Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.4. Сучасні теорії соціальної роботи

У науковій літературі із соціальної роботи існує кілька варіантів визначення та групування теоретичних підходів до її дослідження.

Визначення напрямів теоретичних досліджень із позицій суб'єкт-об'єктного підходу [140, 49]. При цьому розрізняють такі основні те­орії соціальної роботи:

•   індивідуальної;

•   групової;

•   общинної;

•   соціального адміністрування та планування.

Визначення напрямів теоретичних досліджень за ознакою спорід­неності із суміжними науками про людину і суспільство, природничо-наукові та соціокультурні основи життя [128, 59-78]. З таких пози­цій вирізняють три основні групи теорій соціальної роботи:

•   психолого-орієнтовані;

•   соціолого-орієнтовані;

•   комплексно-орієнтовані.

На наш погляд, визначення теорій соціальної роботи за ознакою спорідненості із суміжними науками має універсальніший характер і значною мірою вбирає в себе критерії визначення за суб'єкт-об'єктною ознакою, оскільки як для групової, так і для індивідуальної ро­боти можуть використовуватися певні поєднання теоретичних під­ходів. Тому уважніше розглянемо теорії соціальної роботи саме у контексті їхньої спорідненості із суміжними науками.

Психолого-орієнтовані теорії об'єднують сукупність теорій, в цен­трі яких — ідея допомоги клієнту шляхом оптимізації його власних зусиль щодо використання його особистісних і соціальних ресурсів для впливу на ситуацію.

Однією з найпоширеніших теорій цього напряму є психодинаміч-на, в основу якої покладено можливості психоаналізу. Психоаналіз суттєво розширив уявлення про сутність допомоги в соціальній роботі, про кожний зі складових елементів допомоги: отримання інформації про клієнта; діагностування соціального відхилення; прогнозування перспектив поліпшення стану; лікування — надання допомоги клієнту. Зокрема, розглядаючи ситуацію в контексті проб­лем як особистості, так і соціальних відхилень, за допомогою психо­аналізу можна діагностувати динаміку особистісних і соціальних змін у взаємодії, прогнозувати подальший розвиток такої взаємодії і її вплив на стан клієнта. Отже, взаємодія клієнта і навколишнього се­редовища розглядається як єдина психосоціальна система "клієнт — середовище", що потребує відповідної інтеграції, впливу з боку соці­ального працівника.

Екзистенціональна теорія ґрунтується на тому, що у процесі ана­лізу поведінки клієнта необхідно зважати на те, як він сприймає та інтерпретує свої уявлення про навколишній світ, як оцінює власний соціальний статус. Потреба в допомозі виникає тоді, коли уявлення клієнта про зовнішній світ неадекватні реаліям унаслідок того, що неадекватним є уявлення клієнта про власний соціальний статус. Найчастіше проблеми у клієнта детермінуються попереднім, мину­лим соціальним досвідом, під впливом якого формувалось уявлення клієнта про власний соціальний статус.

Теорія кризового втручання орієнтована на ідею допомоги клієн­тові, який перебуває у стані глибокої психологічної кризи і якому необхідне швидке оперативне втручання для виведення з дезадап-тивного стану.

Гуманістична теорія соціальної роботи побудована на ідеї допо­моги клієнтам у самопізнанні та усвідомленні значущості їх особис­тості в розумінні самих себе та характеру впливу на них довкілля.

Під час особистого контакту соціальний працівник орієнтує клієнта на необхідність зрозуміти інших як умову розуміння себе і можли­вості вирішення своїх проблем тільки через розуміння ставлення до інших. Допомога у виборі стратегії дій клієнта має орієнтувати його на пошук власного життєвого призначення.

Соціолого-орієнтовані теорії соціальної роботи зосереджують увагу на соціальному контексті допомоги: соціальних детермінантах виникнення складних ситуацій, соціальних нормах і патології, соці­альному контролі за поведінкою індивіда.

Одна з таких теорій — системна теорія соціальної роботи. Сус­пільство розглядається як складна соціальна система, утворена із су­купності взаємопов'язаних елементів у вигляді соціальних організа­цій та інститутів, взаємодія яких впливає на життєдіяльність людини.

