27.3.3. Техніка консервування кормів
Кормові культури на силос збирають силосозбиральними комбайнами КСК-100П, КПКУ-75 (причіпний варіант КСК-100, що агрегатується з трактором Т-150, КСС-1,8 «Вихор»), КУФ-1,8, а також Е-280. Ці комбайни, крім КСС-2,6, мають змінні робочі органи, за допомогою яких можна проводити як пряме збирання культур на силос, так і підбирання валків пров'ялених трав для заготівлі сінажу.
Для транспортування скошеної маси до сховищ використовують бортові і самоскидні автомобілі, тракторні самоскидні причепи ПСЕ-12,5, ПСЕ-30, ПСЕ-40, 2ПТС-4-887А, ПТС-Ф-60 та ін. Для підвищення вантажопідйомності транспортних засобів нарощують висоту бортів на 0,8 —1м змінними решітками. Несамоскидні транспортні засоби забезпечують найпростішими пристроями для механізованого розвантаження корму.
У траншеї подрібнену масу розвантажують безпосередньо з транспортних засобів. Якщо траншеї заглиблені, то їх завантажують з поздовжніх сторін. Але щоб корм не забруднювався, машини краще розвантажувати на початку пандуса, а потім переміщувати зелену масу бульдозером, який одночасно розрівнює її по поверхні траншеї.
Застосовують дві системи завантаження траншей: 1) починають із середини по довжині з поступовим нарощуванням утвореного вала до обох торців на всій поверхні траншеї; 2) завантажують доверху один торець траншеї і похилими шарами нарощують товщу маси до другого торця. Другий спосіб ефективніший при великій
довжині траншей. Якщо вся траншея заповнюється в рекомендовані строки (3 — 4 дні), то обидві системи завантаження є рівноцінними.
Розрівнюють і трамбують масу з першого закладеного шару бульдозерами та гусеничними тракторами. При використанні бульдозера не тільки краще розрівнюється маса, а й підвищується продуктивність праці, сильніше ущільнюється маса. Поки шар подрібненої зеленої маси не перевищує висоти стіни споруди, її трамбують переважно в поздовжньому напрямку, особливо ретельно ущільнюючи її біля стін, щоб при зберіганні вона не дуже осідала, бо інакше біля стін утворяться щілини, куди потраплятимуть повітря і вода. Масу, укладену на 0,4 м вище стінок, трамбують і в поперечному напрямку. На кожні 200 - 300 т зеленої маси, що закладається щодня, потрібно 1 — 2 трактори з бульдозерними пристроями. Траншеї заповнюють вище країв на 1,5 м, ретельно трамбують і негайно накривають корм повітронепроникною плівкою.
При завантаженні сховища не одним видом сировини, а сумішшю, наприклад, вологою і сухою, білковою і цукристою, треба якомога краще перемішати компоненти.
У башти зелену масу завантажують за допомогою двох-трьох окремих або об'єднаних в агрегат конвеєрів. На перший масу розвантажують з транспортних засобів, а з нього дозовано — на другий конвеєр, що подає масу безпосередньо в башту. Першим конвеєром часто ставлять кормороздавачі ПТУ-10, КТУ-10, платформу -живильник ПЕК-30. Їх заглиблюють у землю так, щоб можна було розвантажувати зелену масу безпосередньо з транспортних засобів. Кузов кормороздавача збільшують, встановлюючи на ньому бункер. Подається маса в башти конвеєрами ТПК-30, ТЕБ-30 (до 30 т/год і більше).
Під час завантаження башт висотою 10 — 12 м обов'язково ущільнюють масу. Башти з більшою висотою завантажують достатньо подрібненою масою без спеціального ущільнення. Незалежно від того, закладають масу у башти з ущільненням чи без нього, потрібно розрівнювати її по всій поверхні, щоб не утворювались порожнини, бо внаслідок нерівномірного тиску на стіни можливе перевертання башти.
Розрівнюють масу розподільниками типу РМБ-9,15 або розпо-дільниками-розвантажувачами РРС-Ф-50-6 (рис. 41) та іншими пристроями. Після ущільнення зелену масу ізолюють від доступу повітря.
