6.2. Інвестиції та хімізація сільськогосподарського виробництва.
6.2. Інвестиції та хімізація сільськогосподарського виробництва.
Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва представляє собою постійне збільшення капітальних вкладень на розвиток сільськогосподарського виробництва, підвищення продуктивності ефективності агропромислового потенціалу. Основними напрямками капітальних вкладень та інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є його комплексна механізація і автоматизація всіх галузей і переведення сільського господарства на індустріальну основу, гідротехнічна меліорація земель (зрошення пересушених, і осушення заболочених і перезволожених земель),хімічна меліорація (вапнування кислих і гіпсування заселених і солонцюватих земель) біологічна меліорація, корінне поліпшення лук і створення багаторічних культурних пасовищ, створення закінченої системи полезахисних лісонасаджень, впорядкування території і землеустрій господарств розвиток агрохімічного комплексу, створення в кожному господарстві своєрідних фабрик органічних добрив, впровадження індустріальних технологій вирощування сільськогосподарських культур і розведення продуктивної худоби.
Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва це дуже капітало і ресурсномісткий шлях розвитку сільського господарства. Найбільш капіталомістким є гідротехнічна (осушення і зрошення) мелірація, індустріалізація, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів.
На Україні майже 20 млн. га сільськогосподарських угідь знаходиться в ризикованій зоні, де посухи, суховійні вітри і пилові бурі наносять великої шкоди сільському господарству. В посушливі роки, які повторюються через кожні 4-5 років Україна недобирає 10-15 млн. т. зерна, 12-18 млн. т. кормів в кормових одиницях. Посуха спричиняє дуже великі збитки, які обчислюються міліардами. В зоні ризикового землеробства є близько 10 млн. га. земель, які вимагають зрошення. Протягом останніх десятиріч було зрошено і введено в експлуатацію близько 3 млн. га. посушливих земель, це дає змогу створити зону гарантованого і стабільного виробництва сільськогосподарської продукції. У зв'язку з регулювання водно -повітряного режиму грунтів і внесення необхідної кількості добрив стало можливим програмування високих і стійких врожаїв сільськогосподарських культур.
Надмірна кількість опадів, надмірна перезволоженість ґрунтів на Поліссі і західних регіонах України обмежують одержання стабільних, високих і стійких врожаїв сільськогосподарських культур. Тому осушувальна меліорація земель стала основним напрямком інтенсифікації землеробства. Однак вона оправдувала себе значним приростом сільськогосподарської продукції, високими і стабільними врожаями усіх польових сільськогосподарських культур.
Проте слід відзначити, що гідротехнічна меліорація - це дуже трудомісткий напрям розвитку інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Затрати на гідротехнічну меліорацію коливаються в межах 12 -18 тис. грн. на 1 га. Крім того гідротехнічна меліорація вимагає і досить великих поточних затрат на ремонт гідротехнічних споруд, підтримування в робочому стані осушувальних і зрошувальвих систем; меліоративне поліпшення земель.
Досить трудомістким напрямком індустріалізації сільськогосподарського виробництва є його індустріалізація і комплексна механізація. Ціна кожної машини запасних частин до них, пального, мастильних та інших матеріалів, з кожним роком зростає, а відповідно зростає і собівартість сільськогосподарської продукції.
Розвиток інтенсифікації сільськогосподарського виробництва має свої межі. Такою межею є нормативна ефективність капітальних вкладень в меліоративне будівництво, індустріалізацію і комплексну механізацію виробничих процесів та інші напрямки інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Якщо затрати на її розвиток окуповуються чистим доходом, в розмірах який забезпечує розширене відтворення в сільському господарстві то така інтенсифікація є високоефективною і оправданою. Однак період розвитку сільського господарства відзначається різким спадом економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, значним скороченням доходів господарств, а відповідно і зменшенням інвестицій в основний капітал.
Таблиця 53 Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) у сільське господарство (млн. грн.)
Скорочення капітальних вкладень у розвиток агропромислового комплексу призвело до припинення всіх видів капіталомісткої інтенсифікації. Припинення індустріалізації сільськогосподарського виробництва, зниження виробництва сільськогосподарських машин і обладнання, підвищення цін на них, відсутність довгострокових кредитів, створили економічні умови при яких індустріалізація сільськогосподарського виробництва стала не вигідною.
Не маючи достатньої кількості капіталів Україна припинила капіталовкладення в гідротехнічне будівництво, осушення і зрошення земель. На сьогодні багато гідротехнічних споруд і меліоративних систем виходять з ладу, а багато із них вже не діє. Багато зрошуваних і осушуваних земельних, повертаються в попередній стан, відбувається процес вторинного заболочення, підтоплення і засолення районів України. Багато осушувальних земель зазнали радіаційного забруднення. Величезні капіталовкладення, які колись були спрямовані на розвиток гідротехнічної меліорації сьогодні повертаються тільки великими збитками.
Припинилася і хімічна меліорація земель, в результаті чого зростає загущення і засолення грунтів, погіршення їх фізично - хімічних властивостей, зниження гумусомісткості і зниження врожайності.
Скорочення виробництва мінеральних добрив, їх поставок господарствам України, їх внесення під кожну сільськогосподарську культуру призвело до великого зниження поживних речовин у грунти. Вступає в силу закон зниження родючості грунтів
Таблиця 54 Внесення добрив під сільськогосподарські культури (кг на 1 га)
Держкомстат України. Сільське господарство України статистичний збірник 2000 київ 2001 с. 64.
В Україні скоротилося виробництво зерна, зведено до мінімуму виробництво цукрових буряків, майже припинилося виробництво льону -довгунця та інших культур. Зниження рівня механізації виробничих процесів призвело до зниження економічної ефективності. Нависла загроза продовольчої безпеки.
В продовж останніх років відбувається деінтисифікація сільськогосподарського виробництва, яка проявляється в погіршенні економічного і екологічного середовища для сільськогосподарського виробництва, зниження його економічної ефективності, зменшенні виробництва сільськогосподарської продукції, зростанні її собівартості, дефіциту, погіршенні якості і поживної цінності.
Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва повинна стати магістральним напрямком аграрної політики держави. По мірі розвитку економіки нашої країни все більше капітальних вкладень повинні направлятися на розвиток агропромислового комплексу та інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва. Формування мережі науково -дослідних установ, впровадження їх результатів у виробництво; прискорений розвиток сільськогосподарського машинобудування, паливно -енергетичного комплексу, хімічної промисловості, збільшення виробництва сільськогосподарських машин і обладнання і їх постачання господарствам, збільшення виробництва мінеральних добрив, хімічних меліорантів, пестицидів і гербіцидів, кормів і мікробіологічних добавок, пального, мастильних та інших матеріалів, розширення масштабів осушення і зрошення земель, лісотехнічної і біологічної меліорації, корінного поліпшення лук і створення довгорічних культурних пасовищ, впровадження індустріальних технологій вирощування сільськогосподарських культур і високопродуктивної худоби вдосконалення її годівлі і утримання весь той комплекс заходів, який ув'язується в одне дуже містке поняття -інтенсифікація сільськогосподарського виробництва.