1.3. Туристично - рекреаційні ресурси України

Ключові слова та поняття

рекреаційна сфера, туристичний ресурс, рекреаційні території, територіальна структура, рекреаційний (туристичний) пункт, рекреаційні центри, рекреаційний вузол, рекреаційний регіон

 

Використання природно-кліматичних рекреаційно-туристичних ресурсів обумовлюється специфікою їх функціонального призначення. Саме вона і визначає пріоритетний профіль туристично-рекреаційного освоєння окремих територій, районів та місцевостей. Але якщо на рівні функціонального призначення тих чи інших ресурсів можна провести більш-менш чітку межу між субгалузями рекреаційної сфери (туризм, відпочинок, спорт, санаторно-курортне лікування тощо), то при вивченні просторової організації природно-ресурсного потенціалу необхідний саме комплексний підхід. Тому і рекреаційно-туристична придатність різнорангових регіональних утворень фактично не буває монофункціональною: всі вони певною мірою можуть задовольняти потреби у туристичних послугах чи санаторно-курортному оздоровленні.

Реалізація розвитку туристичної індустрії в умовах ринку можлива при наявності чотирьох основних складових:

капіталу;

технології;

кадрів;

туристичних ресурсів.

Це означає, що недостатньо, маючи капітал, придбати технологію, найняти працівників і почати займатися туризмом. Для цього необхідно визначити місце, де є туристично-рекреаційні четверта складова - туристичні ресурси - є найбільш дешевою, то в цілому це визначає високу рентабельність туристичної діяльності. Якщо ж туризм пов'язаний із створенням туристичного ресурсу (а не із споживанням готового), то собівартість туристичного продукту різко зростає.

Під рекреаційно-туристичними ресурсами в широкому розумінні цього терміну маються на увазі такі:

економічні;

природні;

кліматичні;

культурно-історичні;

трудові;

фінансові;

соціальні;

виробничі.

Під туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, придатних для створення туристичного продукту. Як правило, туристичні ресурси визначають формування туристичної діяльності в тому чи іншому регіоні. Наприклад, основними критеріями, які визначають придатність території для санаторно-курортного лікування, є наявність родовищ лікувальних мінеральних вод, озокериту, сприятливі кліматичні умови, екологічно чисте природне середовище. При цьому чим більші запаси лікувальних ресурсів, вища їх лікувальна ефективність, тим вищу цінність мають рекреаційні території. Як правило, такі території невеликі за площею, обмежуються границями населеного пункту, в якому розташовані бальнеологічні ресурси.

Природний потенціал України складають узбережжя Чорного, Азовського морів, рельєф, водні (понад 70 тис. річок, більш як 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ), лісові, рослинні та тваринні ресурси. На їх основі створено 11 національних природних парків, 15 державних заповідників, заказники, дендропарки, пам'ятники садово-паркового мистецтва, які належать до природоохоронних територій. Родовища лікувальних грязей, а також мінеральних і радонових вод входять до рекреаційного потенціалу нашої країни, який має не тільки внутрішнє, але й міжнародне значення.

Туристичні ресурси мають такі основні властивості:

привабливість;

кліматичну привабливість;

доступність;

ступінь вивченості;

екскурсійна значимість;

пейзажні та відеоекологічні характеристики;

соціально-демографічний стан;

природничі запаси;

спосіб використання тощо.

Дані ресурси використовуються в оздоровчих, туристичних, спортивних та пізнавальних цілях. Наприклад, у Карпатському регіоні є ресурси для спортивного виду рекреаційної діяльності. Це стосується гірськолижного, туристичного, мисливського, спелеологічного підвидів.

Туристичні ресурси умовно можна поділити на три групи:

природні;

інфраструктурні;

історико-культурні.

Динамічний розвиток туристичної індустрії вимагає наявності обох груп. Навіть при високих привабливих властивостях природних ресурсів без наявності комунікацій, засобів зв'язку, комунальної інфраструктури, просвітницьких закладів, пам'яток культури, мистецтва тощо туристична діяльність для широкого кола споживачів неможлива.

