Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1. 8. Праця та заробітна плата в готельному господарстві

Складовою організованої в масштабах народного господарства праці є праця фахівців невиробничої сфери, до якої належить і готельне господар­ство. Хоча працівники готельного господарства виконують непродуктивні функції, їх праця має суспільно-необхідний характер і приносить користь. Ця праця сприяє відновленню робочої сили, забезпечуючи тим самим без­перервність процесу суспільного відтворення. Таким чином, праця персо­налу готельних підприємств хоча й не бере участі безпосередньо в мате­ріальному виробництві, однак сприяє його здійсненню й утворенню націо­нального доходу країни.

Специфіка праці колективів готельних підприємств полягає в тому, що результатом праці є не продукт, а послуга. Використовуючи у своїй вироб­ничо-експлуатаційній діяльності продукти матеріального виробництва, працівники створюють і реалізують готельні послуги. Невипадково у бага­тьох країнах, що спеціалізуються на розвитку туризму, значна частина на­ціонального доходу створюється саме в туризмі й, зокрема, у готельному господарстві.

Праця персоналу готельних підприємств характеризується безперервним графіком роботи, нерівномірністю навантаження впродовж року, місяця, тижня й навіть доби. Чисельність обслуговуючого персоналу залежить не від обсягу послуг, що надаються, а від місткості готелів.

Крім того, працівники готелів, у своїй більшості, виконують роботу, пов'язану з постійною нервовою, розумовою напругою та значним фізичним навантаженням.

Процес обслуговування потребує особливої чіткості та високої організації, здатних забезпечити максимальні зручності для проживаючих і високий рівень культури обслуговування. Вирішення цього завдання тісно І пов'язано із впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, нових ' форм організації праці, що дозволить значно скоротити чисельність пра­цівників і перейти до світових стандартів якості обслуговування туристів. Нерівномірність інтенсивності туристичних потоків у часі призводить в : одних випадках до неминучих простоїв працівників, в інших — до надзвичайної напруги їх праці, що негативно позначається на ефективності ви­користання трудових ресурсів.

Важливим показником, що характеризує ефективність використання трудових ресурсів у готельному господарстві є продуктивність праці. В умовах своєрідного характеру експлуатаційної діяльності готелів продук­тивність праці визначається кількістю місць або середньою сумою реалізо­ваних послуг, що припадають на одного працівника за певний період (рік, квартал, місяць, день).

Рівень продуктивності праці в готелях залежить від наступних факто­рів: обсягу реалізованих послуг та їх структури; розмаїття асортименту; рівня механізації праці та ін.

Продуктивність праці підвищується за рахунок інтенсивних факторів, запровадження механізації ручної праці, суміщення професій, скорочення втрат робочого часу, підвищення кваліфікації та професійного рівня фахів­ців готельного господарства, вдосконалення окремих операцій та виробни­чо-експлуатаційних процесів у цілому, підвищення матеріальної зацікавле­ності у результатах праці, вивчення та впровадження передового вітчиз­няного та зарубіжного досвіду.

Зростання продуктивності праці в готельному господарстві як специфіч­ній галузі діяльності, що обслуговує туристів, поєднується не тільки з ін­тересами цієї галузі, але й з інтересами суспільства. Цим пояснюється об'єктивна необхідність оцінювати результативність праці персоналу го­тельних підприємств не тільки за обсягом реалізованих послуг на одного працівника, але й за іншими критеріями: витратами часу та коштів турис­тів на отримання послуг, рівнем готельного обслуговування, якістю нада­них основних і додаткових послуг та іншими соціально-економічними фак­торами. Тому, результативність трудових затрат у готельному господарст­ві оцінюють не тільки за рівнем продуктивності, але й за їх ефективністю. Ефективність, як і продуктивність, характеризується відношенням отри­маного результату до витрат. Однак, на відміну від продуктивності, ефек­тивність характеризує процес формування суспільно-необхідних затрат пра­ці, пов'язаних з кінцевим результатом — задоволенням потреб туристів. Ефективність праці персоналу готелів включає в себе оцінку результатів затрат праці, що відображає підвищення продуктивності праці, економію часу туристів, високу культуру та якість готельних послуг, скорочення витрат споживання.

