13.5. Відносини України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку і Європейським банком реконструкції та розвитку

13.5. Відносини України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку і Європейським банком реконструкції та розвитку

Міжнародними фінансовими організаціями — провідними партнерами України є Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який є членом Групи Світового банку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Пріоритетні напрями співробітництва цих організацій з Україною визначаються у відповідних Стратегіях допомоги Україні — середньострокових програмах, що визначають обсяг, структуру, загальні принципи діяльності МБРР, ЄБРР в Україні, та затверджуються Радами Директорів цих організацій. Саме у Стратегіях допомоги Україні МБРР та ЄБРР знаходить детальне відображення політика МФО, спрямована на підтримання курсу на здійснення економічних реформ.

Загальні напрями співробітництва МБРР з Україною визначені у Стратегії допомоги Групи Світового банку Україні на період 2001—2003 рр., затвердженій Радою Директорів Світового банку у вересні 2000 р.

Згідно зі Стратегією пріоритетними напрямами допомоги Банку Україні визнано підтримку реформування системи соціального захисту населення України у перехідний період, підтримку системи охорони здоров’я через боротьбу з поширенням СНІДу і туберкульозу, сприяння розвиткові приватного сектору економіки нашої держави, забезпечення суспільного діалогу в Україні та розбудова громадянського суспільства з метою суспільної підтримки курсу економічних реформ.

Стратегія ЄБРР для України, затверджена Радою Директорів Банку у липні 2000 року, є програмою дій на період 2001—2002 рр., спрямованою на підтримку економічних і структурних реформ та активний пошук можливостей реалізації нових проектів Банку в Україні. Стратегія ЄБРР для України визначає такі пріоритети діяльності Банку в нашій країні[1]:

зміцнення банківського і фінансового сектору та забезпечення фінансових потреб малого та середнього бізнесу;

допомога в комерціалізації та структурних реформах у сфері муніципальних послуг та інфраструктури (зокрема, транспорту, телекомунікацій тощо) та секторі енергозбереження;

ядерна безпека та проект завершення двох блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС (Х2-Р4);

підтримання та реструктуризація промислового сектору з метою підвищення ефективності приватизації, реструктуризації великих підприємств, залучення стратегічних іноземних інвесторів, поліпшити корпоративного управління та підвищення міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств.

Особливо увага приділятиметься агропромисловому комплексу, виробництву товарів широкого споживання, підтриманню підприємств, діяльність яких орієнтована на експорт.

Практична реалізація Стратегій допомоги МБРР та ЄБРР Україні безпосередньо впливає на обсяг фінансової допомоги цих організацій Україні. Загальною рисою обох зі згаданих Стратегій є встановлення чіткої залежності обсягів фінансування України від успіхів у впровадженні економічних реформ та інвестиційного клімату в нашій країні.

Поточний стан співробітництва України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку та Європейським банком реконструкції та розвитку характеризується такими показниками. У рамках співробітництва нашої країни та МБРР за період з 1993 до червня 2001 р. Україна та Банк уклали угоди про надання позик для впровадження 17 проектів Банку на загальну суму 2813,7 млн дол. США та 15 млн німецьких марок. Портфель проектів МБРР в Україні за станом на 1 червня 2001 р. складався з шести проектів із загальним обсягом зобов’язань Банку 409,29 млн дол. США та 15 млн німецьких марок.[2]

Станом на 1 травня 2001 р. надходження позичкових коштів МБРР в Україну становили 2,29 млрд дол. США. Левова доля цих коштів, а саме 1959,83 млн дол. США, або майже 85 % від зазначеної суми, були коштами позик на структурну перебудову, які Україна отримала в рамках шести проектів, що підтримувалися Банком. Позики на структурну перебудову є основними інструментами реалізації Стратегії допомоги Україні і підтримання курсу економічних реформ в нашій країні, що застосовує МБРР. Ці позики надаються Україні в рамках відповідних проектів для підтримання узгодженої з Банком програми дій щодо реформування певного сектору економіки нашої країни. Кошти позик на структурну перебудову не мають цільового характеру і використовуються для збалансування Державного бюджету України та враховуються у законах України про Державний бюджет на відпо­відний рік.

Крім того, за період з 1993 до червня 2001 р. Україна здійснювала реалізацію 12 інвестиційних проектів за допомогою МБРР, загальна сума позик Банку для їх реалізації 813,7 млн дол. США. Серед них шість проектів, сума позик Банку в рамках яких становила 741,29 млн дол. США, реалізовувалися позичальниками на умовах фінансової самоокупності, решта шість проектів — на неприбутковій основі, при цьому кошти позик Банку на суму 71,8 млн дол. США залучені для їх реалізації поверталися за рахунок Державного бюджету України.

Станом на 1 січня 2001 р. портфель проектів України у ЄБРР складався з 36 проектів із загальним обсягом зобов’язань Банку близько 1,6 млрд євро. При цьому загальна вартість проектів ЄБРР в Україні з урахуванням спільного фінансування досягла 4,2 млрд євро. Водночас динамічна політика ЄБРР стосовно України дозволила Банку стати нині найбільшим інвестором в Україну, станом на початок 2001 р. надходження інвестиційних ресурсів в рамках проектів ЄБРР в Україні становили 7,85 % від загального рівня надходження прямих іноземних інвестицій в Україну (3865,5 млн дол. США). Надходження коштів ЄБРР в економіку України за станом на 1 січня 2001 р. становили 337 млн євро.

Розріз операцій МБРР і ЄБРР по секторах економіки України відображає пріоритетні напрями вкладень ресурсів цих МФО у вітчизняну економіку. Безперечним лідером щодо залучення ресурсів МБРР та ЄБРР є паливно-енергетичний комплекс України, за станом на 1 січня 2001 р. обсяги зобов’язань МБРР і ЄБРР у ПЕК становили відповідно 330,3 млн дол. США і 335,9 млн євро, тобто відповідно 81,2 % та 29 % від загального обсягу зобов’язань цих Банків Україні. Як пріоритетні напрямки вкладень ЄБРР необхідно окремо відмітити фінансовий і транспортний сектори, які акумулюють відповідно 22 % та 18,5 % загального обсягу зобов’язань Банку в Україні (рис. 13.1).

Рис. 13.1. Галузева структура позик ЄБРР в Україні
(станом на 01.01.2001 р.)

Таблиця 13.2

ДІЯЛЬНІСТЬ ЄБРР В УКРАЇНІ (млн. євро)[3]
(станом на 01.01.2001 року)