Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

2.4. Висновки до розділу 2

Висновки до розділу 2

Формування методологічних засад банківського аналізу ґрунтується на логіці системного підходу, принципах портфельної оптимізації та концепції інтегрованого управління активами і пасивами банку.

Реалізація концептуальних положень системного аналізу в банківській сфері сприяє вдосконаленню банківського процесора. Створення аналітичної частини процесора починається з формування системи інтегральних аналітичних показників, які характеризують емерджентні властивості системи (банку). Методика аналізу цих показників ґрунтується на концептуальних засадах портфельного підходу, згідно з якими управлінські рішення аналізуються в координатах «дохідність — ризик». У такий спосіб здійснюється перехід від аналізу лише одного параметра — прибутковості — до комплексної методики. Виявлення та формалізація зв’язків між прибутковістю і ризиком дає змогу створити систему аналітичних моделей як інструменту прийняття обґрунтованих управлінських рішень у комерційному банку.

Аналіз банківської діяльності є складовою загального процесу управління банківською установою, тому структура аналітичного процесу та інструментарій аналізу визначаються схваленою банком стратегією управління своїми фінансами. На сучасному етапі розвитку банківської справи традиційні погляди, згідно з якими весь дохід банку генерують активи — кредити та інвестиції, поступилися місцем інтегрованому підходу до управління активами і пасивами. Його зміст полягає в поєднанні всіх методів автономного управління банківськими фінансами в один скоординований процес. Перевагою є максимізація прибутку за умови прийнятного рівня ризику, а також можливість більш зваженого підходу до проблем управління ліквідністю завдяки точнішому визначенню потреби в ліквідних коштах.

Методологія УАП включає не лише концептуальні засади, а й систему економічних категорій, аналітичні показники та інструменти, техніку і методику аналізу, стратегію і тактику управління. Інтегрований підхід реалізується через сукупність методів фінансового управління банком: структурне балансування, управління гепом, управління ліквідністю, валютний метчинг, управління дюрацією, імунізація балансу, хеджування, страхування, управління спредом та ін.

У термінах портфельної теорії завдання полягає у формуванні методики аналізу динамічного банківського балансу за схемою «прибуток — ризик». У такому сенсі банківський баланс розглядається як структурна фінансова модель, що описує стан банківських портфелів. Структура аналітичного процесу складається з трьох етапів, різних за рівнем деталізації аналітичних процедур, складом і кількістю аналітичних показників, спрямованістю та інструментарієм дослідження. Перший етап передбачає формування методики банківського аналізу в контексті стратегічного управління комерційним банком. На другому — банківські портфелі аналізуються як автономні без урахування їхніх взаємозв’язків. На третьому етапі реалізується інтегрований підхід до управління банківським балансом та створюється система оперативного аналізу фінансових потоків комерційного банку.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+