Як побудовано місто? Колись люди зібрались разом, щоб вижити. Це, як відомо, їм вдалося. На зміну першим поселенням прийшли міста. Вони росли разом з людством і врешті стали найпоширенішим місцем проживання.

Нині мешканці розвинутих країн світу в основному міські жителі. Однак разом із зручністю вони створили і чимало труднощів для себе. Як пише у своїй книжці «Виживання в місті» відомий мандрівник Яцек Палкевич, «часто перебування в місті більш небезпечне, ніж у диких безлюдних місцях. Місто — скупчення контрастів. Поряд з цивілізованим життям можуть існувати і напівварварські явища». Тож як поводитись у цих кам'яних джунглях?

У відповідь на це запитання Яцек Палкевич радить:

по-перше, передбачити небезпеку;

по-друге, по можливості уникнути її;

по-третє, при необхідності —діяти.

Однак, як кожна формула, ця формула самозахисту може наповнюватися кожен раз новою конкретною ситуацією — як математична формула наповнюється конкретними цифрами. Небезпечні випадки завжди неповторні, вони немов випробовують людину — чи діятиме вона правильно?

Отже, щоб у кожному конкретному разі діяти правильно, треба знати, яка небезпека підстерігає і чому вона виникає.

Вулиці — один з найнебезпечніших об'єктів сучасного міста, де людину можуть очікувати різні неприємності. Кожен рік в Україні гине під колесами автомашин понад 30 тис. осіб. Майже в усіх випадках це відбувається через неуважність і порушення Правил дорожнього руху.

Тому, добре знаючи дорогу від дому до коледжу, від коледжу до інших навчальних корпусів, треба знати місця, що потребують підвищеної уваги. Наприклад, перехід через вулицю, небезпечні перехрестя, вузькі вулиці та інше.

Велике скупчення людей. У невеликих поселеннях (селах) усі мешканці знають одне одного. Тут злочинцю не сховатися, його рано чи пізно знайдуть. А ось у місті у злочинця більше можливостей сховатися. Крім того, в місті існує так звана третя можливість — відчуженість людей один від одного. Незнайома людина тут — це чужий. У місті, де багато людей і всі кудись поспішають, важче одержати допомогу, ніж у селі.

Мешканці міста стають джерелом небезпеки один для одного в екстремальних умовах (наприклад, при виникненні пожежі у приміщеннях магазину, кінотеатру тощо). Найнадійніший засіб захисту в таких обставинах — не втрачати тверезого погляду на подію і знати, де є безпечні виходи з приміщення. Бути уважному в незнайомому місці — слід взяти за правило.

Заводи, фабрики, служби забезпечення міста. Сучасне виробництво часто не може обійтися без використання отрутохімікатів, кислот та інших речовин. У різних обставинах на заводі може статися аварія, і небезпечні речовини можуть загрожувати життю людини. На території Львівської області є 39 хімічно небезпечних об'єктів і найнебезпечніші з них — Новороздільське підприємство «Сірка», Сокальський завод хімволокна, м'ясокомбінати та холодильники Львова, Дрогобича, Стрия.

У північно-східній частині області зони можливого радіаційного зараження створюють Рівненська та Хмельницька АЕС. Унаслідок того, що техніка на підприємствах старіє і зношується (ступінь зношування на більшості підприємств становить 80—85 відсотків), на території Львівщини може створитися складна техногенна ситуація. Задля зниження цього дестабілізуючого впливу проводиться захист населення від їхніх згубних наслідків.

Дії населення під час сповіщення про хімічне зараження. Одержавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і небезпеку хімічного зараження:

— одягніть засоби індивідуального захисту (найпростіші серед них — протигаз, респіратор, ватно-марлева пов'язка, плащ, накидка), сховайтеся у найближчому сховищі, і по можливості залиште район аварії;

— якщо відсутні засоби індивідуального захисту, немає поблизу сховища і вийти з району аварії неможливо, залишайтеся у приміщенні, ввімкнувши радіоточку — чекайте повідомлень штабу Цивільної оборони;

— щільно зачиняйте вікна і двері, вентиляційні люки. Залишаючи квартиру, вимкніть джерела електроенергії, візьміть зі собою особисті документи та необхідні речі, одягніть ватно-марлеву пов'язку, накидку чи плащ, гумові чоботи;

— виходьте із зони хімічного зараження в бік, протилежний напрямку вітру. Уникайте переходу через тунелі, яри, балки — у низьких місцях вища концентрація сильнодіючих отруйних речовин. При підозрі на ураження необхідно виключити будь-які фізичні навантаження, багато пити (чай, молоко тощо) і звернутися за допомогою до медичного працівника.

Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження. Одержавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження:

— негайно одягніть засоби індивідуального захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов'язку) і йдіть у захисну споруду;

— якщо захисна споруда далеко і у вас немає засобів індивідуального захисту, залишайтеся вдома. Упродовж семи днів щоденно приймайте по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію і давайте дітям до двох років 1/4 частину таблетки йодистого калію (0,04 г). Таблетки видають лікувально-профілактичні заклади у перші години після аварії;

— суворо дотримуйтесь правил радіаційної безпеки і санітарної гігієни. Якщо в умовах радіаційної обстановки перебування людей і надалі у цій місцевості є небезпечним, проводиться евакуація населення.

Затоплення помешкання може виникнути з різних причин:

— неуважність і недбалість мешканців;

— аварія трубопроводу;

— засмічення каналізаційної системи;

— аварія опалювальної системи.

У будь-якому разі, перш за все, потрібно негайно перекрити воду, викликати слюсаря чи аварійну службу. Коли вода заливає дуже сильно (мокра стеля, стіни), вимкнути світло. При затопленні цілого поверху не користуйтесь ліфтом.

ВИТІК ГАЗУ

Протягом 1996 року на Львівщині зафіксовано сім випадків, пов'язаних з неправильним використанням газу в побуті. Потерпіло 13 осіб, з них 7 — загинуло. Переважна більшість випадків сталася з вини споживачів газу через незнання правил безпечного користування газовими плитами й апаратами, а також внаслідок використання газових приладів не за призначенням.

Можливі причини аварій:

— необережність мешканців — не до кінця закритий кран газової плити, протяги на кухні, википання води та ін.;

— витік газу з труб, що підходять до газової плити чи зі самої плити.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ГАЗОМ

При виявленні у приміщенні запаху газу необхідно негайно погасити все відкрите полум'я, закрити загальний газовий кран, відчинити вікна і провітрити приміщення.

До усунення витікання газу не запалювати полум'я, не вмикати і не вимикати електроприлади, а також не курити. Для студентів, які проживають у гуртожитку: необхідно терміново повідомити про несправність чергового і коменданта гуртожитку.

Якщо ліквідувати витікання газу власними силами не вдалося, необхідно викликати робітників аварійноі служби міськгазу телефоном 04.

У разі зупинки подачі газу або самовільного затухання пальників необхідно негайно закрити всі крани газової плити.

Унаслідок порушення нормальної роботи пальників плити у приміщенні можливе скупчення небезпечного для життя людини окису вуглецю (чадного газу).

Першими ознаками отруєння окисом вуглецю є: головний біль, сильне серцебиття, шум у вухах, головокружіння, загальна слабість. Сильне отруєння супроводжується нудотою, задухою, раптовою втратою здатності рухатись.

При отруєнні окисом вуглецю необхідно винести потерпілого на свіже повітря, розстебнути одяг, що заважає диханню, дати понюхати нашатирний спирт, укласти в постіль, тепло вкрити, але не давати заснути і викликати лікаря телефоном 03. У разі відсутності у потерпілого дихання до прибуття лікаря необхідно робити штучне дихання.

РУЙНУВАННЯ ПОМЕШКАННЯ ВНАСЛІДОК ЗЕМЛЕТРУСУ, ВИБУХУ, ІНОДІ ЧЕРЕЗ НЕДОЛІКИ БУДІВНИЦТВА

Передусім потрібно терміново покинути помешкання, не користуючись при цьому ліфтом, не торкаючись електропроводів і не запалюючи вогню. Візьміть зі собою необхідні речі і документи. Якщо небезпека застала вас у приміщенні, бережіться обвалу штукатурки, арматури, шаф, полиць, тримайтесь подалі від вікон, дзеркал, світильників, печей. Стійте біля внутрішньої стінки одвірка. Перебуваючи на вулиці, тримайтесь її середини, біжіть на площу, пустир — подалі від будинків і споруд, стовпів та ліній електромережі.