11.1. Економічний аналіз і аудит у сфері праці

Економічний аналіз у сфері праці виконує ряд завдань: забез­печення об'єктивної оцінки використання робочої сили та продук­тивності праці; виявлення чинників та кількісного виміру їх впли­ву на зміну трудових показників; розробка рекомендацій з покра­щання використання робочої сили в напрямку підвищення продук­тивності праці.

У трудовій сфері аналіз системи трудових показників дає мож­ливість поєднати та пов'язати окремі показники між собою, що доз­воляє оцінити вплив кожного окремого показника й усієї сукуп­ності показників на загальну результативність праці. Об'єктом аналізу трудових показників на мікрорівні є сукупність кількісних та якісних вимірників використання живої праці в процесі вироб­ництва.

Розрізняють такі об'єкти дослідження аналізу трудових показ­ників:

•         Трудові показники — забезпеченість робочою силою та про­дуктивність праці.

•         Фактори та шляхи інтенсифікації й підвищення ефективності використання праці.

•         Вплив трудових показників на кінцеві результати діяльності.

Під час здійснення аналізу необхідно зробити із загального ма­сиву показників науково обґрунтовану вибірку найбільш дієвих щодо впливу на ефективність та прибутковість підприємства. Аналіз трудових показників є не самоціллю, а одним із засобів удос­коналення практики планування та управління. Бажаного резуль­тату можливо досягти лише використовуючи системний підхід, а також комплексне дослідження рівня та динаміки окремого показ­ника в тісному взаємозв'язку зі зміною рівня та динаміки всіх інших показників.

Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової для нас сфе­ри наукових знань та практичної діяльності, з якою раніше не сти­калися — аудиту. В спеціальній літературі поняття аудиту визна­чається як перевірка, ревізія, аналіз господарської діяльності. Еко­номічний аналіз лише в комплексі з перевіркою, ревізією може за­безпечити найглибше проникнення в ті чи інші господарські про­блеми та надати всебічно обґрунтовані висновки та пропозиції.

Аудит є незалежним контролем, здійснюваним аудиторськи­ми організаціями на комерційній основі. Окрім перевірки фінан­сово-господарської діяльності, обґрунтованості собівартості про­дукції та послуг, реалізації продукції аудит передбачає комплекс­ний аналіз господарської діяльності, що включає також аналіз соці­ально-трудових відносин та їх відповідності критеріям чинного за­конодавства. Аудиторська діяльність ґрунтується на взаємній за­цікавленості держави, адміністрації підприємств та їх власників у достовірності облікової інформації щодо об'єктивного висвітлен­ня різноманітних процесів.

Метою аудиту у сфері праці є виявлення проблем економного та ефективного використання ресурсів праці, дослідження їх причин, надання необхідних рекомендацій з їх усунення. Персонал — голов­ний предмет та об'єкт аудиту в трудовій сфері, а сам аудит виступає як незалежний аналіз системи соціально-трудових показників.

Аудит здійснюється за будь-який закінчений період часу — місяць, квартал, півріччя, рік. Класифікація аудиту здійснюєть­ся за періодичністю (поточний, оперативний, систематичний, па­нельний, разовий), за повнотою охоплення об'єктів дослідження (повний, локальний, тематичний), за методами аналізу (комплек­сний, загальний та вибірковий).

Здійснення аудиту в сфері праці дає змогу впевнитися, що тру­довий потенціал підприємства використовується повністю, ефективно. З метою аудиту персонал підприємства і його діяльність представляють у вигляді системи показників, які дають змогу оха­рактеризувати: результативність, ефективність функціонування персоналу; ефективність організації соціально-трудових відносин; ефективність систем мотивації та оплати праці; раціональність методів оцінки праці; ефективність організації робочих місць, поді­лу праці; ефективність використання робочого часу тощо.

При цьому оцінку ефективності діяльності персоналу можна розглядати як головну, глобальну мету аудиту. Проміжними ціля­ми аудиту виступають оцінки ефективності трудових відносин, мо­тивації та оплати праці тощо.

Значення аудиту в трудовій сфері проявляється в такому:

1.           Аудит дає змогу впевнитися у відповідності діяльності підприємства з управління персоналом і стратегії його розвитку, а та­кож регламентації соціально-трудових відносин законам, прави­лам, інструкціям, які визначають цю діяльність.

2.           За результатами аудиту праці можуть бути визначені напрям­ки для встановлення, зміни або вдосконалення стандартів.

3.           Аудит сприяє кадровим змінам, які покращують якісний склад персоналу, — просуванню перспективних працівників і роз­витку творчої активності.

4.     Аудит дає змогу підвищити роль кадрової служби, наблизи­ти її діяльність до цілей і завдань підприємства, загострити її ува­гу на найактуальніших питаннях.

Аудит у сфері праці можна розглядати у трьох основних ас­пектах:

1)          організаційно-технологічному — перевірка документації і аналіз показників, які свідчать про легітимність та ефективність діяльності підприємства;

2)          соціально-психологічному — оцінка соціально-трудових від­носин на підприємстві, яка включає разом з вивченням документації проведення соціологічних обстежень — опитувань, анкетувань, індивідуальних і колективних бесід, інтерв'ю з працівника­ми різних рівнів і категорій;

3)    економічному — визначення конкурентоспроможності підприємства у сфері праці, яка оцінюється шляхом порівняння еко­номічних і соціальних показників діяльності підприємства з зако­нодавчо установленими нормами і нормативами, з середніми і кращими в галузі показниками на аналогічних підприємствах; визна­чення ефективності функціонування служби управління персона­лом, виявлення її ролі у підвищенні конкурентоспроможності під­приємства; розрахунку економічної ефективності самого аудиту, порівняння витрат на аудиторську перевірку з її результатами.

Перевірка сама по собі може лише надати необхідну інформа­цію про стан справ на підприємстві, яка реального практичного зна­чення може й не мати. Лише підготовка на її основі програми пере­творення соціально-трудових відносин і розробка управлінських рішень з практичного її здійснення може реально вплинути на ефективність діяльності підприємства.