14.2. Показники наявності та ефективності використання ресурсів підприємства

14.2. Показники наявності та ефективності використання ресурсів підприємства

Процес господарської діяльності завжди є результатом взаємодії відпо-відних ресурсів, а його ефективність забезпечується оптимальним їх поєд-нанням і використанням. Ресурсна будова суб’єкта господарювання показує наявність ресурсів на підприємстві, їх якість та потребу, виражає взаємо-зв’язок та ефективність використання в процесі підприємницької діяльності.

Для оцінки наявності та ефективності використання ресурсів підприємства можна використати наступні показники:

1. Загальна характеристика господарської діяльності.

1.1. Виробнича потужність – це максимальний обсяг продукції (робіт, послуг), який має можливість виготовити суб’єкт господарювання, як правило, за календарний рік, при оптимальному використанні наявних ресурсів. На величину виробничої потужності впливають кількість обладнання (працівників), його потужність (продуктивність), режим роботи підприємства, кваліфікаційний рівень працівників. Використання виробничої потужності характеризується коефіцієнтом, який визначається відношенням фактичних обсягів господарської діяльності до нормативного її рівня.

1.2. Валова продукція – це фактичні обсяги господарської діяльності в грошовому (натуральному) виразі суб’єкта господарювання за календарний період:

де ВП – валова продукція (фактичні обсяги господарської діяльності); ВГП – вартість виготовленої продукції; ВР – вартість виконаних робіт; ВПП – вартість наданих послуг; ВКГ – вартість капітальних вкладень (будівництво, виготовлення основних фондів), виконаних господарським способом; ВВЗ – вартість виготовлених виробничих запасів, устаткування, інструменту для власної господарської діяльності; НВК – вартість незавершеного виробництва на кінець календарного періоду; НВП – вартість незавершеного виробництва на початок календарного періоду; Кі – випуск і-го виду продукції (робіт, послуг) в натуральних одиницях; Ці – порівняльна ціна (ціна реалізації) одиниці виробу (роботи, послуги) і-го виду; n – кількість видів продукції (робіт, послуг), що виготовляються на підприємстві.

1.3. Вартість активів підприємства за валютою балансу.

Зростання валюти балансу порівняно з попереднім періодом – то добрий знак, але слід звернути увагу на те, за рахунок чого вона зросла. Дуже добре, якщо це вийшло за рахунок збільшення власного капіталу або хоча б його разом зі збільшенням суми позикових коштів, однак над збільшенням одних тільки боргових зобов’язань варто замислитись. Дуже погано, коли збільшення кредиторської заборгованості відбувається при низькій ліквідності активів.

Зменшення валюти балансу свідчить про деяке згортання діяльності підприємства. Отже, слід зупинитися на виявленні причин згортання. Багато залежить від того, по яких саме статтях спостерігається зменшення.

Динаміку змін у структурі активів можна спостерігати простим порівнянням абсолютних величин залишків по кожній статті балансу на кінець періоду із залишками на початок. Таким порівнянням підлягають також і підсумкові величини за розділами.

1.4. Окупність витрат обчислюють як частку від ділення виручки від реалізації на її повну собівартість.

1.5. Собівартість – витрати суб’єкта господарювання на калькуляційну одиницю об’єкта господарської діяльності.

1.6. Спеціалізація суб’єкта господарювання визначається за найбільшою питомою вагою у валовій продукції (виручці) підприємства певного виду продукції (товару, роботи, послуги).

1.7. Товарна продукція – це обсяг валової продукції, визначений підприємством для продажу.

де ТП – обсяг товарної продукції; КТі – кількість і-го виду продукції (робіт, послуг), визначеного для продажу в натуральних одиницях; Ці – ціна за якою передбачається продати одиницю продукції (роботи, послуги) і-го виду; n – кількість видів продукції (робіт, послуг), що визначені підприємством для продажу.

