4.1. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку

1. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку

Товари — матеріальні цінності, що придбані (отримані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Під товарним обігом (товарообігом) слід розуміти рух сукупного суспільного продукту в товарній формі від виробників до споживача.

Торгівельна діяльність — самостійна діяльність юридичних і фізичних осіб зі здійснення операцій купівлі-продажу товарів споживчого призначення з метою отримання прибутку.

Оптова торгівля — торгівельна діяльність із придбання й реалізації товарів великими партіями підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля — торгівельна діяльність із продажу товарів поштучно та дрібним оптом безпосередньо громадянам та іншим споживачам переважно із розрахунками готівкою.

Господарська діяльність в оптовій та роздрібній торгівлі становить відповідно оптовий та роздрібний товарообіг.

Залежно від форми організації й виконуваних функцій торгові підприємства поділяють оптові та роздрібні. Реалізацію товарів населенню можуть виконувати промислові й інші неторгові підприємства через власні фірмові магазини.

Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їхнє найменування або однорідна група, вид.

Підприємства-виробники продукції (робіт, послуг) за погоджен­ням із торговими й іншими підприємствами-покупцями встанов­люють вільні відпускні ціни на продукцію, що реалізується.

Підприємства-монополісти затверджують граничні ціни реалізації у державних органах ціноутворення. Фактичні ціни реалізації цих підприємств можуть бути нижчими за граничні залежно від попиту на продукцію.

Оптові торгові підприємства для відшкодування витрат обігу й отримання прибутку встановлюють оптову націнку на купівельну або відпускну вартість товарів, придбаних у постачальників. У такий спосіб формують оптову ціну товарів.

Підприємства роздрібної торгівлі й інші суб’єкти торгівельної діяльності встановлюють вільні роздрібні ціни на товари, що реалізуються, на підставі оптових цін і торгівельної націнки, призначеної для покриття власних витрат обігу й отримання прибутку.

В окремих випадках підприємства-постачальники можуть надавати торговим підприємствам знижки з відпускної ціни: оптово-збутові (для оптових підприємств) і торгові (для підприємств роздрібної торгівлі).

Фактичні ціни реалізації товарів відповідно збільшуються на встановлені чинним законодавством додаткові нарахування: податок на додану вартість, акцизний збір тощо.

Облік у торгівлі має певні особливості:

на відміну від виробництва, в торгівлі нічого не виробляють, надана послуга не має кількісних характеристик;

у торгівлі відсутній процес визначення виробничої фінансової собівартості результату, а отже, прямих і непрямих (наклад­них) витрат, обліку готової продукції та інших облікових робіт, характерних для виробництва;

з огляду на велику номенклатуру товарів бухгалтерський облік роздрібного товарообігу здійснюють лише у вартісному вираженні за цінами продажу. Кількісно-вартісний облік ведуть за товарами, що потребують особливого контролю (дорогоцінні вироби, автомобілі тощо);

в оптовій торгівлі здійснюють груповий облік товарів на підставі розрахункового методу згідно з бухгалтерськими документами та оперативними даними;

у роздрібній торгівлі окремо облікують різницю між купівельною й продажною вартістю придбаних товарів для обчислення валового доходу і фінансових результатів діяльності;

витрати торгівельних підприємств становлять витрати обігу, що не включають до вартості товарів, належать до витрат звіт­ного періоду, обліковуються на відповідних статтях адміністративних витрат, витрат на збут і фінансових витрат, а також спи­суються на фінансовий результат звітного періоду.