13.8. Монетарні показники України, що публікуються у збірнику МВФ «Міжнародна фінансова статистика»
13.8. Монетарні показники України, що публікуються у збірнику МВФ «Міжнародна фінансова статистика»
У квітні 1992 р. на прохання України Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) прийняли рішення про членство України в цих авторитетних фінансових організаціях. Верховна Рада України 3 червня 1992 року ухвалила відповідний Закон «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій». 3 вересня 1992 р. наша держава стала членом МВФ та МБРР.
У своїй політиці та діяльності МВФ керується Статутом, відомим під назвою «Статті угоди про МВФ». Згідно зі «Статтями угоди про МВФ» країна-член повинна надавати Фонду інформацію, яку він вважає необхідною для своєї діяльності.
З грудня 1992 р. Національний банк України надає Міжнародному валютному фонду зведені балансові звіти Національного та комерційних банків України, а також інформацію про валютні курси та процентні ставки.
Місія експертів статистичного управління Міжнародного валютного фонду, яка перебувала в Києві у вересні 1995 р., визнала інформацію з грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу, яку Національний банк України щомісячно направляє в МВФ, придатною для опублікування в збірнику «Міжнародна фінансова статистика» (МФС).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 14 грудня 1995 р. Національний банк України був призначений відповідальним за підготовку показників і проектів публікацій у зазначеному збірнику з даними грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу.
Збірник «Міжнародна фінансова статистика» («International Financial Statistics», IFS) є основним статистичним виданням Міжнародного валютного фонду, який публікується англійською мовою щомісячно з січня 1948 р. МФС містить сторінки країн — членів Фонду. На сторінках країн подано інформацію про основні агреговані економічні показники, які використовуються для аналізу економічного розвитку і, як правило, містять інформацію про валютні курси, міжнародну ліквідність, гроші та банківські операції, процентні ставки, виробництво, цінові показники, міжнародні трансакції, рахунки державного сектору та національні рахунки.
Крім міжнародних організацій та донорів, це видання широко використовується на фінансових ринках, а також потенційними іноземними інвесторами.
Перше видання сторінки України було надруковане в липневому випуску збірника МФС за 1996 р. Ця сторона містить показники грошово-кредитної статистики з грудня 1992 р. і статистики платіжного балансу починаючи з першого кварталу 1994 р.
Дані для публікацій у збірнику МВФ «Міжнародна фінансова статистика» готуються на базі статистичної звітності, яка щомісячно складається Економічним департаментом Національного банку України і надається Міжнародному валютному фонду.
У цьому розділі «Бюлетеня НБУ» вміщено монетарні показники, опубліковані у збірнику «Міжнародна фінансова статистика» на сторінці, присвяченій Україні, які отримані за методологією Міжнародного валютного фонду. Перелік показників, що входять до вказаних таблиць, стандартний для всіх країн-членів МВФ.
Міжнародна ліквідність України. Розділ «Міжнародна ліквідність» відображає у доларовому еквіваленті міжнародні резерви та інші зовнішні вимоги і зобов’язання органів грошово-кредитного регулювання, а також зовнішні активи та зобов’язання депозитних банків України.
Міжнародні резерви (резервні активи) — частина зовнішніх активів Національного банку України, що перебуває під його контролем і може використовуватися для прямого фінансування дефіциту платіжного балансу чи непрямого впливу на розмір цього дефіциту. До складу міжнародних резервів входять монетарне золото, резервна позиція України в Міжнародному валютному фонді, спеціальні права запозичення (СДР), що належать Україні, та іноземна валюта.
Золото монетарне — високо чисте золото у формі монет, зливків або брусків не нижче 995 проби, перебуває у власності або під контролем центрального банку чи органів державного управління.
Іноземна валюта включає готівку у вільно конвертованій валюті та вимоги НБУ до нерезидентів у формі короткострокових депозитів у золоті та вільно конвертованій валюті, казначейських векселів, короткострокових і довгострокових цінних паперів іноземних держав та інші вимоги, що використовуються для потреб платіжного балансу. Дані (крім золота та СДР) оцінюються в доларах США, виходячи із крос-курсів іноземних валют щодо долара США, розрахованих на базі офіційних курсів гривні щодо іноземних валют, установлених НБУ на кінець періоду.
Інші активи органів грошово-кредитного регулювання включають вимоги Національного банку України до нерезидентів, що не належать до резервних активів.
Інші пасиви органів грошово-кредитного регулювання включають зовнішні зобов’язання Національного банку України перед нерезидентами, за винятком зобов’язань щодо використання кредитів МВФ.
Активи та пасиви депозитних банків — зовнішні вимоги та зобов’язання комерційних банків України, перераховані в доларовому еквіваленті.
Органи грошово-кредитного регулювання. Органи грошово-кредитного регулювання України включають лише Національний банк України.
У розділі «Органи грошово-кредитного регулювання» подаються аналітичні рахунки Національного банку України, які отримуються шляхом консолідації статей балансу Національного банку України.
Зовнішні активи — це міжнародні резерви, якими володіє НБУ, та інші вимоги до нерезидентів.
«Загальний уряд» — термін МВФ. Це поняття об’єднує центральні та місцеві органи державного управління.
Вимоги до загального уряду — вимоги Національного банку України до центрального і місцевих органів державного управління у вигляді вкладень у боргові цінні папери, випущені центральним і місцевими органами державного управління, та наданих, пролонгованих, прострочених і сумнівних кредитів і нарахованих доходів за ними.
Вимоги до депозитних банків — кошти Національного банку України в комерційних банках у вигляді коштів до запитання та строкових депозитів, розміщених у комерційних банках, коштів, наданих банкам за операціями репо, наданих, пролонгованих, прострочених і сумнівних кредитів і нарахованих доходів за депозитами та наданими кредитами.
