2.3.5.6. СЕРАДЕЛА

Господарське значення. Сераделу називають ще птиценіжкою за те, що боби її мають перетяжки й розміщуються на плодоніжці у ви­гляді пальців пташиної лапки. Утворює ніжну вегетативну масу, яка містить до 16 % протеїну (за сухою речовиною). Зелений корм і сіно серадели добре поїдають і засвоюють усі види домашніх тварин. Використовують сераделу також як цінну пасовищну рослину, яка досить стійка проти витоптування, не викликає тимпанії у тварин. Після скошування швидко відростає і дає отаву, яку можна викори­стати на корм або зелене добриво. На легких піщаних ґрунтах це незамінна парозмаймаюча культура. Серадела є одним з кращих попередників для озимих культур, кукурудзи, картоплі та ін. Є цін­ною медоносною рослиною. Як кормова й сидеральна культура се­радела найпоширеніша в поліських і західних районах України, Білорусі, Нечорноземній зоні Росії.

Серадела відзначається високою холодостійкістю: насіння почи­нає проростати при температурі 1 — 2 °С, а сходи й дорослі рослини витримують зниження температури до мінус 8 — 9 °С. Вибаглива вона до вологи, особливо з 45-денного віку, коли інтенсивно наро­щується зелена маса. До ґрунтів, навпаки, маловибаглива. Добре росте на бідних піщаних ґрунтах, за що її називають «конюшиною пісків». Тіньовитривала, тому добре вдається при підсіванні під озимі та ярі культури.

Період цвітіння розтягнутий, внаслідок чого боби й насіння до­стигають недружно, розтягнуто.

В Україні поширені сорти серадели Любешівська місцева, Скоро­стигла 3587, Яворівська місцева.

Технологія вирощування. Сераделу вирощують у сівозміні в па­ровому полі або підсівають під покрив озимих чи ярих культур.

Обробіток ґрунту аналогічний обробітку під інші ранні зернобо­бові культури. Оскільки сераделу вирощують переважно на легких піщаних ґрунтах, великий приріст урожаю одержують від внесення калійних і фосфорних добрив у дозі 45 - 60 кг/га д. р. Потреби в азо­ті серадела задовольняє за рахунок діяльності бульбочкових бакте­рій, тому велике значення має обробка насіння нітрагіном.

Серадела негативно реагує на вапнування, особливо при викорис­танні великих доз вапна. Негативну дію вапна деякою мірою змен­шують борні добрива.

Сіють сераделу кондиційним насінням у перші дні весняних польових робіт. При запізненні із сівбою врожай насіння знижуєть­ся до 7 ц/га.

Сераделу на зелений корм, сіно або для випасання тварин висі­вають звичайним рядковим способом з нормою висіву 45 — 50 кг/га. На насіння її сіють широкорядно (30 — 45 см) з нормою висіву 15-25 кг/га.

Насіння серадели виносить на поверхню сім'ядолі, тому глибина його загортання — не більше 2 — 4 см.

При підсіванні серадели під покрив озимих або ярих культур нор­ма висіву її становить 50 — 60 кг/га. Для підсівання серадели під озимі використовують дискові сівалки, під ярі культури — зерно-трав'яні.

На зелений корм і сіно сераделу скошують у період масового цві­тіння. Щоб одержати нормальний урожай отави, треба не запізню­ватись із збиранням і скошуванням рослин при висоті зрізу не ниж­че 6 — 8 см. При низькому зрізі й затягуванні збирання серадела погано відростає.

На насіння сераделу збирають роздільним способом при побу­рінні нижніх бобів.

Після обмолоту валків насіння додатково очищають і зберігають при вологості 14 %.