3.1. Визначення вартості майна сільськогосподарських підприємств при їхньому реформуванні

3.1. Визначення вартості майна сільськогосподарських підприємств

при їхньому реформуванні

При реформуванні сільськогосподарських товариств є певні особливості

облікового забезпечення цього процесу, зумовлені тим, що члени цього

підприємства, включаючи пенсіонерів, мають право на земельну частку і

майновий пай. Для визначення цих осіб складають списки, їх підписують голова

місцевої ради народних депутатів та керівник підприємства і скріплюють

печатками. Далі проводять інвентаризацію землі, поновлюють планово-

картографічні матеріали, складають експлікацію земель, що перебувають у

колективній власності, визначають землі, використовувані не за цільовим

призначенням, загальну вартість землі, розмір і вартість земельної частки

кожного члена підприємства.

Паювання майна здійснюють з урахуванням вартості основних і

оборотних засобів, цінних паперів, коштів підприємства. Тому тут, як і на

підприємствах інших галузей народного господарства, проводять

інвентаризацію, уточнюють залишкову вартість основних засобів, дооцінюють

товарно-матеріальні цінності, складають акт оцінки майна. Статутний фонд

(капітал) приводять у відповідність до розмірів визначеного в цьому акті

пайового фонду, відображаючи це у системі кореспонденції рахунків,

керуючись при цьому тим самим порядком відображення в обліку операцій,

пов’язаних із приватизацією майна, що й на державних підприємствах.

Якщо ж окремі члени підприємства припиняють у ньому своє членство,

вони можуть отримати належний їм майновий пай у грошовій чи натуральній

формі або цінними паперами. На підставі заяви про вихід складають акт

приймання-передачі майна у двох примірниках, один із яких видається на руки

власнику визначеного майна. При виділенні майна основними засобами вони

можуть надаватися кільком власникам за їхньою згодою відповідним

комплексом, вартість котрого складає суму їхніх майнових паїв.

Вихідними даними для уточнення вартості активів є матеріали

бухгалтерського обліку, документи, які підтверджують ціни, що склалися у

розрахунках з постачальниками, інші документи. Для оцінки будівель, споруд та

інших приміщень можна використовувати також проектно-кошторисну

документацію, дані бюро технічної інвентаризації, результати натурних обмірів

тощо.

У процесі визначення вартості активів (включаючи майно членів

підприємтва, що, за даними бухгалтерського обліку, повністю зношене)

обов’язково проводиться його дооцінка з урахуванням технічного стану і рівня

цін, що склалися на ринку на дату врегулювання майнових відносин.

Необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене

будівництво, довготермінові інвестиції, довготермінова дебіторська

заборгованість тощо), реалізовані за період між датою реорганізації та датою

уточнення складу і вартості пайового фонду, включаються до загального

переліку майна підприємства за вартістю реалізації.

У випадку, коли на дату реорганізації балансова вартість молодняку

тварин перевищує середню ціну реалізації відповідної продукції, комісія

проводить переоцінку вартості тварин. Для цього вартість одиниці живої маси

тварин береться на рівні ринкової ціни, що склалася на дату реорганізації в

розрахунках із заготівельними підприємствами та організаціями.

Комісія за необхідності коригує дебіторську заборгованість на суму

безнадійної заборгованості на дату реорганізації підприємства.

Вартість оборотних активів (запаси, векселі отримані, дебіторська

заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за

розрахунками та інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові

інвестиції, гроші та їх еквіваленти, інші оборотні активи) враховується за

балансовою вартістю на дату реорганізації, а за необхідності уточнюється із

залученням незалежного експерта. Результати підлягають затвердженню

рішенням загальних зборів колишніх членів реорганізованого підприємства, які

є співвласниками його майна.

Уточнена вартість активів є підставою для розрахунку уточненого

пайового фонду майна членів підприємства. Зміна вартості активів

відображається в бухгалтерському обліку разом із результатами інвентаризації.

У процесі реорганізації підприємства проводиться капіталізація майбутніх

платежів, що здійснити підприємство має у зв’язку із заподіянням каліцтва або

іншим ушкодженням здоров’я працівника чи зі смертю громадянина, за

зобов’язаннями підприємства, пенсіями тощо. Сума капіталізації визначається

шляхом множення величини належних щомісячних платежів на кількість

місяців, протягом яких у підприємства виникають зобов’язання за зазначеними

платежами. Акт розрахунку капіталізації платежів складає комісія.

Розрахунок уточненого пайового фонду майна членів підприємства

здійснюють за такою формулою:

ПФ= ОЗ+НА+ВК+ДФВ+ЗЗ+ФА – КР – КЗ – СС – НП – ВПФ+/ – МР,

де ПФ – уточнений пайовий фонд майна членів підприємства; ОЗ –

уточнена залишкова вартість основних засобів; НА – уточнена залишкова

вартість нематеріальних активів; ВК – уточнена вартість незавершених

капітальних вкладень і невстановленого устаткування; ДФВ – уточнена вартість

довготермінових фінансових вкладень; ЗЗ – уточнена вартість витрат і запасів,

які належать до валюти балансу; ФА – уточнена вартість фінансових активів; КР

– зобов’язання підприємства з урахуванням списання його заборгованості перед

бюджетом і позабюджетними фондами; КЗ – капіталізовані зобов’язання; СС –

залишкова вартість об’єктів соціальної інфраструктури; НП – залишкова

вартість об’єктів, що не підлягають паюванню; ВПФ – вартість майна,

виділеного в рахунок майнових паїв після реорганізації підприємства; МР –

збільшення (зменшення) уточненого пайового фонду на суму неврегульованих

інвентаризаційних різниць.