Незважаючи на свою соціально-гуманну роль, туризм впливає на екологію. Зменшення впливу індустрії туризму на екологію регулюється на державному та міжнародному рівнях за рахунок:

екологічної просвіти;

обмеження рекреаційно-туристичного навантаження на природні ресурси;

податкового регулювання.

Територіальна структура рекреаційно-туристичного комплексу визначається поєднанням туристичних та рекреаційних пунктів, центрів, вузлів, районів та зон, що сформувалися або формуються під впливом найрізноманітніших факторів.

Територія України представляє собою неоднорідні регіони як в історичному контексті, так і за рівнем соціально-економічного розвитку. Вони відрізняються між собою природними умовами, національним складом населення, системами розселення, напруженістю екологічної ситуації, економічним потенціалом, системою міжрегіональних зв'язків тощо, в результаті чого сформувався відповідний територіальний поділ праці. Всі ці фактори знаходять своє відображення в економічному районуванні території.

Факторами формування територіальних туристично-рекреаційних об'єднань виступають:

спільність території;

ступінь зосередження (локалізація) рекреаційних закладів;

інтенсивність зв'язків між ними та закладами, що їх обслуговують;

наявність туристичних маршрутів;

обсяг рекреаційних послуг тощо.

Найпростішою формою сучасної територіальної організації рекреаційно-туристичного обслуговування є рекреаційний (туристичний) пункт, який являє собою окремо розміщені спеціалізовані заклади. За умов просторової замкнутості окремо розміщені об'єкти не можуть забезпечити рекреантам необхідний комплекс послуг.

Досконалішою формою територіальної організації рекреаційного господарства слід вважати рекреаційні центри та вузли.

Рекреаційні центри - окремі населені пункти з набором рекреаційних закладів або окремих об'єктів, що виступають центрами формування рекреаційного вузла. Саме на цьому рівні відбувається формування курортів лікувальної місцевості з наявними природними лікувальними ресурсами та необхідними умовами щодо їх використання з лікувально-профілактичною метою.

Рекреаційний (туристичний) вузол - сукупність центрів та закладів рекреаційного обслуговування на компактній території. Тут зосереджуються не окремо взяті, а взаємодоповнюючі і поєднані рекреаційно-туристичні заклади і підприємства.

Сукупність рекреаційних пунктів, центрів, вузлів, що спільно використовують рекреаційні ресурси, і розташовані на ній інфраструктурні райони найчастіше поліфункціональні, а саме курортно-оздоровчі.

Як найвищі таксономічні одиниці територіально-рекреаційного обслуговування можуть виділятися рекреаційні регіони та рекреаційні зони.

Рекреаційний регіон - це група рекреаційних районів у межах певних територій, що характеризуються спільністю природних та історико-культурних ресурсів, єдиними інфраструктурними взаємозв'язками тощо.

Для рекреаційно-туристичних районів характерний ряд особливостей. По-перше, це соціальне за своїм характером і кінцевим продуктом утворення. Його продукція - рекреаційно-туристичні послуги. У рекреаційно-туристичному районі між виробництвом і споживанням, як правило, немає часового розриву. По-друге, для рекреаційно-туристичних районів характерна яскраво виражена орієнтація на ресурси.

М.Мироненко та І.Твердохлєбов [66] виділяють наступні основні ознаки рекреаційного району:

існуюча рекреаційна спеціалізація і ступінь її розвитку;

наявність внутрішнього структурно-територіального взаємозв'язку рекреаційного обслуговування населення;

рівень рекреаційного освоєння території;

спільність проблем перспективного розвитку окремих частин даної території з позицій рекреаційної галузі.

Виходячи з цих основних ознак, у Карпатському регіоні можна виділити декілька рекреаційних районів з різною спеціалізацією, ступенем освоєння, перспективами розвитку, значенням їх для народногосподарського комплексу як регіону, так і України в цілому [26, 65-72].

