10.3. Планування амортизаційних відрахувань та віднесення їх на об’єкти калькуляції

10.3. Планування амортизаційних відрахувань та віднесення їх на об’єкти калькуляції

Амортизація основних засобів — це процес втрати ними своєї вартості й поступового перенесення її на вартість виробленої продукції з наступним нагромадженням грошових коштів для відтворення основних засобів. Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» [9] амортизації підлягає вартість основних засобів, яка включає витрати на:

придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання робочих коней та придбання, закладення й вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб з урахуванням витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основ­них засобів;

проведення реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

поліпшення якості землі, не пов’язане з будівництвом.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат звітного чи планового періоду витрати на:

придбання та відгодівлю продуктивної худоби;

вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку чи використання їх у виробництві (будівництві, спорудженні) інших основних засобів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку;

утримання основних засобів, що перебувають на консервації.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповід­них джерел фінансування:

витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд і житлових будинків, благоустрою території, а також автомобільних доріг загального користування;

витрати на придбання, ремонт та модернізацію легкового автомобільного транспорту.

Амортизаційні відрахування визначають за нормами [9] у відсотках до балансової вартості основних засобів, які розподіляють на три групи (табл. 10.4). Балансову вартість групи основних засобів на початок звітного періоду (Ба) розраховують за формулою:

Ба = Б (а – 1) + П (а – 1) – В (а – 1) – А (а – 1),

де Б (а – 1) — балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П (а – 1) — сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів упродовж періоду, що передував звітному; В (а – 1) — сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному; А (а – 1) — сума амортизаційних відрахувань у періоді, що передував звітному.

Таблиця 10.4

Норми амортизації у відсотках до балансової вартості
за групами основних засобів

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» [93] підприємство може самостійно прийняти рішення щодо застосування прискореної амортизації основних фондів або інших методів нарахування амортизації.

Для обчислення амортизаційних відрахувань розробляють зведену відомість нарахування амортизації, дані якої використовують під час планування й обліку цих витрат по господарству в цілому та у виробничих колективах. У відомості основні засоби групують за об’єктами планування й обліку витрат і нормами амортизації [98, с. 174—175].

У практиці планування та обліку амортизаційних відрахувань ряд господарств удосконалюють і спрощують викладену в розділі 13.4 методику віднесення амортизаційних відрахувань на собівар­тість продукції, що передбачена «Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств» [84].

Так, у табл. 10.5 наведено подібний розподіл амортизаційних відрахувань за об’єктами калькуляції в СВК-агрофірмі «Перемога» Кагарлицького району. Цей розподіл здійснюється таким чином:

щодо основних засобів спеціального призначення (зерно-, буряко-, картоплезбиральні комбайни, сівалки, буряконавантажувачі та ін.) — амортизаційні відрахування відносяться безпосередньо на собівартість продукції відповідних культур і галузей. За необхідності (щодо техніки для вирощування зернових і соняшнику) розподіл відрахувань здійсню­ється пропорційно посівним площам;

щодо основних засобів універсального призначення (трактори, тракторні причепи та ін.) — амортизаційні відрахування щодо них на об’єкти планування та обліку витрат розподіляють пропор­ційно не до обсягів механізованих робіт в умовному обчисленні (недоліки умовного еталонного гектара висвітлено в [97, с. 238], а до витрат пального;

таку саму методику (пропорційно витраченому пальному, а не обсягам фізичних робіт) застосовують і щодо групи ґрунтообробних машин і машин для внесення добрив;

розподіл амортизаційних відрахувань за кормоцехами, сховищами кормів тощо здійснюють між окремими галузями тваринництва пропорційно плановій потребі кормових одиниць цих галузей.

Більш детально методичні питання планування та обліку основних засобів виробництва та обчислення амортизаційних відрахувань висвітлені в [86, с. 121].

Слід відзначити зменшення питомої ваги амортизаційних відрахувань у структурі поточних витрат сільськогосподарських підприємств Мінагрополітики України з 11,2 %, у тому числі в рослинництві 13,4 і тваринництві 10,4 в 1996 р. до, відповідно, 5,9; 5,9 і 5,8 % у 2001 р. і 5,1; 5,5 і 4,4 % у 2002 р. Пояснюється це катастрофічним зменшенням капітальних вкладень у сільськогосподарських підприємствах, що призводить до різкого зменшення внутрішніх джерел господарств для розширеного відтворення. До речі, у США питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості рослинницької і тваринницької продукції дедалі збільшується і становить 11—12 % [98, с. 212—214].