14.2. Акції. Засновницький прибуток. Контрольний пакет акцій

Головною   ознакою   акціонерного   товариства, як було визначено в першому питанні, є те, що його    капітал    формується   шляхом    випуску   й продажу акцій. Що вони собою являють? Акція • цінний папір, який свідчить про внесення певного паю в  капітал  акціонерного   товариства  й  дає  право  її  власнику  на отримання доходу в формі дивіденду. Розмір дивіденду залежить від рівня доходності підприємства.

Але акція - не лише свідоцтво на отримання доходу на вкладе­ний капітал. Це документ який дає її власнику певні права по відношенню до акціонерного підприємства. Комплекс таких прав формує соціально-економічні функції акцій. Першою функцією є та, що акція є свідоцтво про внесення паю до сукупного капіталу акціонерного товариства. Друга функція: акції є титулом власнос­ті й безпосередньо самою власністю. Власник акіцї користується нею як власністю - він може отримувати на неї дивіденди, продати, подарувати, закласти в банку. Третя функція акції - вона дає право на отримання дивіденду (доходу) пропорційно вартості акції й величині отриманого акціонерним товариством прибутку. В четвертій функції акції виступають як джерело здійснення інвестиційного процесу, фінансування капіталовкладень, пов'язаних з технічним розвитком підприємств. Грошові кошти, отримані з допомогою випуску акцій, стають фінансовими ресурса­ми й через банківську систему інвестуються в народне господарст­во. Нарешті, п'ята - контрольна функція акції, її суть полягає в тому, що людина, яка володіє акціями, прямо чи безпосередньо має право контролю й участі в справах акціонерного підприємства. Про форми цього контролю мова буде далі.

Будь-яка акція має певні обов'язкові реквізити. Див. схе­му 108.

Є два основних види акцій: привілейовані й прості. Привілейовані акції своїм власникам гарантують першо­чергову виплату дивідендів у фіксованих процентах до номінальної вартості акції. Вони забезпечують також пріоритетну участь у розподілі майна на випадок ліквідації акціонерного товариства.

Міра участі акціонера в роботі акціонерного товариства визна­чається кількістю акцій, якими він володіє. Кожна акція дає своєму власнику право на один голос. Отже, хоча формально кожен акціонер має право бути обраним на керівні посади в товаристві, реально ці посади займають лише ті, хто має більшу кількість акцій, а політику, акціонерного товариства визначають власники контрольного пакету акцій. Мова про нього далі.

Окрім права участі в управлінні акціонерним товариством про­сті акції дають своєму власнику також право на отримання дивіде­нду, але після виплати його по привілейованих акціях і здійснення різних першочергових платежів, тобто, кол» є чистий прибуток. Тому сподівання на великі доходи або 'збагачення за рахунок дивідендів для власників невеликих пакетів акцій є ілюзорними, черговим міфом, який створюється засобами масової інформації з рекламною метою. Збагачуються лише ті акціонери, які володіють великими пакетами акцій, знаходяться в керівництві акціонерних товариств, або ті, хт,о займається спекуляцією на фондовій біржі, купуючи й перепродаючи цінні папери. Різниця в цінах є джере­лом збагачення або ж банкрутства. При ліквідації акціонерного товариства претензії власника простих акцій задовольняються останніми.

Акції можуть бути іменними або на пред'явника. Громадяни (як фізичні особи) мають право бути, як правило, власниками іменних акцій, їх обіг фіксується в книзі реєстрації, до якої вносяться відомості про придбання акцій, їх кількість на руках кожного акціонера. Акції на пред'явника реєструються лише за загальною кількісю.

Засновники акціонерного товариства частину акцій залишають у себе (згідно з Законом України не менше 25%), а решту реалізують за відкритою підпискою всім бажаючим (відкрите акціонерне товариство). Це так званий первинний ринок цінних паперів, де вони продаються за номінальною вартістю. Подальший рух акцій (їх купівля-продаж) здійснюється на фондовій біржі, яка^_виступає як вторин­ний ринок цінних паперів. Тут реалізація акцій здійснюється за ринковими цінами.