Славсько-Сколівський рекреаційний район. Поділяється на два підрайони з яскраво вираженою спеціалізацією. Південна частина у межах смт. Славське і навколишніх населених пунктів має необхідні умови для організації зимових видів спорту і відпочинку. Тут сформувався один з основних центрів гірськолижного спорту в Україні. Північна частина має всі умови для оздоровлення, відпочинку, туризму. З освоєнням великого родовища лікувальної мінеральної води у смт. Верхнє Синьовидне сформується санаторно-курортний комплекс. Основними рекреаційними центрами району с: Славське, Сколе, Верхнє Синьовидне, Гребенів, Дубина, Климець, Корсетів, Корчин, Тухля, Тисовець.

Функціонують: пансіонат, туркомплекс, туристична база, гірськолижна база, 41 база відпочинку, ряд спортивно-оздоровчих баз, дитячих таборів.

Площа району складає приблизно 1,0 тис. км2. Максимальна рекреаційна місткість: влітку - 200 тис. чол., взимку - 100 тис. чол.

Верхньодніпровський рекреаційний район. Займає західну частину Українських Карпат. Простягається вздовж долин Дністра і Стрия від Старого Самбора до Борині. Через територію району проходять міжнародні залізничні та автомобільні магістралі Львів-Прага. Дана територія охоплює частини Старосамбірського та Турківського районів у межах Верхньодністровських Бескид на півночі та Стрийсько-Санської Верховини на півдні.

Основними галузями спеціалізації Верхньодністровського району є гірськолижний спорт і оздоровлення. Наявність значної кількості пам'яток історії та культури, природоохоронних об'єктів, мальовничих ландшафтів дозволяють організувати пізнавальні види рекреаційної діяльності. Ріки Стрий і Дністер придатні для занять водними видами спорту і туризму. На базі запасів мінеральних вод в Розлучі, Боберці, Грозевій можливе створення санаторно-курортних центрів. Певні можливості район має для розвитку спортивного полювання та рибальства.

У районі функціонують турбази, спортивно-оздоровча та гірськолижна бази в Розлучі, бази відпочинку в Розлучі, Ясениці-Замковій, Стрілках. У Тершові будується туристичний, а в с.Смерічка - санаторний комплекси.

Рекреаційне навантаження у районі (за винятком Розлуча) низьке, ресурси використовуються недостатньо, тому тут є значні резерви для подальшого розвитку.

Площа району складає приблизно 1,0 тис. км2, максимальна рекреаційна місткість: влітку - 200 тис. чол.; взимку - 100 тис. чол.

Прикарпатський рекреаційний район. Район простягається смугою із північного заходу на південний схід і частково охоплює Старосамбірський, Самбірський, Дрогобицький, Сколівський та Стрийський райони. У фізико-географічному відношенні це відповідає Самбірсько-Жирівському, Дрогобицькому, Стрийсько-Жидачівському і Моршинському районам на півночі та низькогірним Верхньодністровським Бескидам на півдні.

Основним видом рекреаційної діяльності Прикарпатського району є санаторно-курортне лікування. Тут функціонують курорти загальнонаціонального значення - Трускавець і Моршин.

Формується бальнеологічний курорт Східниця. Необхідні ресурси для організації курортів мають Майдан, Нагуєвичі, Стара Сіль. Для оздоровчих видів рекреації використовуються природні ресурси Майдана, Нового та Старого Кропивників, Підбужа, Опаки Дрогобицького, Блажева, Волі Блажівської, Озимини, Сідого, Сприні Самбірського, Добромиля, Ракова Старосамбірського, Лисович Стрийського районів. Значні історико-культурні ресурси є підставою для формування туристичних центрів в Дрогобичі, Нагуєвичах, Самборі, Стрию, Уричі, Добромилі, Сколівці. Із створенням митних переходів через кордон в Нижанковичах та Старяві, ці населені пункти також сформуються у туристичні центри. Відповідні умови мають також Кульчин, Муроване, Нове Місто, Підгірці, Розгірче, Сусідовичі.

