2.5.7. Про-соціальне моделювання
Про-соціальне моделювання — це процес та манера опікування, за якої нагляд за підопічним та стимуляція його законослухняної поведінки здійснюються методом маленьких кроків. Соціальний працівник разом з клієнтом планують досягнення кількох дуже конкретних цілей, спрямованих на утримання правопорушника від спокуси зчинити злочин. Процес обов'язково містить ідентифікацію проблем, пов'язаних із кримінальною поведінкою особи (наприклад, зловживання алкоголем), і узгодження стратегії для їх подолання. Цей метод також спонукає соціального працівника заохочувати клієнта до досить високого ступеня рефлексії та стимулювати його самостійність і автономію при вирішенні життєвих питань. Соціальний працівник має діяти як позитивна рольова модель, тобто спонукати підопічного до наслідування: він повинен регулярно демонструвати повагу до клієнта, хвалити його за досягнення і уникати вербальної конфронтації через непередбачені проблеми**. Цей перспективний метод ще недостатньо розроблений для широкого застосування в соціальній роботі, бо потребує досить високого рівня психологічної підготовки.
З викладеного логічно випливає просте, але надзвичайно важливе в наших умовах питання: чому правопорушник має прийняти "про-соціального" робітника як референтну особу для наслідування, іншими словами, чому він має дозволити сторонній людині впливати, хоча б і позитивно, на себе? Відповіді слід шукати у площині політичної філософії.
* Докладніше з цього питання див. [8; 22].
** Як відправну точку для подальшого розвитку у нас можна використати книги [1; 14].