1.2. 6. Глобалізація третинного сектору економіки

Нинішня міжнародна торгівля не обмежується торгівлею то­варами, які можна відчути і побачити (кам'яне вугілля, банани, комп'ютери тощо). Британський журнал Economist якось писав, що послуга — це те, що у процесі купівлі-продажу не може впасти й ударити по нозі. Невпинно збільшується торгівля послугами, темпи зростання якої перевищують темпи зростання міжнарод­ної товарної торгівлі. Третинний сектор охоплює консультаційні послуги у сфері права та підприємництва, аудиту і бухгалтерії, реклами, комп'ютерної справи. Архітектори, лікарі, програмісти, бізнесові консультанти надають на комерційній основі свої по­слуги в усьому світі. Важливими складовими третинного сектору є міжнародний туризм, навчання іноземних студентів, фінансові послуги, розважальний бізнес, виготовлення аудіо- та відеозапи-сів тощо.

Існує ряд класифікацій послуг, це зокрема класифікації Світо­вого банку, Світової організації торгівлі тощо. Послуги можуть поділятися на факторні і нефактор ні. Перші стосуються міжна­родного руху факторів виробництва, другі — решти. Надання послуг часто відбувається одночасно з продажем товарів чи здійс­ненням інвестицій. Міжнародна торгівля послугами передбачає мобільність покупця, продавця, одночасну мобільність продавця і покупця або мобільний характер власне послуги.

Нині найбільшим експортером послуг є СІЛА. Американські фільми, музика, телепрограми тощо заполонили весь світ. Однією з найважливіших статей експорту СІЛА вважається американська культура. Так, лише на наданні освітніх послуг СІЛА заробили у 1995 р. 10 млрд дол. США є й найбільшим імпортером продукції третинного сектору. Чотири найбільші кіностудії США пере­бувають у власності іноземного капіталу.

Обсяги міжнародної торгівлі послугами, що відображуються у статистиці платіжних балансів, є заниженими. На початок 1990-х років багато країн, у тому числі великих, не підраховували тор­гівлю послугами. Методологія їх підрахунку має значні відмін­ності серед країн світу.

Наприкінці XX ст. більш як половина вартості експорту по­слуг припадала на міжнародний транспорт та міжнародні при­ватні і ділові подорожі. Розвинені країни експортували 75 % світового обсягу послуг, міжнародні організації — 1 %, а країни, що розвиваються, — 24 %. На США припадало 16,2 % світового експорту послуг, на Францію — 10,2 %, на Італію — 6,5 %, на Німеччину — 6,4 %, на Велику Британію — 5,5 %, на Японію — 5%.

Держави світу регулюють міжнародну торгівлю послугами шляхом встановлення обмежень на:

•   торгівлю послугами;

•   створення на внутрішньому ринку філіалів іноземних ком­
паній;

•   пересування надавачів послуг;

•   пересування споживачів послуг;

•   застосування національного режиму.