У районі функціонують 28 санаторіїв (Трускавець, Моршин, Східниця, Борислав, Стрий), пансіонати в Модричах, Новому Кропивнику, Опаці, Лисовичах, Трускавці, туристичний комплекс у Дрогобичі, бази відпочинку в Майдані, Новому Кропивнику, Перепростині, Підбужі, Блажеві, Волі Блажівській, Чукві, Сідому, Добромилі, Ракові, Моршині, Трускавці, численні дитячі оздоровчі табори.

Рекреаційне навантаження в районі нерівномірне. Якщо в Трускавці, Моршині і, частково, в Майдані спостерігається надмірний наплив рекреантів, то інші території мають значні резерви розвитку.

Площа району - приблизно 1,9 тис. км2. Рекреаційна місткість: влітку - близько 460 тис. чол.; взимку - 150 тис. чол.

Розтоцький рекреаційний район. Займає однойменну височину в межах північної частини Яворівського та південно-західної Жовківського районів. Являє собою горбисту розчленовану височину, яка крутим північно-східним уступом висотою 50-100 м обривається до Буго-Стирської рівнини.

Значну частину Розточчя займає військовий полігон. Після передачі частини полігону для загального користування рекреаційні можливості району значно збільшаться. Район має всі умови для санаторно-курортного лікування (курорти Немирів і Шкло), організації водних видів спорту і туризму (Янівський, Лелехівський, Майданський, Немирівський стави та ін.). Основними оздоровчими центрами є Майдан, Фійна, Княжий Міст, Родатичі, Бортятино, Вижомля, Івано-Франкове, Прилбичі, Ставки.

Розточчя один з основних районів короткотривалого відпочинку для жителів Львова, з яким останній має добре залізничне (Львів-Яворів, Львів-Мостиська, Львів-Руська) та автобусне сполучення.

Функціонують два санаторії (Немирів, Шкло), численні бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори.

Площа району - 1,4 тис. км2. Рекреаційна місткість: влітку - 80-110 тис. чол.; взимку - 30-40 тис. чол.

Львівський рекреаційний район. Найменший за площею рекреаційний район області. Охоплює територію Львова та його околиць у межах південних схилів Розточчя, Львівського плато, Давидівського пасма та, частково, Грядового Побужжя.

Основна галузь рекреаційної діяльності - туризм, найбільшим центром якого є Львів. З інших виділяються Пустомити, Винники, Щирець, Оброшине, Старе Село, Звенигород. Великим курортом загальнодержавного значення є Великий Любінь. Для оздоровлення найбільш придатними є південно-східні схили Розточчя та вузька смуга Давидівського пасма. Основними оздоровчими центрами є Брюховичі, Винники, Рудно, Бірки, Давидів, Суховоля, Глинна Наварія.

Львів є крупним залізничним, авіаційним та шосейним транспортним вузлом міжнародного значення.

Площа району становить 0,8 тис. км2. Рекреаційна місткість (без Львова): влітку - 40-60 тис. чол.; взимку - 15-20 тис. чол.; м.Львів - 100,8 тис. чол.

Гологоро-Вороняцький рекреаційний район. Один з найбільших та найперспективніших районів. Розташований у центрально-східній частині області. На заході обмежується р. Зубра. На півдні границі району проходять по Дністру через села Березівці, Горішнє, Бориничі, Баківці до межі з Івано-Франківською та Тернопільською областями. На півночі умовною межею може служити траса Львів - Золочів: від Золочена через населені пункти Почапи, Білий Камінь, Підлисся, Ожидів, Олесько, Пониква, Суховоля до границі з Рівненською областю. Даний рекреаційний район повністю охоплює Перемишлянський, південні частини Бродівського та Пустомитівського, південно-східну частину Золочівського, північну Жидачівського, східну Миколаївського та крайній південно-східний кут Буського адміністративних районів.

