8.5. Форми розподілу за працею: їхня спільність та особливості

8.5 Форми розподілу за працею: їхня спільність та особливості

У даний час у будь-якій економічній системі існує три види трудових доходів: заробітна плата працюючих за найманням; доходи кооперативів; доходи від індивідуальної трудової діяльності. Спільність усіх цих видів доходів укладається в тому, що основним, якщо не єдиним джерелом їхнього утворення є необхідний продукт.

Розходження усіх видів трудових доходів випливають зі специфіки соціально-економічного становища працівників у різних секторах економіки.

Особливості заробітної плати працюючих за найманням як виду трудового доходу укладається в тому, що:

1) працівник соціально захищений державою від сваволі роботодавця за допомогою:

- контрактної   системи   (кожен   працюючий   за   найманням   бере індивідуальний контракт з адміністрацією, у якому обмовляються терміни контракту, посада, кваліфікація працівника, умови роботи і величина заробітної
плати, види страхування, підвищення кваліфікації, санкції за порушення умов договору й ін.);

- колективного  договору,   що  укладається  між  адміністрацією   і профспілковою організацією підприємства;

- тарифної угоди, що укладається між урядом і галузевою профспілкою.
Тому розмір заробітної плати працюючих за найманням не може бути величиною довільною;

2) державне регулювання оплати праці найманих робітників забезпечує високий рівень гарантії одержання доходу (це не відноситься до перехідної економіки України).

Для доходів кооперативів характерно:

- відсутність гарантованого доходу;

- слабкий соціальний захист доходів, тому що в сфері кооперативного руху майже немає профспілок;

- відсутність контрактної системи наймання;

- значні коливання доходу в залежності від змін ринкової кон'юнктури;

- формування доходу не тільки за участю в праці, але й у залежності від внесеного паю й інших факторів;

- оплата праці може бути натуральною і грошовою. Важливо підкреслити, що характер розподілу і частка кожного кооператора визначаються статутом кооперативу.

Специфіка доходів від індивідуальної трудової діяльності полягає в тому, що:

- вони можуть бути вище, ніж доходи за таку ж роботу в державному і кооперативному  секторі,  тому  що  в дрібнотоварному  виробництві  вище інтенсивність праці, менше накладні витрати. До того ж, ці доходи можуть
ґрунтуватися   на  монопольних  цінах,   включати  диференціальну  ренту  і використовувати сприятливе співвідношення попиту та пропозиції;

- доходи від індивідуальної трудової діяльності не гарантовані;

- дрібний товаровиробник не має соціального захисту з боку держави і профспілок.