1.2.2. Структура ринку: типи і види
1.2.2. Структура ринку: типи і види
Програмна анотація
Сутність структури ринку. Типи і види ринків
Під структурою ринку розуміють кількість і потенціал покупців та
продавців, співвідношення між покупцями і можливостями їх споживання, з
Розподільча Регулююча
Функції ринку
Стимулююча Санаційна
Інформаційна
одного боку, і продавцями, їх здатністю створювати товари і надавати
послуги, з іншого боку.
Оскільки кількість і потенціал покупців і продавців не однакові на
різний товар і в різних регіонах, виникають різні типи ринкових структур,
або моделі ринку. Аналіз кожної з них - дуже складна річ. Тому в
економічній літературі розглядаються тільки деякі укрупнені ринкові
структури (моделі). Досліджуються, в основному, чотири моделі ринку, які
найбільш чітко відрізняються між собою: ідеальний або чисто конкурентний
ринок, чисто монопольний, монополістично конкурентний і
олігополістичний. Ці ринкові структури відрізняються між собою:
- кількістю фірм і часткою кожної з них у ринковому обсязі попиту або
пропозиції;
- ступенем однорідності продукції на ринку;
- можливістю входження нових фірм на ринок та виходу з нього;
- умовами взаємодії продавців і покупців між собою, можливістю
домовленості між учасниками ринку;
- можливістю отримання необхідної інформації для визначення
поведінки на ринку.
Ринок ідеальної або чистої конкуренції – це такий тип ринку, на якому
жоден з продавців або покупців не здатний суттєво впливати на формування
рівня поточних цін.
Ідеальний ринок зустрічається на практиці дуже рідко. Найбільш
повним критеріям такого ринку відповідають біржові ринки (наприклад,
біржовий ринок окремих видів цінних паперів або біржовий ринок
сільськогосподарської продукції). На таких ринках кількість продавців і
покупців настільки велика, що жодна людина або група не в змозі
контролювати ринок за окремими видами цінних паперів або
сільськогосподарською продукцією.
Повною протилежністю ідеальної (досконалої) моделі ринку є чисто
(абсолютно) монополізований ринок.
Ринок чистої (абсолютної) монополії – це така ринкова ситуація, при
якій панує монополіст в особі одного продавця або одного покупця.
Ринок на якому багато покупців і лише один продавець продукції, якій
немає заміни (рідкісна продукція), називається ринком продавця. Ситуація,
коли на ринку багато продавців і є лише один покупець певного товару,
називається ринком покупця або монопсонією.
Ринок монополістичної конкуренції – це тип ринку, на якому відносно
більша кількість невеликих фірм (виробників) пропонує схожу (подібну), але
не ідентичну продукцію, підкреслюючи її специфічність або унікальність.
Практично це така ринкова ситуація, коли договори складаються не за
єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін.
Олігополія (від грец. оligos – нечисленний і poleo – продаю, торгую) – це
ситуація на ринку, при якій невелика кількість фірм (3-9) займає пануюче
становище у виробництві певних товарів.
Крім розмаїття типів, поняття “ринок” об’єднує в собі також безліч
різних видів ринків, які відрізняються між собою певними специфічними
особливостями. Всі вони постійно взаємодіють між собою, пов'язуючи, таким
чином, в єдину систему ринків всіх учасників ринкової діяльності. В
економічних дослідженнях види ринків класифікують за різними ознаками.
За територіальним (географічним) положенням виділяють ринки
місцевого, національного (внутрішнього) і світового рівня.
За функціональною ознакою або за економічним призначенням об’єктів
ринкових відносин ринок можна умовно поділити на такі великі групи: ринок
чинників виробництва, ринок товарів народного споживання, ринок послуг,
ринок капіталу, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок інформації,
ринок “ноу-хау”, ринок праці, ринок природних ресурсів.
За характером продажу або за видами учасників ринкових договорів
розрізняють оптовий (гуртовий) ринок, ринок роздрібної торгівлі, ринок
державних договорів (закупівель).
В залежності від того, продається реальний товар чи тільки контракт
(документально оформлений договір) на цей товар, розрізняють ринок
реального товару і ф'ючерсний ринок.
Розрізняють ринки прямого, безпосереднього продажу товарів і послуг
споживачам і ринки непрямого, опосередкованого продажу, тобто через
посередників.
В залежності від характеру впливу держави в особі урядових органів на
основних учасників ринкового процесу і їх взаємодії на ринку, розрізняють
три типи ринків: нерегульований, частково регульований і регульований.
За рівнем насичення ринки бувають рівноважні і нерівноважні. На
рівноважному ринку попит і пропозиція на певний товар чи послугу
збігаються, а на нерівноважному не співпадають.
