1.2. Економічні системи
1.2 Економічні системи
Економічна система - сукупність взаємозалежних економічних елементів, що утворюють економічну структуру суспільства.
Економічна система — це спосіб, завдяки якому суспільство розподіляє наявні в його розпорядженні ресурси для задоволення потреб населення.
Існує кілька підходів до класифікації економічних систем: технократичний, соціально-економічний, організаційно-економічний і еколого-економічний.
Технократичний підхід як критерій класифікації висуває рівень розвитку речовинного фактора, тобто предметів праці, техніки, технологій, енергетики, інформатики. Відповідно в розвитку економічних систем виділяють кілька етапів, зв'язаних з рівнем техніки:
1. інструменталізація (використання найпростіших інструментів у виробництві благ);
2. механізація (виникнення і розвиток великого машинного виробництва);
3. автоматизація (поява керуючого пристрою в системі машин);
етап створення штучного інтелекту.
Соціально-економічний підхід висуває як класифікаційний критерій рівень розвитку виробничих відносин. Відповідно розвиток економічних систем описується зміною суспільно-економічних систем. Формаційний підхід виділяє наступні економічні системи:
1. первіснообщинну;
2. рабовласницьку;
3. феодальну;
4. капіталістичну;
5. соціалістичну.
Еколого-економічний підхід вибирає критерієм класифікації економічних систем зміст впливу людини на природу в процесі виробництва. Відповідно в розвитку суспільства виділяють три етапи:
перший етап зв'язаний із простим використанням продуктів природи і великою залежністю людини від її;
другий етап характеризується широкими можливостями впливу людини на природу, що здобувають характер хижацького винищування природних ресурсів і призводять до екологічної катастрофи;
третій етап відображає гармонію людини і природи на основі високорозвиненої техніки і технології, що дозволяє відтворювати природні ресурси і раціонально їх використовувати.
Організаційно-економічний підхід характеризує моделі організації господарства в залежності від способу рішення трьох основних економічних проблем: що, як і для кого робити. Відповідно виділяють три основних моделі економіки:
1. командна;
2. ринкова;
3. змішана.
При командній економіці концентрація ресурсів, визначення асортименту, обсягу випуску продукції і розподіл її серед індивідів визначаються централізовано державними органами за допомогою наказів суб'єктам, що хазяюють.
Ринкова економіка характеризується взаємозв'язком виробників і споживачів за допомогою саморегулюючого ринкового механізму, за яким рішення щодо цін і розподілу приймає сам ринок. Що робити вирішує споживач. Умови виробництва визначаються ціновою конкуренцією між різними виробниками, що веде до зменшення витрат і підвищенню ефективності виробництва. Розподіл зробленої продукції відбувається відповідно до доходів населення, що визначаються на ринках ресурсів і відображаються в рівні заробітної плати, прибутку й інших доходів.
Змішана економіка характеризується одночасним функціонуванням ринкового механізму і державного регулювання. Ринковий механізм визначає ціни і виробництво в багатьох сферах, у той час, коли держава впливає на ринок за допомогою оподатковування і регулювання економіки капіталовкладеннями. Підкреслимо, що сучасна економіка являє собою змішану модель.