Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

5. 4. Технології соціального прогнозування

Будь-яке соціальне явище змінне і здатне до стихійного самороз­витку, тому технології соціального прогнозування — незамінний інструментарій соціального передбачення, дослідження і розв'язан­ня соціальних проблем сучасного світу.

Мета прогнозування — не просто передбачати ті чи інші явища майбутнього, а сприяти ефективнішому впливу на них у потрібному напрямку.

Соціальне прогнозування тісно пов'язане з інноваційною діяль­ністю, тому що являє собою прийоми, спрямовані на технологічне забезпечення реалізації ініціатив, що викликають якісні зміни в різних сферах соціального життя, зумовлюють раціональне використання прогностичних знань, матеріальних та інших ресурсів суспільства.

Інформаційний аспект у технологіях соціального прогнозування посідає особливе місце. Це сукупність знань, відомостей, даних у по­відомленні, що формуються і відтворюються в суспільстві і викорис­товуються індивідами, групами, організаціями, класами, різноманіт­ними соціальними інститутами для регулювання соціальної взаємодії, суспільних відносин між людиною, суспільством і природою.

Характерною рисою наукової інформації є її істинність. Змістов­на сторона визначається такими чинниками: рівень пізнання об'єкта передбачення, компетентність суб'єкта передбачення, якість інфор­мації. Виділяють також поняття оптимальність соціальної інформа­ції. Для соціального передбачення особливий інтерес становлять та­кі види соціальної інформації, як економічна, політична і правова, а також джерела інформації: суспільна діяльність, різноманітні сфери громадського життя, документи, книги, часописи, патенти тощо.

Робота над технологіями соціальною прогнозування — це ком­плексний процес, що складається з ряду самостійних технологічних етанів. У сучасних умовах будь-який співробітник соціальної служби прогнозує свою роботу. Це може бути як вузька перспектива (обслу­говування одного клієнта), так і прогнозування розвитку діяльності соціальної служби й усієї соціальної сфери. Значення соціального прогнозування полягає у спроможності розроблених технологій впливати на управлінські рішення із соціальних питань з точки зору

оптимізації. Воно пов'язане з практичними соціальними завданнями коригування прийнятих рішень, що впливають на загальнокультур­ний, загальносоціальний зміст діяльності.

Таким чином, соціальне прогнозування з його технікою і техно­логією є важливим інструментом соціальної сфери життя, підсилен­ням її наукового потенціалу і результативності. Здійснити його до­помагає моделювання соціальних відношень і структур.

Моделювання як технологія соціального прогнозування (від лат. modulus — міра, норма, від франц. Todele — зразок, прообраз) — це метод дослідження об'єктів різноманітної природи на їхніх аналогах (моделях).

Він завжди застосовується разом з іншими загальнонауковими і спеціальними методами.

Основою і предметом моделювання є проблемна ситуація, що має об'єктивну й суб'єктивну основу. При цьому в поняття об'єктивного в проблемній ситуації включаються протиріччя між процесом роз­витку й прагненням до стабілізації, між потребами, що виникають, та засобами їхнього задоволення. До суб'єктивних факторів нале­жать: розуміння значущості даної проблемної ситуації, доцільність її рішення, мотиви й інтереси людей, зацікавлених у вирішенні проб­лемної ситуації.

Моделювання — одна з основних категорій теорії пізнання. Ціль моделювання — відтворення даних, що оцінюють натуральні наван­таження, хід робот об'єкта, а також дослідження його внутрішніх процесів. Потреба в моделюванні виникає тоді, коли дослідження об'єкта неможливе, важке, занадто дороге або потребує тривалого часу. Ці критерії характеризують соціальні об'єкти, подані живими людьми, соціальними групами, суспільством загалом.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+