5.12. Версальська система
В історичній науці терміном "Версальська система" прийнято називати міжнародні угоди, ініційовані державами — переможницями у Першій світовій війні. Вони були укладені 28 червня 1919 р. на Паризькій мирній конференції між США, Великою Британією, Францією, Італією, Японією, Бельгією, Болівією, Бразилією, Кубою, Еквадором, Грецією, Гватемалою, Гаїті, Хіджазом, Гондурасом, Ліберією, Нікарагуа, Панамою, Перу, Польщею, Португалією, Румунією, Королівством сербів, хорватів і словенців, Сіамом, Че-хословаччиною та Уругваєм, з одного боку, і Німеччиною — з іншого.
Версальський договір містив 15 розділів (440 статей).
Німеччина зобов'язувалась: 1) дотримуватися встановлених згідно з договором кордонів з Бельгією, Люксембургом, Францією, Швейцарією, Австрією, Чехословаччиною, Польщею та Данією, визнавати незалежність цих країн та майбутні угоди держав-переможниць з Бельгією і Нідерландами; 2) здійснити демілітаризацію Рейнської зони; 3) повернути під французький суверенітет Ельзас і Лотарингію та передати Франції терміном на 15 років право на видобуток вугілля у Саарському басейні; 4) визнати незалежність всіх територій Російської імперії, які входили до її складу до 1 серпня 1914 р., нечинність договорів, укладених з радянською Росією, зокрема Брестського (Берестейського) мирного договору 1918 р.; 5) відмовитися від власних колоній; 6) скоротити армію та флот, скасувати Генштаб, загальну військову повинність, зруйнувати укріплення на кордонах; 7) сплатити репарації переможцям; 8) дотримуватися принципу найбільшого сприяння в економічних відносинах із союзними державами, скасувати всі економічні угоди з Росією, Румунією, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією; 9) відкликати свої війська з Прибалтики.
Версальська система визнавала винними у розв'язанні Першої світової війни виключно Німеччину та її союзників.
Учасники конференції прийняли рішення про судове переслідування Вільгельма II та осіб, що "вчинили дії, супротивні законам і звичаям війни".
Складовою частиною Версальської системи стало прийняття Статуту Ліги Націй, який відразу підписали 44 держави. Метою нової міжнародної організації, згідно зі Статутом, був "розвиток співробітництва між народами та гарантування миру і безпеки".
Версальський договір набув чинності у січні 1920 р. після ратифікації його Великою Британією, Францією, Італією, Японією та Німеччиною, він "офіційно завершив" Першу світову війну. США відмовились від ратифікації через небажання визнавати Лігу Націй, Китай, Хіджаз та Еквадор — через незгоду з деякими статтями.