Допомога клієнту полягає у виявленні факторів оточення клієн­та, фіксації впливу на нього інших людей, а також соціальних факто­рів. Це робиться для того, щоб разом із соціальними працівниками досягти поставленої мети, "обходячи" або "усуваючи" обставини, які можуть призвести до небажаних наслідків.

Із системною теорією пов'язана системно-екологічна теорія соці­альної роботи, в якій допомога розглядається на стику соціальної системи та живого організму і є компетенцією соціальної психології. При цьому допомога має на меті збереження рівноваги між клієнтом і навколишнім середовищем, негативні зміни в якому викликають у клієнта дезадаптивні процеси. Навколишнє середовище при цьому розглядається в широкому розумінні поняття "екологічне середови­ще", яке об'єднує природні та соціальні складові й у якому клієнт потребує допомоги в пошуках своєї "екологічної ніші".

На відміну від системно-екологічної соціально-радикальна теорія концентрує увагу на ідеї допомоги клієнтові в розвитку його соці­альної самосвідомості й передусім її політичної і правової складо­вих. Мета допомоги — підвищити рівень самоконтролю клієнта, особистісної відповідальності, самоактуалізації його можливостей у захисті й обстоюванні своїх прав як людини, протистоянні дискримі­нації в тих чи інших сферах життєдіяльності безпосередньо індивіда та окремих соціальних груп і спільнот. Характерно, що соціальна допомога в цих випадках обмежується розвитком соціальних здіб­ностей саме клієнта, не поширюючись на зміни в соціальних струк­турах, які його пригнічували.

Марксистська теорія соціальної роботи побудована на ідеї до­помоги клієнтові шляхом спільних колективних дій, спрямованих на підвищення самосвідомості та здійснення соціальних змін у суспіль­стві. При цьому допомога з боку соціального працівника може мати характер як соціального нагляду і контролю, так і "соціального ста­білізатора" або "соціального адвоката".

Комплексно-орієнтовані теорії соціальної роботи об'єднують кон­цептуальні підходи кількох гуманітарних наук — соціології, психо­логії та педагогіки. Таке об'єднання зумовлене складністю та ком­плексним характером як об'єктів соціальної роботи, так і типових ситуацій допомоги клієнтові.

Так, рольова теорія соціальної роботи ґрунтується на комплекс­ній ідеї рольової поведінки клієнта, який будує свою поведінку від­повідно до моделей, схем, що відтворюються індивідуальною свідо­містю. Рольова модель соціальної роботи охоплює проблеми клієнта, пов'язані з очікуваною поведінкою і бажаним розвитком з урахуван­ням минулого досвіду, розумінням значущості актуальних подій та механізмів формування у людини уявлень про її роль у житті.

Соціально-педагогічна теорія соціальної роботи базується на ідеї допомоги шляхом виховного впливу на процес соціалізації індивіда або соціальної групи, який здійснюється через систему соціальних інститутів — сім'ю, школу, позашкільні заклади. Ці інститути мають коригувати формування соціальних якостей особистості відповідно до суспільно значущих цінностей, обмежувати або активізувати вплив тих чи інших факторів.

Когнітивна теорія соціальної роботи ґрунтується на ідеї допомоги клієнту, орієнтуючись на особливість його мислення, установки, які в кінцевому підсумку спрямовують його соціальні дії. Суть допомо­ги полягає в регуляції соціальної поведінки клієнта шляхом навчан­ня його "відпрацьовувати" механізми своїх вчинків адекватно до соціальних умов або конкретної ситуації, в якій він опинився. Прак­тика соціальної роботи свідчить про те, що когнітивна теорія, як і інші комплексно-орієнтовані теорії, найефективніше використову­ється у складних життєвих ситуаціях, причини яких охоплюють су­купність соціальних, психологічних, а часто й біологічних факторів [128, 74-75]. Ідеться про ситуації, які характеризуються ускладнен­нями, спотворенням, припиненням, а іноді й руйнуванням таких сутнісно важливих процесів у житті людини, як адаптація та соціа-

лізація. Тому дедалі актуальнішою стає розробка комплексно-орієнтованих теорій, на основі яких можна було б надавати систем­ну соціальну допомогу при порушенні процесу соціалізації індивіда в певний період його життя, особливо коли такий процес набирає кризового характеру.