27.3.3. Техніка консервування кормів

Кормові культури на силос збирають силосозбиральними ком­байнами КСК-100П, КПКУ-75 (причіпний варіант КСК-100, що агрегатується з трактором Т-150, КСС-1,8 «Вихор»), КУФ-1,8, а та­кож Е-280. Ці комбайни, крім КСС-2,6, мають змінні робочі органи, за допомогою яких можна проводити як пряме збирання культур на силос, так і підбирання валків пров'ялених трав для заготівлі сінажу.

Для транспортування скошеної маси до сховищ використовують бортові і самоскидні автомобілі, тракторні самоскидні причепи ПСЕ-12,5, ПСЕ-30, ПСЕ-40, 2ПТС-4-887А, ПТС-Ф-60 та ін. Для під­вищення вантажопідйомності транспортних засобів нарощують ви­соту бортів на 0,8 —1м змінними решітками. Несамоскидні транс­портні засоби забезпечують найпростішими пристроями для механі­зованого розвантаження корму.

У траншеї подрібнену масу розвантажують безпосередньо з транспортних засобів. Якщо траншеї заглиблені, то їх завантажують з поздовжніх сторін. Але щоб корм не забруднювався, машини кра­ще розвантажувати на початку пандуса, а потім переміщувати зе­лену масу бульдозером, який одночасно розрівнює її по поверхні траншеї.

Застосовують дві системи завантаження траншей: 1) починають із середини по довжині з поступовим нарощуванням утвореного вала до обох торців на всій поверхні траншеї; 2) завантажують до­верху один торець траншеї і похилими шарами нарощують товщу маси до другого торця. Другий спосіб ефективніший при великій

довжині траншей. Якщо вся траншея заповнюється в рекомендо­вані строки (3 — 4 дні), то обидві системи завантаження є рівноцін­ними.

Розрівнюють і трамбують масу з першого закладеного шару бу­льдозерами та гусеничними тракторами. При використанні бульдо­зера не тільки краще розрівнюється маса, а й підвищується продук­тивність праці, сильніше ущільнюється маса. Поки шар подрібненої зеленої маси не перевищує висоти стіни споруди, її трамбують пере­важно в поздовжньому напрямку, особливо ретельно ущільнюючи її біля стін, щоб при зберіганні вона не дуже осідала, бо інакше біля стін утворяться щілини, куди потраплятимуть повітря і вода. Масу, укладену на 0,4 м вище стінок, трамбують і в поперечному напрям­ку. На кожні 200 - 300 т зеленої маси, що закладається щодня, по­трібно 1 — 2 трактори з бульдозерними пристроями. Траншеї запов­нюють вище країв на 1,5 м, ретельно трамбують і негайно накрива­ють корм повітронепроникною плівкою.

При завантаженні сховища не одним видом сировини, а суміш­шю, наприклад, вологою і сухою, білковою і цукристою, треба яко­мога краще перемішати компоненти.

У башти зелену масу завантажують за допомогою двох-трьох окремих або об'єднаних в агрегат конвеєрів. На перший масу розван­тажують з транспортних засобів, а з нього дозовано — на другий конвеєр, що подає масу безпосередньо в башту. Першим конвеєром часто ставлять кормороздавачі ПТУ-10, КТУ-10, платформу -живильник ПЕК-30. Їх заглиблюють у землю так, щоб можна було розвантажувати зелену масу безпосередньо з транспортних засобів. Кузов кормороздавача збільшують, встановлюючи на ньому бункер. Подається маса в башти конвеєрами ТПК-30, ТЕБ-30 (до 30 т/год і більше).

Під час завантаження башт висотою 10 — 12 м обов'язково ущіль­нюють масу. Башти з більшою висотою завантажують достатньо по­дрібненою масою без спеціального ущільнення. Незалежно від того, закладають масу у башти з ущільненням чи без нього, потрібно роз­рівнювати її по всій поверхні, щоб не утворювались порожнини, бо внаслідок нерівномірного тиску на стіни можливе перевертання башти.

Розрівнюють масу розподільниками типу РМБ-9,15 або розпо-дільниками-розвантажувачами РРС-Ф-50-6 (рис. 41) та іншими пристроями. Після ущільнення зелену масу ізолюють від доступу повітря.