1.8. Реалізована продукція (роботи, послуги) – це вартість (виручка) продукції, яка відвантажена покупцям за цінами, визначеними продавцем і покупцями, з оформленням відповідних документів як підстави для розрахунків, незалежно від здійснення оплати, за виключенням випадків, де оплата обов’язкова:

де РП – виручка за реалізовану продукцію (роботи, послуги); Крі – кіль-кість і-го виду продукції (робіт, послуг), реалізованого покупцям в натурал-ьних одиницях; Ці – ціна продажу одиниці продукції (роботи, послуги) і-го виду; n – кількість видів продукції (робіт, послуг), проданих підприємством.

1.9. Додана вартість (чиста продукція) підприємства обчислюється як різниця між виручкою та сумою матеріальних витрат (робіт, послуг), використаних для господарської діяльності та амортизаційних відрахувань. Цей показник може бути також обчислений як сума оплати праці, прибутку та нарахованих витрат на соціальні заходи.

Умовно-чиста продукція обчислюється як сума чистої продукції та амортизаційних відрахувань.

1.10. Реальні інвестиції в господарську діяльність – це вартість ресурсів, що направляються на оновлення та збільшення майна підприємства або змінюють об’єкт вкладення.

2. Наявність та використання основних засобів.

2.1. Вартість основних засобів (виробничого і невиробничого призначення) – це наявність їх на певну дату календарного періоду за первісною або балансовою (залишковою) вартістю.

2.2. Середньорічна вартість основних засобів є часткою від ділення на 12 суми, отриманої від складання половини вартості на 1 січня звітного року, половину вартості на 1 січня наступного за звітним роком і вартості основних засобів на 1-е число усіх місяців звітного року.

2.3. Фондовіддача показує скільки валової продукції (виручки, доходу) одержує підприємство на 1 грн. коштів, вкладених в основні засоби.

2.4. Фондомісткість господарської діяльності характеризується коштами, які витратило підприємство на формування основних засобів, щоб одержати на 1 грн. валової продукції (виручки, доходу).

2.5. Фондоозброєність праці – вартість основних засобів, які використовуються середньосписковим працівником для здійснення господарської діяльності.

2.6. Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання – це відношення фактичного часу використання обладнання до нормативного (можливого) часу його використання.

2.7. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання – це відношення фактичного обсягу виготовленої продукції (у вартісному або натуральному виразі) за одиницю часу до нормативного (можливого) обсягу її виготовлення.

2.8. Інтегральний коефіцієнт використання обладнання дорівнює добутку коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного використання обладнання.

2.9. Коефіцієнт змінності використання обладнання – визначається як відношення суми фактично відпрацьованих обладнанням змін до кількості цього обладнання, наявного на підприємстві.

2.10. Коефіцієнт зносу основних засобів – це відношення суми зносу основних засобів до їх первісної вартості.

2.11. Фондомісткість об’єктів господарської діяльності (продукції, товарів, робіт, послуг) – це відношення суми амортизації основних засобів до загальної суми операційних витрат підприємства в цілому або за кожним видом продукції (робіт, послуг).

2.12. Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину наявних на кінець року основних засобів становлять введені в експлуатацію основні засоби у звітному році.

2.13. Капітальні вкладення (інвестиції) в господарську діяльність – це вартість ресурсів, що направляються на просте та розширене відтворення основних засобів підприємства. Капітальні вкладення можуть здійснюватися підрядним (роботи виконуються іншими суб’єктами господарювання), господарським (роботи виконуються самим підприємством) і змішаним способами.

2.14. Строк окупності капітальних вкладень (інвестицій) на розширене відтворення основних засобів визначається як відношення суми капітальних вкладень до загальної суми прибутку, який можна одержати від експлуатації новостворених об’єктів в розрахунку на рік.

3. Наявність та використання оборотних активів.

3.1. Робочий капітал – це власні оборотні активи підприємства, які визначаються як різниця між оборотними активами (виробничі запаси, готова продукція, товари, кошти в розрахунках і грошові кошти) та його поточними (короткостроковими) зобов’язаннями.

3.2. Коефіцієнт використання матеріалів – це відношення чистої маси випущених виробів до маси використаних матеріалів.

3.3. Коефіцієнт використання споживчих властивостей ресурсів визначається шляхом ділення фактично одержаних корисних властивостей з одиниці ресурсів на нормативні (можливі) обсяги цих властивостей в одиниці ресурсів. Цей коефіцієнт має певну межу – вміст у вихідній сировині корисних компонентів, що вилучаються.

