7.2. Філіальна сітка банків і фактори її розміщення.
7.2. Філіальна сітка банків і фактори її розміщення.
Організація збуту банківських послуг передбачає вирішення питання про розміщення пунктів збуту, тобто про вибір місця розташування і кількості філіалів. По відношенню до чисельності населення найбільша густота філіальної сітки банків склалася у країнах Західної Європи (приблизно один філіал на 1000 чоловік, а в таких країнах як Бельгія та Швейцарія філіальна сітка є ще більш насиченою), Японії (1700 чоловік на 1 філіал), США (2400 чоловік на 1 філіал). Доцільність та ефективність філіальної сітки сьогодні стає першочерговою проблемою для європейських банків у боротьбі за підвищення рентабельності своєї діяльності. За прогнозом відомого швейцарського фахівця Х.-У.Дьоріга у найближчі роки скорочення філіальної сітки банків у Європі може скласти до 30-40 відсотків. В банківській системі України поки що має місце обернена тенденція: спостерігається нарощування філіальної сітки переважною більшістю комерційних банків.
При вирішенні питання про відкриття і вибір місця розташування філіалів комерційний банк повинен прийняти до уваги наступні чинники:
перспективність регіону з точки зору наявності потенційних клієнтів і спеціалізації банку;
інтенсивність грошових потоків у регілні;
рівень конкуренції на локальному ринку, характер і якість послуг конкурентів;
доступність для клієнтів з точки зору транспортних та інших комунікацій;
наявність поблизу місць з інтенсивним переміщенням потенційних клієнтів;
вартість придбання офісу чи його оренди, або придбання земельної ділянки для будівництва;
характер, масштаби і технологія надання послуг, які можуть бути запропоновані потенційним клієнтам.
Місце розташування філіалів формує зони дії, у межах яких визначають коло споживачів банківських послуг за ознакою випадковості обслуговування саме цим філіалом. У цьому відношенні можуть бути виділені три зони дії.
Рис. 7.2. Зони дії філіалу банку
Первинна зона охоплює до двох третин клієнтів даного філіалу, вторинна - % всіх клієнтів. У граничну зону відносять випадкових клієнтів. Питома вага клієнтів граничної зони не перевищує 10 відсотків.
При організації збуту банківських послуг важливе місце відводиться облаштуванню банківських офісів. Оптимальне вирішення цієї проблеми слід шукати шляхом знаходження балансу між двома факторами, вектори дії яких є протилежними. Мова йде про фактори безпеки і фактори маркетингу. Якщо фактори маркетингу вимагають зробити офіс банку максимально відкритим і доступним для всієї сукупності наявних і потенційних клієнтів, то фактори безпеки вимагають чіткої ідентифікації клієнтів і обмеження доступу до офісу банку. У світовій практиці найбільш оптимальним варіантом вирішення цієї проблеми вважається будівництво відкритого клієнтського залу з централізованим грошовим постачанням. Проте слід зауважити, що такий варіант облаштування банківських офісів вимагає суттєвих матеріальних та фінансових затрат.