Резервні гроші — сума готівки в обігу, депозитів комерційних банків у НБУ як у національній, так і в іноземній валюті, депозитів інших клієнтів у НБУ в національній валюті та нарахованих витрат за ними.
Зовнішні пасиви — кредити МВФ та інші зобов’язання НБУ перед нерезидентами країни незалежно від характеру інструменту і його ліквідності.
Депозити загального уряду — кошти Державного та місцевих бюджетів, бюджетні кошти клієнтів, що утримуються з Державного та місцевих бюджетів, і кошти позабюджетних фондів у НБУ.
Рахунки капіталу — статутний фонд Національного банку України, його загальні та спеціальні резерви й інші статті, зокрема результати переоцінки основних фондів, результати діяльності минулого і поточного років та резерви за сумнівними активами.
Банківські установи. Поняття «Банківські установи» охоплює державні, акціонерні та приватні комерційні банки України.
У розділі «Банківські установи» подаються аналітичні рахунки комерційних банків, які отримуються шляхом консолідації статей зведеного балансу комерційних банків, що, у свою чергу, складається на основі балансів окремих комерційних банків.
Вимоги до загального уряду — це вимоги банківських установ України до центрального і місцевих органів державного управління у вигляді вкладень у боргові цінні папери, випущені центральним і місцевими органами державного управління, та наданих, пролонгованих, прострочених і сумнівних кредитів і нарахованих доходів за ними.
Вимоги до нефінансових державних установ, приватного сектору й небанківських фінансових установ — це вимоги у вигляді вкладень у боргові цінні папери, випущені відповідними суб’єктами господарювання, та наданих, пролонгованих, прострочених і сумнівних кредитів і нарахованих доходів за ними. Суб’єкти господарювання розподілені за секторами економіки. Приватний сектор включає нефінансові недержавні підприємства, домашні господарства і некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства.
Резерви — запаси готівки в касах комерційних банків та їхні кошти на рахунках у Національному банку України.
Зовнішні активи — готівкові кошти комерційних банків у іноземній валюті, кошти, розміщені в іноземних банках, кредити, надані комерційними банками іноземним банкам, та інші вимоги до нерезидентів незалежно від характеру фінансового інструменту і його ліквідності.
Депозити до запитання — кошти на розрахункових та поточних рахунках суб’єктів господарювання в комерційних банках у національній валюті та нараховані витрати за ними.
Термінові, ощадні депозити та депозити в іноземній валюті суб’єктів господарювання включають також нараховані витрати за ними.
Цінні папери — сума балансової вартості цінних паперів, емітованих комерційними банками (боргові цінні папери й ощадні сертифікати), що перебувають (зберігаються) поза банківською системою, і нараховані витрати за ними.
Депозити небанківських фінансових установ — депозити до запитання і термінові депозити в національній та іноземній валютах і нараховані витрати за ними.
Банківський нагляд. У розділі «Банківський нагляд» об’єднано показники, подані в розділах «Органи грошово-кредитного регулювання» та «Банківські установи». Банківський огляд дає змогу провести аналіз діяльності банківської системи (НБУ та комерційні банки) шляхом аналізу монетарних агрегатів, на які найбільше впливають органи грошово-кредитного регулювання: чисті зовнішні активи, внутрішній кредит та грошова маса.
Чисті зовнішні активи банківської системи — різниця між зовнішніми активами Національного та комерційних банків України та їх зовнішніми зобов’язаннями.
Внутрішній кредит (актив банківської системи) — всі несплачені вимоги банківської системи до загального уряду, державних установ, приватного сектору та небанківських фінансових інституцій.
Вимоги до загального уряду подаються на нетто-основі. Такий підхід дає можливість виміряти вплив операцій уряду на ліквідність економіки країни. Органи державного управління несуть відповідальність за економічну політику, тому їхні рішення, що стосуються витрат, як правило, не залежать від суми їхніх банківських депозитів, а продиктовані іншими чинниками.
Вимоги до інших суб’єктів господарювання подаються у валовому вимірюванні, оскільки вважається, що кількість депозитів та готівки в їхньому розпорядженні впливає на їхні витрати.
Агрегат «Гроші» (відповідає агрегату М1 — «вузькі гроші») — грошові кошти в економіці країни, які можуть бути використані як засіб платежу: гроші поза банками та кошти на розрахункових і поточних рахунках суб’єктів господарювання в національній валюті (депозити до запитання в національній валюті) та нараховані витрати за ними.
Квазігроші — ліквідні депозити грошової системи, що безпосередньо не використовуються як платіжний засіб і, як правило, мають меншу швидкість обігу, ніж «Гроші», а саме: термінові, ощадні депозити в національній валюті, усі депозити в іноземній валюті суб’єктів господарської діяльності внутрішніх секторів економіки та нараховані витрати за ними.
«Гроші», «Квазігроші», «Депозити небанківських фінансових установ» та «Цінні папери» разом визначають поняття «Широкі гроші».
Процентні ставки. Система показників за процентними ставками охоплює основні види ставок, що застосовуються в економіці України. Місячні показники розраховуються за схемою складного процента. Квартальні та річні значення розраховуються як середньоарифметичне від місячних значень.
Ставка рефінансування (встановлена облікова ставка НБУ) на кінець періоду — базова ставка кредитування комерційних банків Національним банком України.
Міжбанківська ставка кредитування — середньозважена ставка за міжбанківськими кредитами; до січня 1999 р. зважена на основі щоденних середньозважених ставок.
Депозитна ставка — середньозважена ставка, яка пропонується комерційними банками за депозитами в національній валюті.
Ставка кредитування — середньозважена ставка комерційних банків за кредитами в національній валюті.