Отже, висока якість і добра збереженість сінажу можуть бути забезпечені при суворому додержанні технологічних вимог: вчасному
Рис. 41. Розподільник-розвантажувач сінажу РРС-Ф-50-6:
1 — поворотна рама; 2,3 — шнеки; 4 — кидалка; 5 — струмознімач; 6 — привод
робочих органів; 7 — привод на коловий рух; 8 — розвантажувальний дефлектор;
9 — електрообладнання; 10 — розподільна коробка; 11 — приводне кільце;
12 — трикутник підвіски
скошуванні трави; швидкому (без запізнення) її пров'ялюванні; підбиранні маси з одночасним подрібненням і навантаженням у транспортні засоби; завантаженні у сховища; ущільненні та ізоляція корму від доступу повітря.
Для скошування трави використовують косарки усіх типів (КС 2,1, КПРН-3,0, КПС-5Г, Е-301), кормозбиральні комбайни (КСК-100П, КПІ-2,4 та ін.). Щоб прискорити процес пров'ялювання трав, одночасно з їх скошуванням і плющенням (бобових) треба розпушувати валки, а потім, при потребі, ворушити покоси. Для цього використовують колісно-вальцьові граблі ГВК-6,0, бокові граблі ГБУ-0,6 або граблі-ворушилки Е-247, що дають рівномірний пухкий валок. Така обробка скошених трав (плющення і ворушіння) дає змогу пров'ялювати їх до вмісту 50 % сухої речовини за 6 — 9 год у сонячну погоду та за 1,0 — 1,5 доби — у похмуру. Втрати сухої речовини, без урахування механічних втрат, при швидкому пров'ялюванні не перевищують 2 %.
Підбирати пров'ялену масу починають тоді, коли вологість її сягає 60 — 58 %, враховуючи, що при наступних операціях відбувається додаткове підсушування її ще на 3 — 5 %. Пров'ялену траву підбирають і подрібнюють підбирачами-подрібнювачами КУФ-1,8, Е-280, комбайнами КС-1,8 «Вихор», Е-067, КСК-100П та ін. Дрібно порізану пров'ялену масу транспортують будь-якими транспортними засобами, що обладнані сітчастою огорожею для зменшення втрат корму та збільшення місткості кузова.
Порядок і техніка завантаження сінажної маси такі самі, як і при закладанні у сховища силосу. Башту щодоби потрібно завантажувати не менш як на 5 м її висоти, щоб забезпечити у ній нормальний температурний режим. Максимальний строк завантаження башти сінажем — чотири дні.
Після заповнення башти на поверхню пров'яленої маси кладуть свіжоскошену подрібнену траву шаром 25 - 30 см і негайно укривають поліетиленовою плівкою. Перед накриттям по всьому периметру стіни викопують канавку завглибшки близько 50 см, в яку заправляють краї плівки, що заповнює всю канавку і виходить вище поверхні маси на 0,5 — 0,6 м. На поверхню полога плівки подають 4 — 5 т подрібненої маси. Спочатку нею заповнюють канавку, а потім розкидають по пологу. Щоб захистити укладену на поверхню полога зелену масу від висихання, її укривають другим пологом із плівки. Через 15 — 20 днів після укладання маси плівку знімають, а башту довантажують і знову аналогічно укривають.
Сінаж, як уже зазначалося, закладають у траншеї так само, як і силос, тільки на добре ущільнену сінажну масу кладуть шар свіжо-скошеної трави (30 — 35 см) і лише після цього масу накривають пологом із плівки.
Розроблено також технологію виготовлення сінажу із неподрібненої пров'яленої трави, спресованої з високою щільністю в тюки. Можна виготовляти і закладати на зберігання тюки таких розмірів, щоб маса кожного з них відповідала добовому раціону тварин. Для їх виготовлення необхідно удосконалити в'язальний апарат прес-підбирача ПСБ-1,6 або застосувати прес-підбирач К-442. Сінажну масу в тюках перевозять автомобілями, тракторними причепами, а також підбирачами-тюковкладачами ГУТ-2,5 і транспортувальниками штабелів тюків ТШН-2,5.