Основним напрямком спеціалізації району виступає туризм, найбільшими центрами якого є Олесько, Золочів, Підгірці, Підкамінь, Підлисся, Поморяни, Унів, Перемишляни, Свірж, Бібрка, Стільськй, Миколаїв, П'ятничани, Сасів, Висоцьке та ін. Перспективним є створення туристичних комплексів у районі населених пунктів Золочів, Сасів, Підгірці, Олесько, Підлисся, Білий Камінь, Стільське, Ілів, Свірж, Романів. Для оздоровлення найбільш придатними є місцевості в районі Тростянця, Гологір, Свіржа, Плугова, Колтова, Сасова.

Поряд з Розтоцьким даний район має всі необхідні умови для організації короткотривалого відпочинку для жителів Львова.

Площа району - біля 2,6 тис. км2. Рекреаційна місткість району: влітку - 185 тис. чол.; взимку - 62 тис. чол.

Дністровський рекреаційний район займає найбільш мальовничу частину середньої течії Дністра від м.Галич до м.Новодністровськ у межах Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей.

Основна галузь рекреаційної діяльності - оздоровлення, водні види спорту і туризму, найбільші туристичні центри - Галич, Хотин, Новодністровськ.

Площа району приблизно 2,0 тис. км2, рекреаційна місткість: влітку - 400 тис. чол.; взимку - 240 тис. чол. Для рекреаційних потреб дана територія майже не використовується.

Берегівський рекреаційний район займає територію рівнинної частини Закарпатської області в межах Берегівського та Виноградівського районів. Рельєф рівнинний з залишками колишніх вулканів, які підносяться на висоту 400-500 м.

Територія придатна для організації оздоровлення, туризму (Берегово, Виноградів), а також санаторно-курортного лікування (родовища мінеральної води в с. Велика Бігань).

Рекреаційні ресурси району майже не використовуються. Район має значні перспективи розвитку у зв'язку з вигідним географічним положенням на стику України, Угорщини, Румунії.

Площа району 0,8 тис. км2. Рекреаційна місткість: влітку - 60-80 тис. чол.; взимку - 15-20 тис. чол.

Рахівсько-Ясинянський рекреаційний район займає територію вздовж берегів Чорної і Білої Тиси, а також масивів Свидівця і Чорногори в Рахівському районі Закарпатської області.

Рекреаційні ресурси представлені лікувальними мінеральними водами (Кваси, Кобилецька Поляна, Косівська Поляна та ін.), унікальними ландшафтами, пам'ятками історії та культури. На території району розташований Карпатський природний національний парк.

Основна галузь рекреаційної діяльності - зимові види спорту і відпочинку (Ясиня, Рахів), санаторно-курортне лікування (Квасівська Поляна, Кобилецька Поляна, Кваси), спелеолікування (соляні шахти смт. Солотвина).

Район непогано освоєний у рекреаційному відношенні, проте є можливості подальшого розширення рекреаційного господарства.

Площа району - 1,2 тис. км2. Рекреаційна місткість: влітку - 220 тис. чол.; взимку - 100 тис. чол.

Воловецько-Міжгірський рекреаційний район розташований у межах Воловецького та Міжгірського районів Закарпатської області.

Рекреаційні ресурси представлені лікувальними мінеральними водами (Сойми, Келечин, Синєвірська Поляна), унікальними середньогірськими ландшафтами, старими лісами, цілющим кліматом. Збережені численні пам'ятки історії та культури, народні звичаї. Озеро Синєвір з прилеглою територією оголошено природним національним парком.

Основні види рекреаційної діяльності - санаторно-курортне лікування, зимові види спорту і відпочинку, пізнавальний туризм. Найбільші рекреаційні центри Сойми, Келечин, Пилипець, Синєвірська Поляна, Міжгір'я, Воловець.

Площа регіону - 1,0 тис. км2. Рекреаційна місткість: влітку - 180 тис. чол.; взимку - 70 тис. чол.

Свалявсько-Мукачівський рекреаційний район розташований вздовж долини р. Латориця у Свалявському та Мукачівському районах Закарпатської області.