3.4. Матеріаломісткість господарської діяльності – це відношення суми матеріальних витрат (робіт, послуг) до загальної суми витрат, пов’язаних з господарською діяльністю. Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача.

3.5. Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує кількість їх оборотів за рік і визначається відношенням виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або валової продукції за рік до середньорічного залишку оборотних активів.

3.6. Коефіцієнт завантаження оборотних активів – величина, обернена коефіцієнту їх оборотності і яка показує, скільки оборотних активів підприємства, які знаходяться в запасі (залишку), припадає на одну гривню виручки.

3.7. Тривалість одного обороту оборотних активів визначається як відношення кількості днів в році (360) до коефіцієнта їх оборотності.

4. Наявність та використання трудових ресурсів.

4.1. Спискова чисельність працівників – це показник чисельності працівників спискового складу на певну дату календарного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих та виключаючи тих працівників, які вибули в цей день.

4.2. Середньоспискова чисельність працівників за календарний період обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників спискового складу за кожний календарний день та ділення одержаної суми на кількість календарних днів періоду.

4.3. Продуктивність праці – це виробіток (обсяг господарської діяльності – валова продукція, виручка, доход тощо) в грошовому (натуральному) виразі на одного середньоспискового працівника підприємства в розрахунку на рік, день, годину.

Трудовий виробіток – це затрати праці на одиницю обсягу господарської діяльності в грошовому (натуральному) виразі.

4.4. Середня оплата праці працівників за календарний рік обчислюється шляхом ділення фонду оплати праці за календарний рік на середньоспискову чисельність працівників, а за місяць – додаткового ділення на 12, середньоденна – на загальну кількість відпрацьованих людино-днів, середньогодинна – на загальну кількість відпрацьованих людино-годин.

4.5. Кількість днів, відпрацьованих одним працівником, визнача-ється як відношення загальної кількості людино-днів, відпрацьованих працівниками підприємства до середньооблікової чисельності працівників.

4.6. Тривалість робочого дня обчислюється шляхом ділення загальної кількості відпрацьованих працівниками людино-годин на загальну кількість відпрацьованих людино-днів.

4.7. Коефіцієнт використання робочого часу визначається як відношення фактичної загальної кількості корисного фонду робочого часу працівників до нормативного корисного фонду робочого часу.

4.8. Коефіцієнт плинності працівників – це відношення чисельності звільнених працівників за календарний період до середньоспискової чисельності працівників у цьому ж періоді.

4.9. Трудомісткість господарської діяльності – це відношення суми витрат на оплату праці та соціальні заходи до загальної суми витрат, пов’язаних з господарською діяльністю.

4.10. Кількість робітників на одного працівника управління – це відношення загальної чисельності робітників підприємства до чисельності працівників апарату управління.

В залежності від виду господарської діяльності для прийняття управлінських рішень можуть використовуватись й інші показники оцінки наявності та ефективності використання ресурсів.

Слід підкреслити, що всі показники наявності та використання ресурсів підприємства перебувають у взаємозв’язку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний стан та ефективність використання ресурсів підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників (табл. 14.4).

Таблиця 14.4

Оцінка наявності та ефективності використання
 ресурсів ВАТ “Полісся”

З даних табл. 14.4 можна зрозуміти, якими ресурсами володіє підприємство, і як ефективно вони використовуються. Відношення приросту ресурсів до приросту обсягів господарської діяльності показує, на скільки відсотків зростає використання певного виду ресурсів, щоб забезпечити зростання на 1 % обсягів господарської діяльності. Для забезпечення 1 % приросту обсягів господарської діяльності підприємство збільшило чисельність працівників на 0,102 % (0,5:4,9), оплату праці – на 0,571 % (2,8:4,9), основні виробничі засоби – на 1,327 % (6,5:4,9) і оборотні активи – на 0,306 % (1,5:4,9).

Дані розрахунки показують, що ресурси підприємства, за винятком основних виробничих засобів, характеризуються інтенсивним використанням.