Вище ми розглядали віріанти, коли засновни­ки акціонерних товариств продають усі випущені акції. Насправді певну частину акцій засновники залишають у себе для того, щоб здійснювати контроль над акціо­нерним підприємством і забезпечувати собі максимум прибутку від його діяльності. Яка ж кількість акцій забезпечує в акціонерному товаристві безроздільний вплив на прийняття рішень?

Теоретично - це 50% всіх випущених акцій і плюс ще одна. Тобто, це найбільша кількість акцій, яка зосереджується в руках одного акціонера. Більшої кількості ні в кого немає. Тому при голосуванні (кожна акція дає один голос) з тих чи інших питань діяльності акціонерного товариства власник такого пакету акцій, який отримав назву контрольного пакету, завжди має можли­вість нав'язати акціонерам рішення вигідне саме йому. В реально­му ж житті контрольний пакет акцій набагато менший, ніж його теоретична величина. Достатньо мати іноді 5-10% від загальної кількості акцій, щоб заправляти справами акціонерного товарист­ва, бо акціонерний капітал, як правило, роззосереджується серед маси акціонерів, які мають невеликі суми акцій і практично в загальних зборах акціонерів участі не беруть.

Окрім того, засновники намагаються всіляко протидіяти кон­центрації вже проданих акцій у великих кількостях в одних руках, але це не означає, що в умовах жорстокої конкуренції, яка проходить між власниками великих пакетів акцій, не відбувається переходу контрольного пакету акцій від одного підприємця до іншого.

З розвитком акціонерної форми організації під­приємств  і  формування  так  званої системи  участі, виникли й отримали широке розповсюдження холди­нги. Що вони собою являють і що це за система участі?

Холдинг (від англ. володіючий) - це компанія, яка створюється з метою скуповування контрольних пакетів акцій інших, дрібні­ших акціонерних компаній. Концентрація контрольних пакетів дає можливість холдингу контролювати ці компанії й використовувати їх діяльність у своїх інтересах.

Система участі - це володіння одними акціонерними компа­ніями контрольними пакетами акцій інших акціонерних компаній. На її основі складається багатоступенева залежність великої

Виникнення акціонерних товариств і випуск' цінних паперів10 ведуть до утворення фіктивного капіталу. Що це таке? Реальний капітал - це промисловий капітал у всіх його формах (грошовий, продуктивний, товарний)., Тобто капітал, який безпосередньо опосередковує процес виробництва й реалізації вартості й додатко­вої вартості. Фіктивний капітал - це капітал, який існує у вигляді цінних паперів. Чому він фіктивний? Річ у тім, що цінні папери хоча для свого власника й виступають капіталом, бо приносять йому доход, насправді реальної власнсті не мають. Вони є лише титулами власності, які дають право на отримання доходу (дивіденду, процента), самі ж у процесі створення цього доходу (у виробництві) участі не беруть. Виникнувши на основі реального капіталу, фіктивний капітал відривається від нього, потрапляє на фондову біржу й стає там об'єктом купівлі-продажу.

У сучасних умовах фіктивний капітал зростає значно швидше, ніж капітал реальний(дійсний). Зумовлено це рядом факторів. По-перше, загальною тенденцією норми прибутку до пониження. Чим нижча норма банківського процента, тим вищий курс акцій і облігацій, отже, тим більший фіктивний капітал. По-друге, перетворенням все більшої кількості підприємств на акціонерні, що означає випуск нових акцій і збільшення фіктивного капіталу без збільшення дійсного капіталу. По-третє, зростанням державних

10 Цінний папір • грошовий документ, який підтверджує факт внесення паю в капітал акціонерного товариства або надання позики і дає право на одержання регулярного доходу у вигляді дивідендів або процентів. Найбільш поширеними видами цінних паперів с акції, облігації, сертифікати, векселі, казначейські зобов'язання держави. Коло цінних паперів постійно поширюється, і останнім часом практично на всіх біржах світу котируються також: фінансові ф'ючерси, опціони, варанти.