Найціннішим рекреаційним ресурсом району є лікувальні мінеральні води різних типів. Велику цінність мають пам'ятки історії та культури у Мукачево, Чинадієві, Сваляві.

Район спеціалізується на санаторно-курортному лікуванні і оздоровленні. Тут функціонує п'ять курортів (Карпати, Квітка Полонини, Плоска, Поляна, Синяк). Є значні можливості для туристичної діяльності.

Площа району 2,0 тис. км2. Рекреаційна місткість: влітку - 400 тис. чол.; взимку - 180 тис. чол.

Великоберезнянський рекреаційний район розташований на крайньому північному заході Закарпатської області. Рекреаційні ресурси представлені лікувальними мінеральними водами (Ужок), мальовничими ландшафтами. Тут створений міжнародний біосферний заповідник "Стужиця".

Значні рекреаційні ресурси, вигідне географічне положення на стику України, Польщі, Словаччини, екологічно чисте природне середовище, вигідне сполучення дозволяють сформувати у даному районі рекреаційні центри європейського значення.

Площа району - 1,0 тис. км.2. Рекреаційна місткість: влітку - 100 тис. чол.; взимку - 40 тис. чол.

Мізунський рекреаційний район розташований у гірській частині Долинського району Івано-Франківської області вздовж рік Мізунська та Свічі.

У районі є родовища лікувальних мінеральних вод, на базі яких функціонують санаторії і пансіонати відпочинку в Н. Мізуні.

В рекреаційному відношенні район освоєний слабо. Площа району - 0,6 тис. км2. Рекреаційна місткість: 100 тис. чол. влітку, 40-50 тис. чол. взимку.

Косівський рекреаційний район займає територію однойменного адміністративного району Івано-Франківської області.

Основний вид рекреаційної діяльності - туризм, а також санаторно-курортне лікування і оздоровлення. Функціонують санаторій у Косові, численні бази відпочинку в Шешорах, Космачі, Брустурові, Яворові.

Площа району - 1,0 тис. км2. Рекреаційна місткість: влітку - 180 тис. чол.; взимку - 50-90 тис. чол.

Верховинський рекреаційний район розташований на крайньому південному сході Івано-Франківської області у межах гірських масивів Чорногори та Гринявських гір.

У районі є родовища лікувальних мінеральних вод (Буркут), збережена матеріальна і духовна культура гуцулів. На території району розташований Карпатський природний національний парк.

Є значні можливості для організації зимових видів спорту і відпочинку, оздоровлення, туризму, санаторно-курортного лікування. Основними рекреаційними центрами є Верховина, Криворівня.

Площа району - 1,0 тис. км2. Рекреаційна місткість: влітку - 50-90 тис. чол.; взимку - 180 тис. чол.

Яремчансько-Ворохтянський рекреаційний район розташований на території, підпорядкованій Яремчанській міськраді Івано-Франківської області.

Значну частину території району займає Карпатський природний національний парк.

Один з найбільш освоєних у рекреаційному відношенні рекреаційних районів Карпатського регіону. Функціонують численні санаторії, пансіонати, турбази, бази відпочинку в Яремне, Микуличині, Кременцях, Ворохті. Галузями спеціалізації є оздоровлення, туризм (в тому числі гірськолижний), санаторно-курортне лікування. Ріка Прут придатна для організації водних видів спорту і туризму.

Площа району - 2,0 тис. км2. Рекреаційна місткість: влітку - 400-500 тис. чол., взимку - 200 тис. чол.

Чернівецький рекреаційний район займає територію м.Чернівці та його околиць.

Основний вид рекреаційної діяльності - туризм і оздоровлення. У Чернівцях - численні пам'ятки історії та культури, в околицях є родовища лікувальних мінеральних вод. Для рекреаційних потреб використовується мало.

Рекреаційна місткість: влітку - 100 тис. чол.; взимку - 25-30 тис. чол.

Вижницько-Путильський рекреаційний район розташований на території однойменних адміністративних районів Чернівецької області.

