роль зовнішньої торгівлі в економіці кожної країни зростає, не­зважаючи на те, що міжнародні торговельні зв'язки нестійкі. Внас­лідок цього в структурі товарообороту та в напрямках зовнішньо­торговельних потоків постійно відбуваються зміни.

Сьогодні в міжнародній торгівлі суттєво скорочується питома вага сировини і різко підвищується частка готових виробів. В та­ких країнах, як Німеччина та Японія, частка готової продукції в експорті становить близько 90 %. Загалом у товарній структурі світового експорту понад 2/3 — це продукція обробної промисло­вості, причому її питома вага постійно зростає, а менш ніж 1/3 — сировина і продовольчі товари.

Високими темпами зростає міжнародна торгівля машинами і об­ладнанням, продукцією електротехнічної промисловості.

В експорті дедалі більшого значення набуває наукомістка продук­ція. Це спричинило розширення торгівлі послугами. Темпи зрос­тання торгівлі послугами у 90-ті роки значно перевищили темпи зростання міжнародної торгівлі "видимими" товарами. Експорт — імпорт послуг стимулює міжнародну торгівлю товарами виробничо-Го характеру.

Характерною рисою сучасного етапу є збільшення частки^торгівлі індустріальних країн між собою. На неї припадає понад ™ /о все­світньої торгівлі. Частка країн, що розвиваються, у світовій торгівлі не дїсяга^ 20 %. Економічно менш розвинуті країни намагаються постити свої позиції в світовій торгівлі, диверсифікуючи її. тобто одночасно розвиваючи багато Н напрямків та розширюючи асорти-

"Таж^ивого значення в сучасних умовах набуває торгівля патен-тами,^цензіями, ноу-хау та іншими експертними документами і пов'язаний з нею обіг товарів, послуг, капіталів.