2.2.3.15. САФЛОР
Господарське значення. Сафлор вирощують переважно як олійну культуру, перспективну для посушливої зони півдня України. В насінні сафлору міститься 32 — 37 % (у ядрі 50 — 56 %) напіввисихаючої олії (йодне число 115 - 155) і до 12 % білка. Олія, добута з ядер насіння, наближається за смаковими якостями до соняшникової, її використовують для харчування. Олія, добута з цілого насіння, має гіркуватий смак, її використовують для виробництва оліфи, білої фарби, емалей, мила, лінолеуму. Сім'янки сафлору — добрий корм для птиці. Макуху в невеликих кількостях згодовують тваринам, у 100 кг її міститься 55 корм. од. З квіток сафлору добувають жовтий барвник картамін, який використовують у килимовому виробництві і для фарбування тканин, а також в кулінарії як замінник шафрану.
Сафлор давно відомий в Індії, Єгипті, Китаї, Північній Африці, Середній Азії, Закавказзі. В Україні його стали вирощувати з другої половини XVIII ст. Має незначне поширення в південних посушливих районах. Середня врожайність насіння сафлору 10 - 12 ц/га, за сприятливих умов — до 20 ц/га.
Морфобіологічні та екологічні особливості. Сафлор (Carthamus tinctorius L.) належить до родини айстрових (Asteraceae). Це однорічна (рідко дворічна) одностеблова перехреснозапильна трав'яниста рослина заввишки до 90 см. На одній рослині формується від 5 до 50 кошиків діаметром 1,5 — 3,5 см, в кожному з яких розвивається 30 — 60 панцирних сім'янок (рис. 66). Маса 1000 насінин від 20 до 50 г, лузжистість 40 — 50 %.
Сафлор — жаростійка і посухостійка рослина, добре витримує тривалу посуху. Тому він становить інтерес для посушливого південного Степу України. Насіння проростає при температурі 2 - 3 °С. Сходи його витримують заморозки до мінус 3 — 6 °С. Найбільша потреба в теплі спостерігається в період цвітіння — достигання. Протягом цвітіння дощову погоду витримує гірше, ніж посуху, оскільки у вологу погоду квітки значно гірше запліднюються. До ґрунтів сафлор невибагливий, витримує засолення, добре реагує на застосування добрив. Сафлор — рослина короткого дня. Вегетаційний період залежно від сорту й умов вирощування триває від 90 до 150 днів.
Технологія вирощування. Кращими попередниками для сафлору є озима пшениця, яку висівають по пару або після трав, а також просапні культури. Сафлор — добрий попередник для ярих колосових культур.
Система основного й передпосівного обробітку ґрунту така, як і під соняшник. Під основний обробіток вносять мінеральні добрива
ДОЗОЮ N45Р60К45.
Сіють сафлор у ранні строки широкорядним способом з міжряддям 45 см, на засмічених полях 60 — 70 см. Норма висіву насіння 10 — 12 кг/га, на 1 м рядка має бути 4—5 рослин при міжрядді 45 см і 6 — 7 рослин при міжрядді 60 — 70 см. Глибина загортання насіння 5 — 6 см. Посіви обов'язково коткують кільчасто-шпоровими котками. Догляд за посівами такий самий, як і за посівами соняшнику.
Збирають сафлор прямим комбайнуванням, бо насіння з кошика при достиганні не висипається. До збирання приступають, коли пожовтіють усі рослини й кошики, а насіння затвердіє.