Отже, висока якість і добра збереженість сінажу можуть бути за­безпечені при суворому додержанні технологічних вимог: вчасному

Рис. 41. Розподільник-розвантажувач сінажу РРС-Ф-50-6:

1 — поворотна рама; 2,3 — шнеки; 4 — кидалка; 5 — струмознімач; 6 — привод

робочих органів; 7 — привод на коловий рух; 8 — розвантажувальний дефлектор;

9 — електрообладнання; 10 — розподільна коробка; 11 — приводне кільце;

12 — трикутник підвіски

скошуванні трави; швидкому (без запізнення) її пров'ялюванні; під­биранні маси з одночасним подрібненням і навантаженням у транспортні засоби; завантаженні у сховища; ущільненні та ізоля­ція корму від доступу повітря.

Для скошування трави використовують косарки усіх типів (КС 2,1, КПРН-3,0, КПС-5Г, Е-301), кормозбиральні комбайни (КСК-100П, КПІ-2,4 та ін.). Щоб прискорити процес пров'ялювання трав, одночасно з їх скошуванням і плющенням (бобових) треба роз­пушувати валки, а потім, при потребі, ворушити покоси. Для цього використовують колісно-вальцьові граблі ГВК-6,0, бокові граблі ГБУ-0,6 або граблі-ворушилки Е-247, що дають рівномірний пухкий валок. Така обробка скошених трав (плющення і ворушіння) дає змогу пров'ялювати їх до вмісту 50 % сухої речовини за 6 — 9 год у сонячну погоду та за 1,0 — 1,5 доби — у похмуру. Втрати сухої речо­вини, без урахування механічних втрат, при швидкому пров'ялю­ванні не перевищують 2 %.

Підбирати пров'ялену масу починають тоді, коли вологість її ся­гає 60 — 58 %, враховуючи, що при наступних операціях відбуваєть­ся додаткове підсушування її ще на 3 — 5 %. Пров'ялену траву під­бирають і подрібнюють підбирачами-подрібнювачами КУФ-1,8, Е-280, комбайнами КС-1,8 «Вихор», Е-067, КСК-100П та ін. Дрібно порізану пров'ялену масу транспортують будь-якими транспортними засобами, що обладнані сітчастою огорожею для зменшення втрат корму та збільшення місткості кузова.

Порядок і техніка завантаження сінажної маси такі самі, як і при закладанні у сховища силосу. Башту щодоби потрібно заванта­жувати не менш як на 5 м її висоти, щоб забезпечити у ній норма­льний температурний режим. Максимальний строк завантаження башти сінажем — чотири дні.

Після заповнення башти на поверхню пров'яленої маси кладуть свіжоскошену подрібнену траву шаром 25 - 30 см і негайно укрива­ють поліетиленовою плівкою. Перед накриттям по всьому перимет­ру стіни викопують канавку завглибшки близько 50 см, в яку за­правляють краї плівки, що заповнює всю канавку і виходить вище поверхні маси на 0,5 — 0,6 м. На поверхню полога плівки подають 4 — 5 т подрібненої маси. Спочатку нею заповнюють канавку, а потім розкидають по пологу. Щоб захистити укладену на поверхню полога зелену масу від висихання, її укривають другим пологом із плівки. Через 15 — 20 днів після укладання маси плівку знімають, а башту довантажують і знову аналогічно укривають.

Сінаж, як уже зазначалося, закладають у траншеї так само, як і силос, тільки на добре ущільнену сінажну масу кладуть шар свіжо-скошеної трави (30 — 35 см) і лише після цього масу накривають по­логом із плівки.

Розроблено також технологію виготовлення сінажу із неподріб­неної пров'яленої трави, спресованої з високою щільністю в тюки. Можна виготовляти і закладати на зберігання тюки таких розмірів, щоб маса кожного з них відповідала добовому раціону тварин. Для їх виготовлення необхідно удосконалити в'язальний апарат прес-підбирача ПСБ-1,6 або застосувати прес-підбирач К-442. Сінажну масу в тюках перевозять автомобілями, тракторними причепами, а також підбирачами-тюковкладачами ГУТ-2,5 і транспортувальни­ками штабелів тюків ТШН-2,5.

