1.4. Методи пізнання соціально-економічних процесів
1.4 Методи пізнання соціально-економічних процесів
Якщо предмет науки розкриває, «що» пізнається, то метод — «як» пізнається. Метод повинний відповідати особливостям предмета відповідної науки.
Метод економічної теорії — це сукупність способів пізнання економічних відносин і створення системи категорій і законів.
Економічні явища не можна зважити на вагах, покласти під мікроскоп, освітити рентгенівським променем, вони не протікають у «чистому» виді. Тому як основний засіб їхнього пізнання застосовують абстракцію, тобто відволікання від усього того, що не відповідає природі досліджуваного явища.
Процес вивчення предмета в нашій науці за своєю логікою такий, як і в інших науках:
1) вихідною базою пізнання економічної реальності є факти, що
виступають у виді даних статистики, інформації про події, поводження людей і
ін.; тому на першому етапі необхідно зібрати факти про досліджуване явище;
2) вивчення значного масиву факторів дозволяє виявити їхні внутрішні зв'язки, залежності і створити теорію - цілісне, системне знання про предмет науки, виражене системою категорій, принципів і законів. Категорія - це логічне відображення у свідомості реально існуючих економічних відносин.
Побудова теоретичних конструкцій здійснюється за допомогою наступних приватних методів:
індукція — виведення теоретичних положень і принципів з фактів, рух думки від частинного до загального;
дедукція - рух пізнання від теорії до фактів, від загального до частинного (щоб не «потонути» у море фактів, використовують гіпотези — науково обґрунтовані припущення про природу, структуру чи закономірності розвитку явищ і процесів, - які проходять перевірку на відповідність реальності);
аналіз — метод, що укладається в поділі цілого на частини і дослідження кожної частини окремо;
синтез — метод, що укладається в з'єднанні частин у ціле;
порівняння - метод, що визначає подібність і розходження явищ і процесів;
аналогія - метод, заснований на переносі властивостей з відомого об'єкта на невідомий:
антиномія — протиріччя, у якому теза й антитезис мають рівну силу;
доказ — метод перебування переконливих основ;
математична логіка - наука, що застосовує математичні методи і досліджує мислення за допомогою числень (формалізованих мов).
Абстрактні узагальнення економічних факторів, засновані на застосуванні математики, знаходять втілення в моделях - абстрактних теоретичних конструкціях, логічна структура яких визначається як властивостями об'єкта, так і метами, характером дослідження. Незважаючи на те, що всяка модель є спрощена картина дійсності, вона дозволяє представити можливі варіанти змін в економічних відносинах під час можливих змін умов їхнього функціонування. Будь-яке економічне дослідження завжди спирається на діалектичну логіку — науку про найбільш загальні закони процесу пізнання.