Рекреаційні ресурси представлені лікувальними мінеральними водами, унікальними ландшафтами, пам'ятками історії та культури.

Район найбільш сприятливий для організації зимових видів спорту і туризму, оздоровлення, санаторно-курортного лікування. Основні рекреаційні центри - Вижниця, Путила, Вашківці.

Рекреаційні ресурси району використовуються недостатньо.

Площа району приблизно 1,3 тис. км2, рекреаційна місткість: влітку - 200 тис. чол.; взимку - 100 тис. чол.

Таким чином, просторова специфіка розміщення природно-ресурсної бази у Карпатському регіоні вимагає не уніфікованого, а територіальне диференційованого підходу до планування перспектив її освоєння.

Рекреаційні регіони, формуючись на основі територіальної близькості, наявності транспортних і функціональних зв'язків декількох регіонів та спільного рекреаційного ресурсу, утворюють рекреаційні зони.

Враховуючи досвід виділення певних рекреаційних утворень (О.О.Бейдика, О.О. Мазуркевича, О.І. Шаблія та ін.) можна виділити в Україні 4 рекреаційні зони: Західну, Причорноморсько-Азовську або Південну, Центрально-Українську та Східну. В свою чергу, вони поділяються на 9 регіонів (табл. 1.3.1.).

Західна рекреаційна зона поділяється на Карпатський рекреаційний район [(загальнодержавного і міжнародного значення); площа = 56,2 тис. кв. км, населення 6,6 млн. чол., де зосереджено понад 800 мінеральних джерел, з яких 50% у Закарпатській області, 30% всіх пам'яток історії та культури тощо; основними вузлами є Львів, Ужгород, Чернівці, Івано-Франківськ, Мукачеве, Коломия, Яремче, Косів, Трускавець, Моршин, Свалява] та Придністровський.

Південна рекреаційна зона поділяється на 2 регіони.

Найрозвинутішим з них є міжнародний Кримський РР, що знаходиться в АР Крим (площа - 26,2 тис. кв. км, або 4,3% площі країни). Основні райони: Південний берег Криму, Євпаторійський, Феодосійський. У межах ПБК формується курортна агломерація Велика Ялта. Існуюча структура курортно-рекреаційної мережі складається на 30% із лікувальних закладів і на 70% із закладів відпочинку та туризму, з яких 10% припадає на туризм, а 30% складає дитячий відпочинок.

Серед рекреаційних центрів варто відзначити Євпаторію - національну дитячу оздоровницю місткістю понад 50 тис. місць, Феодосію, Судак, Планерське, Курортне та ін.

Азово-Чорноморський РР також має загальнодержавне значення. Він складається з Причорноморського і Приазовського районів. У межах Причорноморського району виділяють Одеський, Миколаївський, Херсонський рекреаційні підрайони. Перший включає Одеську групу курортів (Аркадію, Вел. Фонтан, Лузанівку, Лермонтовський тощо), курортні місцевості Кароліно-Бугаз, Чорноморка, Шабо та курорти Скадовськ, Гопрі, Коблево, Сергіївну, більшість з яких мають загальнодержавне значення.

Приазовський район розміщений у межах Донецької, Запорізької і Херсонської областей. До нього входять Бердянськ, Маріуполь, Кирилівка та інші курорти.

Центрально-Українська рекреаційна зона поділяється на Придніпровський, Столичний, Подільський, Поліський райони. Основними рекреаційними ресурсами тут є помірний континентальний клімат, густа річкова мережа, бальнеоресурси. Основні курорти і курортні місцевості: Миргород, Пуща-Водиця, Ворзель, Качанівка, Прохорівка, Сокирки, Біла Церква та ін. Туристичними центрами є Київ, Чернігів, Полтава, Канів, Переяслав-Хмельницький тощо.

Найгострішою проблемою даної зони є охорона Дніпра від радіонуклідів Чорнобиля та стічних промислових гігантів Центральної частини України.

