9.2. Категорія "безпека" як провідний чинник родового об'єкта кримінального права

Повернемося знову до розгляду категорії "безпека" у структурі Особливої частини КК. У ній категорія "безпе­ка" є визначальною ознакою низки родових об'єктів. На­приклад: Розділ І "Злочини проти основ національної без­пеки України"; Розділ IX "Злочини проти громадської без­пеки"; Розділ XX "Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку".

Категорія "безпека" визначена також у складі окремих статей в інших розділах Особливої частини КК. Наприклад, у Розділі II "Злочини проти життя та здоров'я особи", у ст. 132 ("Розголошення відомостей про проведення медич­ного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіци­ту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби") це зазначено так: "...що є небез/іечною для життя людини...".

Тобто названі категорії посідають визначне місце у кри­мінальному праві. Але, як свідчить структура Особливої частини КК, вони не набули означеного місця. Пояснити такий стан можна тим, що вітчизняна теорія криміналь­ного права зупинилася у розвитку свого системного підхо­ду. Системний підхід у традиційній науці кримінального права базується на спрощеному (застарілому) розумінні за моделлю "система — підсистема".

На межі правознавства та інформатики виникла нова теорія систем — теорія гіперсистем права. За цією теорією, право (у тому числі кримінальне) розглядається як вели­ка, складна система з підсистемами та субсистемами пер­шого, другого та наступних порядків зі специфічними гіперзв'язками. Адаптація теорії гіперсистем права до по­треб науки кримінального права є питанням майбутнього.

Серед галузей правознавства теорія гіперсистем права вже набула застосування у цивільному та інформаційному праві.

Модель Особливої частини кримінального права. У

теорії міжнародного кримінального права є думка про те, що мета кримінального законодавства буде мати чітко ви­ражену сутність у контексті безпеки. Можливо, першою приклад продемонструє Україна. Скажімо, у майбутньому ст. 1 Кримінального кодексу України буде мати таке фор­мулювання: "Кримінальний кодекс має за мету створення правових умов охорони та захисту національної безпеки: безпеки людини, суспільства (громадського порядку), дер­жави (конституційного устрою). Виходячи з міжнародних зобов'язань України, цей Кодекс має також за мету охоро­ну та захист міжнародної безпеки (безпеки людства, міжна­родного миру і порядку)".

Методами гіперсистем права та теорії "дерева цілей" буде визнано загальний об'єкт охорони та захисту — суспільні відносини щодо безпеки людини, суспільства, держави, людства. Родовими об'єктами визначатимуться такі зло­чини: проти безпеки людини, громадянина; проти безпеки суспільства (громадського порядку); проти безпеки держа­ви (конституційного устрою); проти безпеки людства (міжнародного миру).

Систему третього порядку будуть утворювати види ро­дових злочинів (у главах) — злочини проти права власності (суспільне небезпечні посягання на життєдіяльність (фі­зичне існування) людини, організацій (суспільних форму­вань, їхні права), прав на речі та прав на інформацію).

Як узагальнення теоретичних міркувань щодо структу­ри майбутнього КК зазначимо таке. Модель Особливої час­тини КК матиме чотири книги: Книга І. Злочини проти безпеки держави (конституційного устрою); Книга II. Злочини проти безпеки людини, громадянина; Книга III.

Кваліфікуючі визначальні ознаки буде подано у розді­лах. У разі необхідності розділи поділятимуть на глави.

Існуючі нині інші родові об'єкти будуть мати статус суб-родових (видових). Наприклад, Книга IIIділів, як, наприклад, "Злочини проти економічної безпе­ки (права власності організацій, підприємств, установ)". У цьому розділі містимуться глави про злочини у сфері гос­подарської (економічної) діяльності, злочини проти еконо­мічної безпеки у сфері службової діяльності тощо. "Злочини проти безпеки суспільства (громадського порядку, громадської безпеки)" Особливої частини КК матиме такі назви роз­