Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.20. Громадянська війна у США

Громадянська війна між північними і південними штатами — результат суперечностей між двома суспільними системами — системою найманої праці й системою рабства.

Використання рабської праці сприяло отриманню високих прибутків у вирощуванні тютюну та бавовни. Проте воно гальмувало розвиток про­дуктивних сил: працюючи примусово, раби не були заінтересовані в на­слідках, а їхні господарі, маючи дешеву робочу силу, — у вдосконаленні сільськогосподарських знарядь. Тому збереження рабства перешкоджало розширенню внутрішнього ринку й зростанню фабричного виробництва.

Робітники і фермери виступали проти рабовласництва тому, що через існування рабської праці оплата вільних робітників у країні була низькою.

Між Північчю і Півднем розгорталася боротьба за західні землі та політичну владу. Плантатори неодноразово ставили питання про відокрем­лення Півдня від Півночі. Федеральний уряд не хотів розколу країни.

Ліквідація рабства стала найважливішим завданням подальшого бур­жуазно-демократичного розвитку країни, основою збереження її територі­альної єдності.

Перемога представника Республіканської партії Авраама Лінкольна на президентських виборах 1860 р. означала втрату рабовласниками усієї

повноти влади і стала сигналом до самовільного відокремлення південних штатів від північних. 1861 р. 11 південних штатів утворили Конфедера­цію. Рабовласники організували свою армію і навесні того ж року розпо­чали воєнні дії з обстрілу федерального форту в Південній Кароліні. Роз­почалася чотирирічна громадянська війна.

Більша частина промислового потенціалу і людських ресурсів була зосереджена на Півночі, проте Південь мав більше кадрових офіцерів і значні запаси зброї. Плантатори Півдня вели боротьбу за своє виживання. На Півночі було чимало прихильників "порозуміння" з Півднем, особливо в колах буржуазії, що мали ділові відносини з плантаторами. Через не­рішучі дії федеральні війська 1861 р. зазнавали тільки поразок. Двічі Ва­шингтон ставав перед загрозою захоплення конфедератами.

Федералісти збільшили армію до 650 тис., намагаючись оточити Південь і перемогти, поступово стискуючи кільце ("анаконда-план"), але конфеде-. рати розірвали їхній надто розтягнутий фронт. На Заході, у басейні р. Міссісіпі, генерал Улісс Грант успішно вів бойові дії проти військ Півдня, відтіснивши їх до гирла річки з портом Новий Орлеан.

Проте на основному фронті, у Віргінії, армія Півночі діяла невдало: тричі вона намагалася захопити столицю Конфедерації Річмонд, але кожного разу відступала з великими втратами. Успішний контрнаступ армії Півдня під керівництвом Роберта Лі був зупинений з великими труднощами.

Перелом у ході війни на користь вільних штатів було досягнуто лише після того, як уряд почав вести її "по-революційному". Крім наведення порядку в тилу, зміцнення дисципліни та підвищення податків на багатих власників вирішальне значення мало прийняття закону про гомстеди (1862р.) і акта про визволення рабів (1863 р.). Відповідно до закону кожний громадянин, який не брав участі у заколоті і сплатив податок у 10 дол., мав право отримати ділянку землі в 160 акрів (64 га) на вільних землях. Після 5 років користування вона безкоштовно передавалася у власність. Цей закон сприяв досягненню перемоги над Півднем, без якої неможливо було розраховувати на вільне заселення Заходу, адже рабо­власники Півдня претендували на територіальне розширення за рахунок Заходу країни. А прийняття акта про визволення рабів позбавило Конфе­дерацію міцних тилів, негри почали масово втікати на Північ і вступати на службу у федеральну армію.

Навесні 1863 р. у Віргінії війська Півдня під командуванням Роберта Лі знову завдали поразки федеральній армії, але це була остання значна перемога заколотників.

У 1864 р. армія Півночі на чолі з генералом Шерманом зайшла у тил ворога, перерізавши найважливіші залізничні шляхи Півдня. Рештки армії конфедератів продовжували опір, доки у 1865 р. війська Півночі не захо­пили Річмонд.

Так закінчилася громадянська війна у США. З обох сторін загинуло понад 600 тис. чоловік. Забрала вона і життя президента Авраама Лінколь-

на. 14 квітня 1865 р. у театрі він загинув від пострілу фанатика, прихиль­ника рабовласників артиста Джона Бута. Це була помста рабовласників. У результаті громадянської війни було збережено національну єдність США, скасовано рабство і надано право вільного отримання західних земель, що сприяло утвердженню фермерського шляху роз­витку сільського господарства. Капіталістичний розвиток сільського господарства, створення єдиного внутрішнього ринку дали поштовх подальшому розвитку промисловості — важливій передумові швидко­го економічного прогресу США. Політична й економічна влада в США перейшла до буржуазії Півночі.