5.2. Вибір каналів збуту
Вибір каналів збуту
Існують прямий і непрямий канали збуту (практично не використовується у банківській справі).
Системи доставки:
1. Універсальні відділення.
2. Спеціалізовані відділення —
¨ кредитування;
¨ вкладні операції;
¨ нерухомість.
3. Повністю автоматизовані відділення —
¨ операції по рахунках;
¨ довідки про стан рахунків;
¨ отримання готівки;
¨ інформаційні та консультативні послуги.
Недоліки:
роздрібні клієнти;
немає довіри автоматам.
4. Малочисельні відділення —
¨ стаціонарні;
¨ пересувні.
5. Автоматичні касові машини.
6. Фінансові супермаркети —
на основі франчайзу небанківських інститутів.
7. Системи електронних платежів у пунктах продажу.
8. Системи, які базуються на картках.
9. «Розумні» термінали.
10.Банківські послуги на дому, телемаркетинг, Internet.
Місцерозташування банку формує так звані зони дії, в межах яких можна окреслити коло споживачів за ознакою випадковості обслуговування саме цим відділенням. Виявлення таких зон також важливе не тільки з позицій оцінки місцерозташування, але й з метою планування комунікацій.
на 1 клієнта
Цінність зони можна визначити показником очікуваного річного споживання послуги (ОРСП), обчисленого на 1 клієнта:
ОРСП = ЧК ´ %К ´ ОРСП1,
де ЧК — чисельність клієнтів;
%К — процент клієнтів зони, які користуються послугою.
Показник чисельності клієнтів вираховується за статистичними даними. Залежно від ситуації за основу розрахунку береться один з показників (для роздрібного ринку):
· щільність «нічного» населення;
· щільність «денного» населення (особи, які живуть і залишаються вдома, прийшли на роботу, прийшли для обслуговування, їздять транспортом та ін.).