Організація заробітної праці в готельному господарстві включає два взаємопоєднаних елементи: тарифну систему та форми оплати праці.

Тарифна система оплати праці являє собою сукупність нормативів, за допомогою яких диференціюється та регулюється рівень заробітної плати різних груп і категорій працюючих у залежності від кваліфікаційного рів­ня, складності, інтенсивності та відповідальності робіт, що виконуються, умов праці. Тарифна система включає в себе тарифну сітку, тарифні став­ки, посадові оклади, перелік різних професій з віднесенням їх до розрядів єдиної тарифної сітки оплати праці.

У 1992 році Кабінет Міністрів України прийняв Декрет «Про оплату праці», що визначив економічні, правові й організаційні умови оплати, роз­межував сфери державного та договірного регулювання оплати праці.

Відповідно до цього декрету вийшли постанови:

«Про оплату праці працівників бюджетних установ та організацій на основі єдиної тарифної сітки» від 25 січня 1993 р. № 44.

«Про єдині тарифні умови оплати праці робітників і службовців за загальними (наскрізними) професіями та посадами» від 2 лютого 1993 р. № 74.

Згідно з вищевказаним декретом з 1 січня 1993 р. встановлено мінімальну заробітну плату для всіх підприємств незалежно від форм власності та господарювання, що підлягає корегуванню з урахуванням темпів інфляції та зростання цін.

В єдиній тарифній сітці оплати праці робітників і службовців за за­гальними професіями та посадами виділено 15 розрядів і для кожного розряду встановлено відповідний коефіцієнт. Перший розряд відповідає мінімальній заробітній платі. Крім того, запропоновано поглиблену дифе­ренціацію за групами підприємств. Так, оклади та ставки працівників з І до II розрядів поділяються на І та II групи, аз 12 до 15 — відповідно на І, II, III групи. І група включає спеціалістів великих підприємств або ви­щої кваліфікації, II група — менших підприємств і т. п.

В єдиних тарифах є також перелік різних професій і діапазон тарифних розрядів. Наприклад, гардеробник, швейцар, кур'єр відносяться до 1 розряду, а кастелянша, носильник — 2-3 розрядів, секретарка-друкарка — 3-7 розрядів і т. п.

При введенні Єдиної тарифної сітки оплати праці зберігається чинний порядок встановлення надбавок, доплат, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основними формами оплати, що застосовуються в готельному господар­стві, є погодинна та відрядна.

Погодинна оплата праці розділяється на просту погодинну та погодинно-преміальну. Проста погодинна оплата праці передбачає виплати у відповід­ності до встановленого окладу. Більш широке застосування отримала по­часово-преміальна оплата, за якої заробітна плата включає в себе посадо­вий оклад (тарифну ставку) та премію. Ця система застосовується для оп­лати працівників адміністративно-управлінського апарату, молодшого обс­луговуючого персоналу та ін.

Відрядна оплата передбачає виплати в залежності від обсягу робіт у на­туральному чи вартісному вираженні за раніше встановленими розцінка­ми. Розрізняють просту відрядну та відрядно-преміальну оплату праці. Згідно простої відрядної оплати праці заробіток залежить від обсягу вико­наної роботи за встановленими розцінками.

Відрядно-преміальна оплата праці на відміну від простої відрядної опла­ти передбачає виплату премій за певні досягнення у праці. Ця система оп­лати широко застосовується для категорії «робітники», тобто покоївки, старші покоївки, кастелянш), столяри та ін.

Заробітна плата неоднорідна за своєю структурою, її окремі елементи виконують різні функції. Слід розрізняти основну та додаткову частину за­робітної плати.

Основна частина є відносно стабільною та враховує рівень кваліфікації працівників, складність і ступінь відповідальності їх праці, умови та інтен­сивність праці, стаж роботи. Визначальна роль у цій частині заробітної пла­ти належить державним тарифам, що є важливим елементом її організації.