Результати розрахунків відображаються в акті розрахунку уточненого

складу і вартості пайового фонду майна членів підприємства.

У процесі розрахунку пайового фонду на підставі переліку уточненого

складу і вартості майна підприємства складаються (уточнюються) переліки

таких активів за їх призначенням:

– майна, що передбачається для задоволення боргів;

– майна соціальної інфраструктури;

– майна, що підлягає паюванню;

– майна уточненого пайового фонду.

Переліки активів за їх призначенням додаються до акта розрахунку

уточненого пайового фонду майна членів підприємства.

У переліку основних засобів виробництва зазначаються назва об’єкта,

інвентарний номер, місце розташування, первинна і залишкова вартість та сума

зносу.

Уточнений перелік активів щодо задоволення боргів підприємства

складається комісією разом з правонаступником на основі переліку,

підготовленого на дату реорганізації підприємства, з урахуванням уточнення

вартості активів і зобов’язань та виключенням з цього переліку майна, що

призначалося, але не було використане для погашення заборгованості зі сплати

податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів і державних цільових

фондів у зв’язку зі списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.

Перелік майна для погашення кредиторської заборгованості підприємства

перед органом приватизації визначається за погодженням з органом

приватизації. Якщо на дату реорганізації підприємства відсутній перелік активів

для забезпечення боргів, його складають з урахуванням уточненого складу і

вартості активів і зобов’язань підприємства. Для задоволення кредиторської

заборгованості, що залишилася, виділяється дебіторська заборгованість та інше

майно.

До уточненого переліку майна соціальної інфраструктури належать:

– об’єкти житлового фонду;

– табори для відпочинку і оздоровлення дітей, об’єкти культури і спорту,

приміщення будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів, об’єкти

побуту, охорони здоров’я тощо;

– дитячі дошкільні заклади, заклади середньої та середньої професійно-

технічної освіти, дитячі музичні та художні школи, школи мистецтв;

– мережі електро-, тепло-, газо- і водопостачання, водовідведення, а також

інженерні будівлі та споруди, призначені для обслуговування житлового фонду

і об’єктів соціальної інфраструктури.

З переліку майна соціальної інфраструктури, складеного на дату

реорганізації підприємства, виключаються об’єкти, передані до комунальної

власності в період між датою реорганізації та датою уточнення складу і вартості

пайового фонду.

Перелік майна, що не підлягає паюванню, зокрема майна, котре

неможливо визначити в натуральному вигляді в рахунок майнового паю (дороги

загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель –

меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи, гідротехнічні споруди,

ставки, багаторічні насадження, лісосмуги), а також об’єктів, що перебувають у

загальному користуванні, потрібно систематично уточнювати.

Інвентаризаційні різниці (рух майна пайового фонду шляхом його

відчуження, примусового вилучення, знищення, загибелі внаслідок

непереборної сили, несанкціонованого демонтажу чи розкрадання в період між

датою реорганізації та датою уточнення складу і вартості пайового фонду) за

пропозицією комісії підлягають урегулюванню рішенням зборів співвласників.

Якщо між правонаступниками і співвласниками не досягнуто згоди щодо

врегулювання інвентаризаційних різниць, питання вирішується у судовому

порядку.

Зміна вартості активів у бухгалтерському обліку відображається разом із

результатами інвентаризації. Для цього в бухгалтерському обліку підприємства

відображають такі операції:

а) покриття збитків. Покриття збитків минулого року здійснюють за

рахунок прибутків. Покриття збитків минулого року за рахунок прибутку цього

року відображається записом у дебет рахунка 441 “Прибуток нерозподілений” і

кредит рахунка 442 “Непокриті збитки”. Прибутки звітного року збільшуються

на суму невикористаного резерву сумнівних боргів і коштів резервного

капіталу. Якщо вищезазначених джерел недостатньо, покриття збитків

здійснюється за рахунок пайового капіталу. Ця операція відображається за

дебетом рахунка 41 “Пайовий капітал” і кредитом рахунка 442 “Непокриті

збитки”;

б) створення відповідних джерел на вартість майна соціальної сфери та

майна, що не підлягає розподілу. Пайовий капітал зменшується на суму вартості

житлового фонду підприємств, об’єктів соціальної сфери та майна, що не

підлягає розподілу. Ця операція відображається записом за дебетом рахунка 41

“Пайовий капітал” і кредитом рахунка 42 “Додатковий капітал”, субрахунок 426

“Фонд майна соціальної сфери та загального користування”;

в) формування пайового капіталу за рахунок інших складових власного

капіталу. Сальдо на рахунку 41 “Пайовий капітал” має відповідати визначеному

розміру пайового фонду.