1.3.7. ЗБИРАЛЬНІ РОБОТИ

Добре організований цикл збирання врожаю з мінімальними втратами — необхідний завершальний етап технології вирощуван­ня культури. Через невдало вибраний спосіб збирання, недостатньо підготовлені збиральні агрегати можуть бути значні втрати зерна, коренеплодів, силосної маси, сіна та ін. Технологічні втрати зерна не повинні перевищувати 2 — 3 %. Значною мірою втрати залежать від застосовуваної техніки. Наприклад, комбайни «Нива», «Колос» конструктивно недосконалі. Проте старанне їх регулювання дає змогу звести до мінімуму втрати врожаю зернових.

Кращими є зернозбиральні комбайни, у яких молотильна уста­новка (барабан) розміщена паралельно ходу збирального агрегату, а не упоперек, як у старих схемах.

Розрізняють пряме й роздільне, одно- і двофазне збирання вро­жаю зерна, кормів, коренеплодів. Так, пшеницю, ячмінь, горох, за­лежно від умов року і забур'яненості поля, збирають прямим ком­байнуванням або роздільним способом. Пряме комбайнування — більш продуктивний процес, пов'язаний з меншими втратами вро­жаю. Проте гречку, просо, могар, сорго збирають роздільним спосо­бом. У них стебла у фазі повної стиглості рослин залишаються зеле­ними.

Насінники кормових трав (люцерни, конюшини, еспарцету, зла­кових трав), як правило, збирають роздільно.

При збиранні коренеплодів і бульбоплодів спочатку скошують гичку, бадилля, а потім збирають корені і бульби. Картоплезбира­льні комбайни добре працюють на легких супіщаних і легкосуглин-кових ґрунтах, а на важкосуглинкових картоплю після підкопування іноді збирають вручну. Для кращої роботи бурякозбиральних комбайнів на цих ґрунтах перед збиранням проводять глибоке роз­пушування ґрунту біля рядків.

Роздільне збирання насінників трав може бути одно- або двора­зовим, двофазним, тобто проводять один або два обмолоти валків. Двофазний обмолот застосовують здебільшого при збиранні насін­ників трав через їх нерівномірне достигання. Так, після першого обмолоту валків вівсяниці лучної, грястиці збірної та інших трав їх залишають на полі і через 2 — 3 дні обмолочують повторно.

Люцерну або конюшину слід обмолочувати на току. Якщо в об­молоченій масі залишаються бобики, обмолочують двічі. При обмо­лоті з валків люцерни, конюшини, лядвенцю, проса, могару або ін­ших дрібнонасінних культур слід добре герметизувати молотильний апарат комбайна. Для обмолоту люцерни й конюшини застосовують також іншу технологію. Голівки знімають («обчісують») з рослин на пні спеціально обладнаним комбайном. Такий ворох голівок і боби­ків з домішками сухих стебел і листя обмолочують у стаціонарних умовах.

Останнім часом розроблено різні технологічні схеми обмолоту хлібів, у тому числі й на току, що мало місце до широкого застосу­вання зернозбиральних комбайнів. Однак цей спосіб застосовується переважно при обмолоті насінників трав, коренеплодів та деяких інших культур.

Цукрові і кормові буряки збирають комбайнами потоковим спо­собом. При потоково-перевалочному способі виключають тривале перебування коренів на полі, бо вони в'януть, погано зберігаються, що призводить до втрат цукрової сировини та кормів.