Додаткова частина заробітної плати є змінною й залежить значною мі­рою від результатів господарчої діяльності готельного підприємства та якісних результатів праці персоналу. Вона включає премії, доплати: за пе­ревиконання норм виробітку; якість обслуговування, знання іноземних мов (Ю-15%)І; суміщення професій, розширення зони обслуговування (30%); за розрядність готелю; висококваліфікованим інженерно-технічним працівникам (30%) та ін.

На підприємствах готельного господарства розробляється план з праці. Основними показниками цього плану є чисельність працівників і сума фонду заробітної плати.

Важливою умовою ефективності використання трудових ресурсів є виз­начення чисельності працівників. Чисельність інженерно-технічних праців­ників, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу встановлюється, виходячи з діючих типових штатів для різних розрядів готелів. В умовах ринкової економіки чисельність інженерно-технічних працівників, службов­ців, а також нові ставки та оклади підприємства встановлюють самостійно, виходячи з наявного прибутку, а штатний розклад є лише орієнтиром.

Для розрахунку необхідної чисельності працівників обслуговуючого персоналу за категорією «робітники» враховується наявна та середньосписочна чисельність.

Наявна чисельність — це чисельність працюючих, які щоденно повинні перебувати на роботі, щоб забезпечити безперебійний хід експлуатаційно­го процесу. Визначається наявна чисельність як частка від ділення загаль­ної кількості місць у зоні обслуговування на встановлену норму обслуго­вування за формулою:

X  -^

Xt~ P'

де М — число робочих місць;

Н — норма обслуговування.

Середньосписочна чисельність включає те число працівників, що повин­но бути запланованим у штатному розкладі з урахуванням заміни праців­ників у період щотижневих вихідних днів, відпусток, відсутністю у зв'яз­ку з хворобою та ін. (ефективний фонд робочого часу працівників за рік). Середньосписочна чисельність працівників визначається за формулою: X. D

Е

X   =• с

1 Доплати нараховуються від основного окладу чи ставки.

де Xf — наявна чисельність працівників;

D — число днів роботи готелю впродовж року;

Е — ефективний фонд робочого часу за рік.

Фонд оплати праці — це грошові кошти, що підприємство має право ви­користати для оплати своїх працівників. Він складається з основної та до­даткової заробітної плати.

Основна частина фонду оплати праці включає всі види за фактично ви­конану роботу: оплата згідно з посадовими окладами (тарифними ставка­ми), відрядними розцінками, доплати, надбавки, виплати, передбачені чин­ним законодавством про працю, оплата праці позаштатного складу.

Доплати згідно з преміальною системою включаються до фонду оплати праці тільки за наявності прибутку, отриманого в результаті експлуатацій­ної діяльності готелю.

Додаткова оплата праці включає: надбавки та доплати, не передбачені за­конодавством; премії за освоєння та впровадження нової техніки; одноразо­ві заохочення окремих працівників за виконання особливо важливих вироб­ничих завдань; винагорода за підсумками роботи за рік; премії керівникам, спеціалістам, робітникам за покращення кінцевих результатів господарської діяльності; одноразові винагороди за вислугу років, стаж роботи.

Фонд основної заробітної плати готелю визначається на підставі посадо­вих окладів (ставок) і чисельності працівників усіх груп (адміністративно-управлінський, обслуговуючий персонал, робітники та ін.). Приблизна фор­ма розрахунку фонду основної заробітної плати приведена у таблиці 1.8.

Таблиця 1.8 Розрахунок фонду основної заробітної плати

 

Кате­горія

праців­ника та

посада

Чисель­ність

працю­ючих

Місячний оклад

Річний фонд

заро­бітної

плати

Доплати

Ра­зом

за рік

Основ­ний

 

 

Надбавки

За ро­боту у

свят­кові

дні

За ро­боту у

нічний час

Інші

 

 

За знання

Інозем­них

мов

За

сумі-

щення профе-

сій

За роз­ширен-

ня зони обслу-

гову­вання

Інші