1.1.6. ДОСЛІДНА СПРАВА

У рослинництві використовують різні методи досліджень: польо­вий, лабораторний, лабораторно-польовий, вегетаційний. Головне значення має польовий метод, вивчення та інтродукція нових пер­спективних культур. Цим методом досліджують і вирішують біль­шість теоретичних і практичних питань біології, екології і техноло­гії вирощування польових культур.

Різновидами польового досліду є масові та географічнідосліди за єдиними схемами, які дають змогу узагальнити одержаний мате­ріал на великих територіях. За цим принципом працює мережа державних сортовипробувальних дільниць і станцій, які розміщені безпосередньо в господарствах, проводять географічні досліди з ви­вчення різних культур, сортів, інтродукції нових видів польових культур, ефективності добрив тощо.

Велике значення мають так звані рекогносцирувальні дослі­дження, які проводять на невеликих ділянках, практично в одній повторності, частіше в колекційно-демонстраційних розсадниках.

Польовий метод, який застосовують у польових дослідах, поєдну­ється з іншими, що дає змогу краще дослідити взаємозв'язок різних факторів впливу на рослину. Найчастіше польовий і лабораторно-польовий досліди поєднують з вегетаційним. Останній проводять у спеціальних приміщеннях — вегетаційних будиночках, на невели­ких площах, нерідко з насипного ґрунту, у вегетаційних посудинах, наповнених ґрунтом, піском або розчином солей (водні культури). Цей метод дає поглиблені дані стосовно реакції рослин на різні фак­тори вегетації, а також при їх взаємодії. Разом з тим, як зазначав Д. М. Прянишников, вегетаційний дослід більш точний, але менш вірогідний, а польовий — менш точний, проте більш вірогідний.

Для поглибленого вивчення дії біотичних і абіотичних факто­рів — світла, тепла вологи живлення, біохімічних та фізіологічних процесів у селекції, а останнім часом і для біотехнологічних дослі­джень використовують камери штучного клімату, а також спеціаль­ні споруди — фітотрони. В них можна моделювати різні режими вегетації (світловий, тепловий, водний, поживний), отримувати кіль­ка врожаїв за рік, що важливо для прискорення селекційного про­цесу. Все це доповнюється різними методами лабораторних дослі­джень, під час яких визначають у разі потреби вміст у рослинах азоту, фосфору, калію, кальцію та інших макро- і мікроелементів, білка, клітковини, жиру, безазотистих екстрактивних речовин. При вирощуванні рослин за екологічно чистими технологіями важливо контролювати також вміст у них радіонуклідів, важких металів, ді-гоксину і фурану та інших шкідливих речовин.

Великого значення у вивченні живлення рослин набувають до­слідження із міченими атомами. Цей метод дає змогу вивчати пе­реміщення елементів живлення та інших речовин у рослині.

Дедалі ширше в дослідженнях застосовують електронно-обчис­лювальну техніку, яка різко скорочує процес узагальнення експе­риментального матеріалу, дає змогу створювати моделі продукцій-ного процесу, оперативно обробляти інформацію.

Завершальним етапом у процесі досліджень є виробничий до­слід, під час якого апробують в умовах виробництва одержані ре­зультати, дають їм всебічну практичну оцінку. Виробничі досліди проводять на площах 1 — 2,2 га і більше в 1 — 2-разовій повторності.