4.2. Сільське господарство
4.2. Сільське господарство
Сільське господарство - одна з найважливіших галузей господарського комплексу України, яка відіграє важливу роль у зміцнені економіки нашої країни, підвищенні життєвого рівня населення і розв'язанні соціально-економічних проблем. Проте рівень розвитку його продуктивних сил значно відстає від народногосподарських проблем. В країні ще недостатньо виробляється зерна, цукрових буряків, картоплі, городини, плодів, ягід, винограду, м'яса, молока, яєць та інших видів продукції. Тому проблема прискореного розвитку сільськогосподарського виробництва і стабільного нарощування його продукції набирає особливо важливого значення.
Сільське господарство - це комплекс технологічно і організаційно взаємозв'язаних галузей, які у своїй сукупності утворюють збалансовану, заінтегровану і структурно завершену систему, функціонально-компонентна структура якої підпорядкована стабільному нарощуванню продовольчої продукції землеробства і тваринництва. Кожна галузь сільськогосподарського виробництва є сукупністю підприємств, що виробляють певні види однорідної продукції чи надають послуги, які задовольняють певні потреби населення у продуктах харчування, а промисловості - в сировині. Протягом останніх років сільськогосподарське виробництво зазнало великих деформацій. Перехід від планової до ринкової економіки, реформування колгоспів і радгоспів, розвиток нових господарських структур, дезіндустріалізація, дезінтенсифікація і деспеціалізація сільськогосподарського виробництва, скорочення промислових засобів виробництва і предметів праці, непомірне підвищення цін на них, порушення системи матеріально-технічного обслуговування господарств, руйнація агрохімічної служби, відсутність відповідної системи агрохімічного обслуговування спричинились до зниження продуктивності і економічної ефективності використання аграрно-ресурсного потенціалу і зменшення виробництва валової продукції сільського господарства.
Таблиця 14
Динаміка валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 1996 р., мільйонів гривень)
Як бачимо, з 1990 р. по 2000 р. валова продукція сільського господарства зменшилась з 48629 до 25908 мільйонів гривень, або на 20721 млн. грн., у тому числі рослинництва - з 24345 до 15683 млн. грн., або на 8662 млн. грн. і тваринництва - з 24284 до 10205 млн. грн., або на 14059 млн. грн. Відбуваються великі деструктивні зміни у функціонально -компонентній структурі сільського господарства, відбувається його переспеціалізація на виробництво продукції рослинництва. Якщо у 1990 р. його питома вага у валовій продукції сільського господарства становила 50,1%, у 2000 р. - 60,5%, тобто на 10,5% більше, тоді як валова продукція тваринництва зменшилась з 49,9 до 39,5%. Така тенденція у розвитку сільського господарства є негативним явищем, оскільки позбавляє можливість забезпечувати населення найбільш висококалорійними, поживленими і дуже цінними продуктами харчування.
Індексний аналіз виробництва сільськогосподарської продукції показує, що у 2000 р. її було вироблено на 46,7% менше, ніж у 1990 р., в тому числі продукції рослинництва - на 33,6, а тваринництва - на 57% менше, ніж у 1990 р. (Табл. 14). Таке зменшення виробництва сільськогосподарської продукції пов'язане зі скороченням випуску сільськогосподарських машин і обладнання, мінеральних добрив і хімічних меліорантів, постійним зростанням цін на них, нееквівалентністю обміну між промисловістю і сільським господарством, між містом і селом, скороченням масштабів гідротехнічної, хімічної, біологічної та інших видів меліорації земель, зменшення виробництва і внесення у ґрунт усіх видів мінеральних добрив, зростання дисбалансу поживних речовин у ґрунті, розвиток водної і вітрової ерозії ґрунтів, їх деградація, підтоплення, заболочення і засолення, вибуття значних площ земель із сільськогосподарського обробітку.
Зменшились можливості індустріалізації, інтенсифікації та спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Відбувається процеси деспеалізації і переспеціалізації господарств. Багато із них скорочують виробництво природо-, ресурсо-, фондо-, енерго-. трудо- і капіталомістких культур. Не маючи в достатній кількості коштів на розвиток сільського господарства, багато господарств переходять на виробництво таких видів продукції, які обходяться їм найдешевше.
Таблиця 15
Індекси валової продукції сільського господарства (всі категорії господарств, у відсотках)
Реформування колгоспів і радгоспів, формування нових підприємницьких і господарських структур, порушення економічних, технологічних та організаційних зв'язків між ними і дезінтеграція теж стали однією з причин спаду виробництва сільськогосподарської продукції. Тому навіть в умовах зменшення кількості населення виробництво продукції на кожного жителя України з кожним роком зменшується. Так, наприклад, з 1991 р. населення України зменшилося з 51,7 до 49 млн. осіб, або на 2,7 млн. осіб, тобто на 6%, а виробництво валової продукції сільського господарства на одного жителя скоротилася на 50%. Отже, темпи скорочення виробництва валової продукції сільського господарства значно вищі, ніж населення.
Виробництво валової продукції сільського господарства на душу населення далеко перевищує темпи зменшення чисельності населення, а це загрожує продовольчій безпеці. Наскільки вона стає загрозливою, можна судити з даних табл. 16. З неї видно, що в Україні виробництво зерна на одного жителя зменшилося з 983 до 494 кг., цукрових буряків - з 853 до 267 кг., городини - з 128 до 118 кг., плодів і ягід - з 56 до 29 кг., м'яса у забійній вазі - з 84 до 33,6 кг., молока - з 427,3 до 255,7 кг., яєць - з 313,9 до 178 шт. Отже, в Україні намітилась чітка тенденція зменшення виробництва сільськогосподарської продукції як в абсолютних показниках, так і в розрахунку на одного жителя.
Таблиця 16
Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції на одного жителя України, кілограмів
Аналіз і оцінка валової продукції сільського господарства показує, що протягом останнього часу вона постійно зменшується. Це зменшення відбувається як за рахунок всіх видів продукції рослинництва, так і тваринництва. Кардинальних змін зазнала внутрішня структура валової продукції. Так, питома вага рослинництва з 1990 р. по 2000 р. зросла з 50,1 до 60,5%, або на 10,4 пункти, а тваринництва зменшилася з 49,9 до 39,5%, або на 10,4 пункти. Таке зменшення співвідношення між рослинництвом і тваринництвом є негативним явищем у сільському господарстві, оскільки населення позбавлена все більшої кількості найбільш цінних і висококалорійних продуктів харчування, а рослинництво стримує все меншу кількість органічних добрив. Найбільше зменшення відбулося за рахунок продукції вирощування продуктивної худоби і птиці. Зменшення виробництва м'яса, молока, яєць та інших видів тваринницької продукції негативно позначаються на продовольчому балансі населення України, погіршенні структури його харчування. Тому, виходячи з потреб у різних видах сільськогосподарської продукції і продовольчого балансу на основі економіко-математичного моделювання, повинна бути створена оптимальна структура валової продукції і розроблені баланси зерна, цукрових буряків, олійних і кормових культур, картоплі, городини, молока, м'яса та інших видів продукції. Сільськогосподарське планування повинно визначити основні параметри структури посівної площі, валової і товарної продукції з тим, щоб зорієнтувати сільське господарство на усі види його продукції.