Сінаж у тюках закладають в траншеї з вертикальними стінками. Тюки ставлять вертикально, на торець, щільно один до одного. Щілини між тюками і стінами траншеї також заповнюють сінажною масою. Після заповнення траншеї масу ущільнюють гусеничним трактором.
Добре зарекомендували себе на підбиранні пров'яленої зеленої маси рулонні прес-підбирачі ПРП-1,6, РС-121 та ін. Кіпи (рулони) в герметичних поліетиленових мішках закладають у капітальні споруди в колону по дві або по одній,
Зазначимо, що перевірка в Англії та інших країнах способу консервування зеленої маси в поліетиленових мішках показала, що він малоефективний. По-перше, порівняно дорогий, по-друге, біохімічні втрати сухої речовини в кормі, виготовленому із зеленої маси подібним способом, практично дорівнюють втратам, які бувають у капітальних сховищах баштового і траншейного типів. Однак у невеликих господарствах цей спосіб зручний.
Хімічне консервування зелених кормів багато в чому подібне до силосування й сінажування, за винятком застосування консервантів. Важливою його умовою є: суворе додержання рекомендованих доз консервантів; строків завантаження сховищ та їх герметизації; рівномірний розподіл препаратів по масі корму; вжиття заходів безпеки при роботі з консервантами.
Вносити хімічні консерванти можна трьома способами: 1) обприскування рослин на пні перед скошуванням; 2) обприскування (обпилення) їх у процесі скошування, подрібнення та завантаження в транспортні засоби; 3) внесення рідких або сипких консервантів під час закладання маси у сховище. Спосіб внесення консервантів обирають залежно від наявних можливостей.
Для застосування першого способу поки що немає спеціалізованих машин та пристроїв для дозованого розприскування консервантів над травостоєм.
Консерванти у зелений корм при скошуванні та подрібненні у різних країнах вносять за допомогою багатьох різних пристроїв, доза-торів-аплікаторів, що встановлюються на кормозбиральних агрегатах. У нашій країні для цього серійно випускається обладнання для кормозбиральних машин — УВК-Ф-1 в трьох модифікаціях, що агрегатуються з різними машинами.
Для внесення хімічних консервантів у зелену масу при завантаженні нею сховищ застосовують різні розприскувальні та розпилювальні пристрої, що встановлюються біля сховищ або на тракторі, якими ущільнюється кормова маса. Пристосовують також різні садові та городні обприскувачі, в тому числі тракторний обприскувач ОВТ-1А.
Велике значення має додержання правил вивантаження корму із сховищ. З траншей поступово знімають накриття і вибирають корм вертикальними шарами не менше 0,5 м по всій ширині і висоті сховища, не порушуючи монолітності маси, що залишається. Кращі результати отримують при вивантаженні кормів навантажувачами ПСС-5,5 (рис. 42).
Грейферні навантажувачі ПЕ-0,8, ЕПВ-10, навантажувачі безперервної дії ПСН-1М або ПСК-5 додатково подрібнюють корм, розпушують моноліт корму на глибину 2,0 — 2,5 м, внаслідок чого маса нагрівається і пліснявіє. Вибирати корм потрібно систематично.
Рис. 42. Схема роботи навантажувача ПСС-5,5:
1 — визначальник; 2 — стрілка; 3 — конвеєр; 4 — рама; 5 — бункер
Інакше вже через 3 — 5 діб після припинення вибирання корм на зрізі пліснявіє на глибину 1,0 — 1,5 м по довжині траншеї і нагрівається до 50 — 55 °С. Вивантажений із сховища корм може зберігатися не більше доби. Вітаміни, що містяться в ньому, швидко розкладаються, крім того, корм втрачає аромат, грубішає і значно гірше поїдається тваринами.
Із башт корм вивантажують розвантажувачем РБВ-6 або розпо-дільником-розвантажувачем РРС-Ф-50-6 продуктивністю 6 т корму за годину. Щодня із башти потрібно вивантажувати шар корму не менше 25 см. У разі невиконання цієї вимоги корм під дією атмосферного повітря починає розігріватись і втрачати якість.