Східна рекреаційна зона, де формується Придонецький регіон, до якого належать Харківська, Луганська та частково Донецька області. Основні рекреаційні ресурси це м'який помірно-континентальний клімат, лікувальні грязі озер (Солоний Лиман, Банис, Ріпне, Вейсове, запаси яких становлять близько 1 млн. куб. м) та мінеральні води, водоймища, особливо Червонооскільське водосховище. Основні рекреаційні центри - це курорти Слов'янськ, Слов'яногірськ, Старобільськ, Слов'яносербськ.

Згідно з картою рекреаційно-туристичних ресурсів проводиться детальна паспортизація зон перспективного розвитку туризму. Мета зонування територій та їх паспортизація - визначення гранично допустимого туристичного навантаження на дану територію з врахуванням її повного відтворення та екологічної безпеки. Діаграма навантаження чол/км2 визначається для кожної зони за місяцями. На основі отриманих даних готуються пропозиції щодо часового обмеження, заборони і використання туристичних ресурсів даної зони без обмежень.

 

Таблиця 1.3.1.

Характеристика територіальної організації рекреаційного комплексу України

 

Рекреа-ційна зона	Рекреаційні регіони	Перелік областей, в межах яких відбувається формування регіонів	Площа території (тис. кв. км)	Питома вага рекреа-ційного фонду розміщен-ня (%)	Рекреаційні райони	Рекреа-ційний профіль	Найважли-віші курорти та туристичні центри
1	2	3	4	5	6	7	8
І. Західна	1. Карпат-ський (державно-міжнародно-го значення)	Закарпатська, Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська	56,6	10,0	1 Перед-карпатський 2. Закар-патський 3. Гірсько-Карпатський	1 Багатопро-фільний, переважно курортно-оздоровчий 2 Переважно туристично-оздоровчий 3. Гірсько-спорти-вний	Трускавець, Моршин, Свалява, Львів, Яремче, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці
	2. При-дністровський (державно-регіонально-го значення)	Тернопільська, Вінницька, Хмельницька (півд. частини)	60,9	3,0	Подністров-ський	Оздоровчо-туристи-чний	Кам'янець-Поділь-ський, Залішики, Міжгір'я
II. Центра-льно-Украї-нська	3. Подільський (державно-місцевий)   4. Придніпро-вський (державно- міжнародний)           5. Поліський (державно- міжнародний)	Тернопільська, Вінницька, Хмельницька (півн. частини)   Київська, Чернігівська, Черкаська, Кіровоград-ська, Дніпропетров-ська, Полтавська   Київська, Чернігівська, Волинська, Рівненська, Житомирська, Сумська	60,9         167,0                 94,0	3,0         9,0                 5,0	Південно-Бугський       Столичний (Середньо-Дніпровсь- кий)           Західно-Поліський	Оздоровчо-туристи-чний     Туристи-чно-оздоро-вчий             Оздоровчо-Туристи-чний	Сатанів. Почаїв, Хмільник, Немирів   Київ, Чернігів, Канів, Умань, Черкаси, Миргород       Луцьк, Острог, Рівне, Шацьк
III. Східна	6 Придо- нецький (місцево-регіональний)	Харківська, Донецька (півн. частина), Луганська	63,3	7,0	Сшерсько- Донецький	Оздоровчий і екскурсі-йно-тури-стичний	Бермін-води, Слов'янськ, Слов'яногір- ськ, Харків, Краснодон, Суми, Тростянець
IV. Півден- на	8. Причорно- морський (державний)           9. Кримський (міжнаро-дний)	Одеська, Миколаївська, Херсонська           АР Крим	86,4               27,9	25,0               30,0	Одеський               ПБК	Лікувально- оздоровчо- туристи-чний         Багатопро-фільний, переважно курортно- оздоровчий	Одеса, Ізмаїл, Очаків, Коблево, Сергіївка, Гопрі, Скадовськ, Лазурне   Вел. Ялта, Вел. Алушта, Євпаторія, Саки, Судак, Феодосія, Бахчисарай