Сінаж у тюках закладають в траншеї з вертикальними стінками. Тюки ставлять вертикально, на торець, щільно один до одного. Щі­лини між тюками і стінами траншеї також заповнюють сінажною масою. Після заповнення траншеї масу ущільнюють гусеничним трактором.

Добре зарекомендували себе на підбиранні пров'яленої зеленої маси рулонні прес-підбирачі ПРП-1,6, РС-121 та ін. Кіпи (рулони) в герметичних поліетиленових мішках закладають у капітальні спо­руди в колону по дві або по одній,

Зазначимо, що перевірка в Англії та інших країнах способу кон­сервування зеленої маси в поліетиленових мішках показала, що він малоефективний. По-перше, порівняно дорогий, по-друге, біохімічні втрати сухої речовини в кормі, виготовленому із зеленої маси подіб­ним способом, практично дорівнюють втратам, які бувають у капі­тальних сховищах баштового і траншейного типів. Однак у невели­ких господарствах цей спосіб зручний.

Хімічне консервування зелених кормів багато в чому подібне до силосування й сінажування, за винятком застосування консерван­тів. Важливою його умовою є: суворе додержання рекомендованих доз консервантів; строків завантаження сховищ та їх герметизації; рівномірний розподіл препаратів по масі корму; вжиття заходів без­пеки при роботі з консервантами.

Вносити хімічні консерванти можна трьома способами: 1) обпри­скування рослин на пні перед скошуванням; 2) обприскування (об­пилення) їх у процесі скошування, подрібнення та завантаження в транспортні засоби; 3) внесення рідких або сипких консервантів під час закладання маси у сховище. Спосіб внесення консервантів оби­рають залежно від наявних можливостей.

Для застосування першого способу поки що немає спеціалізова­них машин та пристроїв для дозованого розприскування консерван­тів над травостоєм.

Консерванти у зелений корм при скошуванні та подрібненні у різ­них країнах вносять за допомогою багатьох різних пристроїв, доза-торів-аплікаторів, що встановлюються на кормозбиральних агрега­тах. У нашій країні для цього серійно випускається обладнання для кормозбиральних машин — УВК-Ф-1 в трьох модифікаціях, що аг­регатуються з різними машинами.

Для внесення хімічних консервантів у зелену масу при заванта­женні нею сховищ застосовують різні розприскувальні та розпилю­вальні пристрої, що встановлюються біля сховищ або на тракторі, якими ущільнюється кормова маса. Пристосовують також різні са­дові та городні обприскувачі, в тому числі тракторний обприскувач ОВТ-1А.

Велике значення має додержання правил вивантаження корму із сховищ. З траншей поступово знімають накриття і вибирають корм вертикальними шарами не менше 0,5 м по всій ширині і висо­ті сховища, не порушуючи монолітності маси, що залишається. Кращі результати отримують при вивантаженні кормів навантажу­вачами ПСС-5,5 (рис. 42).

Грейферні навантажувачі ПЕ-0,8, ЕПВ-10, навантажувачі безпе­рервної дії ПСН-1М або ПСК-5 додатково подрібнюють корм, роз­пушують моноліт корму на глибину 2,0 — 2,5 м, внаслідок чого маса нагрівається і пліснявіє. Вибирати корм потрібно систематично.

Рис. 42. Схема роботи навантажувача ПСС-5,5:

1 — визначальник; 2 — стрілка; 3 — конвеєр; 4 — рама; 5 — бункер

Інакше вже через 3 — 5 діб після припинення вибирання корм на зрізі пліснявіє на глибину 1,0 — 1,5 м по довжині траншеї і нагріва­ється до 50 — 55 °С. Вивантажений із сховища корм може зберігати­ся не більше доби. Вітаміни, що містяться в ньому, швидко розкла­даються, крім того, корм втрачає аромат, грубішає і значно гірше поїдається тваринами.

Із башт корм вивантажують розвантажувачем РБВ-6 або розпо-дільником-розвантажувачем РРС-Ф-50-6 продуктивністю 6 т корму за годину. Щодня із башти потрібно вивантажувати шар корму не менше 25 см. У разі невиконання цієї вимоги корм під дією атмос­ферного повітря починає розігріватись і втрачати якість.