7.3. Монополія приватної власності на землю й абсолютна земельна рента

7.3 Монополія приватної власності на землю й абсолютна земельна рента

Абсолютна земельна рента утворюється на всіх землях незалежно від родючості чи місця розташування земельних ділянок до ринку збуту.

Умовою  утворення  абсолютної  ренти  є  більш  низька  органічне будування капіталу c/v в сільському господарстві в порівнянні з промисловістю.

Унаслідок цього в структурі витрат капіталу сільськогосподарських підприємств значно більша питома вага припадає на фонд заробітної плати, і на кожнуодиницю капіталу створюється більше додаткової вартості. У сільському господарстві в більшому ступені використовується ручна праця, тому що воно історично відстає від промисловості.

Причина утворення абсолютної ренти - монополія приватної власності на землю, тобто виключне право землевласника розпоряджатися землею, у силу чого орендні договори в сільському господарстві укладаються на тривалий термін і сільськогосподарський капітал не бере участь в утворенні середньої норми прибутку. Тому сільськогосподарські продукти продаються не за ціною виробництва, а за вартістю. А їхня вартість вище ціни виробництва, тому що органічна побудова капіталу в сільському господарстві нижче, ніж у промисловості.

Надлишок вартості сільськогосподарської продукції над її ціною виробництва утворить абсолютну земельну ренту.

АЗР= W c/х - ЦП.

Розглянемо процес утворення абсолютної ренти на прикладі. Припустимо, що в промисловість і сільське господарство вкладені однакові капітали. У сільському господарстві органічна побудова капіталу нижче, ніж у промисловості (табл. 6).

Таблиця 6 - Утворення абсолютної земельної ренти

К.Маркс, що описав процес утворення абсолютної ренти, ґрунтувався на теоретичних посилках, що відповідали умовам землеробства свого часу. Але ці умови в більшості країн змінилися. Органічна будівля капіталу в землеробстві індустріальних і постіндустріальних країн нерідко перевершує будівля в промисловості. Крім того, інтенсифікація в землеробстві значно підвищила продуктивність праці. У цих умовах описаний вище механізм утворення абсолютної ренти вже не діє.

Ціноутворення на сільськогосподарську продукцію підкоряється закону попиту та пропозиції. Разом з тим, значну роль у формуванні цін на продукцію землеробства грає держава. Якщо ціна рівноваги на сільськогосподарську продукцію занадто низка, щоб забезпечити хоча б помірний доход фермерів, держава підвищує ціни вище ціни рівноваги, тобто з Р1 до Р2. Робиться це в тому випадку, якщо країна прагне до самозабезпечення, рівень якого вважається припустимим з погляду її безпеки. Держава встановлює ціну, що стимулює зріст пропозиції товару з Q1до Q2. Однак ця міра скорочує попит до Q3. У результаті утвориться надлишок пропозиції над попитом. Його закуповує держава, щоб потім продати на світовому ринку за світовими чи більш низькими цінами,

захистивши власне землеробство за допомогою високого рівня мита (рис. 3).

Рисунок 3 - Ілюстрація підвищення цін на сільськогосподарську продукцію

Державна політика крім підвищення цін практикує систему дотацій, що знижує зростаючі за рахунком регулювання ціни. Разом з тим державне регулювання цін має свої межі, вихід за які різко знижує його ефективність і створює проблему для всієї системи виробництва і збуту продукції.