За ступенем дотримання законності виділяють легальний і нелегальний
(тіньовий) ринки.
Відповідно до рівня розвиненості, розрізняють зрілий (розвинений) і
нерозвинений (примітивний) ринки.
Програмна анотація
Сутність структури ринку. Типи і види ринків
Під структурою ринку розуміють кількість і потенціал покупців та
продавців, співвідношення між покупцями і можливостями їх споживання, з
Розподільча Регулююча
Функції ринку
Стимулююча Санаційна
Інформаційна
одного боку, і продавцями, їх здатністю створювати товари і надавати
послуги, з іншого боку.
Оскільки кількість і потенціал покупців і продавців не однакові на
різний товар і в різних регіонах, виникають різні типи ринкових структур,
або моделі ринку. Аналіз кожної з них - дуже складна річ. Тому в
економічній літературі розглядаються тільки деякі укрупнені ринкові
структури (моделі). Досліджуються, в основному, чотири моделі ринку, які
найбільш чітко відрізняються між собою: ідеальний або чисто конкурентний
ринок, чисто монопольний, монополістично конкурентний і
олігополістичний. Ці ринкові структури відрізняються між собою:
- кількістю фірм і часткою кожної з них у ринковому обсязі попиту або
пропозиції;
- ступенем однорідності продукції на ринку;
- можливістю входження нових фірм на ринок та виходу з нього;
- умовами взаємодії продавців і покупців між собою, можливістю
домовленості між учасниками ринку;
- можливістю отримання необхідної інформації для визначення
поведінки на ринку.
Ринок ідеальної або чистої конкуренції – це такий тип ринку, на якому
жоден з продавців або покупців не здатний суттєво впливати на формування
рівня поточних цін.
Ідеальний ринок зустрічається на практиці дуже рідко. Найбільш
повним критеріям такого ринку відповідають біржові ринки (наприклад,
біржовий ринок окремих видів цінних паперів або біржовий ринок
сільськогосподарської продукції). На таких ринках кількість продавців і
покупців настільки велика, що жодна людина або група не в змозі
контролювати ринок за окремими видами цінних паперів або
сільськогосподарською продукцією.
Повною протилежністю ідеальної (досконалої) моделі ринку є чисто
(абсолютно) монополізований ринок.
Ринок чистої (абсолютної) монополії – це така ринкова ситуація, при
якій панує монополіст в особі одного продавця або одного покупця.
Ринок на якому багато покупців і лише один продавець продукції, якій
немає заміни (рідкісна продукція), називається ринком продавця. Ситуація,
коли на ринку багато продавців і є лише один покупець певного товару,
називається ринком покупця або монопсонією.
Ринок монополістичної конкуренції – це тип ринку, на якому відносно
більша кількість невеликих фірм (виробників) пропонує схожу (подібну), але
не ідентичну продукцію, підкреслюючи її специфічність або унікальність.
Практично це така ринкова ситуація, коли договори складаються не за
єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін.
Олігополія (від грец. оligos – нечисленний і poleo – продаю, торгую) – це
ситуація на ринку, при якій невелика кількість фірм (3-9) займає пануюче
становище у виробництві певних товарів.
Крім розмаїття типів, поняття “ринок” об’єднує в собі також безліч
різних видів ринків, які відрізняються між собою певними специфічними
особливостями. Всі вони постійно взаємодіють між собою, пов'язуючи, таким
чином, в єдину систему ринків всіх учасників ринкової діяльності. В
економічних дослідженнях види ринків класифікують за різними ознаками.
За територіальним (географічним) положенням виділяють ринки
місцевого, національного (внутрішнього) і світового рівня.
За функціональною ознакою або за економічним призначенням об’єктів
ринкових відносин ринок можна умовно поділити на такі великі групи: ринок
чинників виробництва, ринок товарів народного споживання, ринок послуг,
ринок капіталу, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок інформації,
ринок “ноу-хау”, ринок праці, ринок природних ресурсів.
За характером продажу або за видами учасників ринкових договорів
розрізняють оптовий (гуртовий) ринок, ринок роздрібної торгівлі, ринок
державних договорів (закупівель).
В залежності від того, продається реальний товар чи тільки контракт
(документально оформлений договір) на цей товар, розрізняють ринок
реального товару і ф'ючерсний ринок.
Розрізняють ринки прямого, безпосереднього продажу товарів і послуг
споживачам і ринки непрямого, опосередкованого продажу, тобто через
посередників.
В залежності від характеру впливу держави в особі урядових органів на
основних учасників ринкового процесу і їх взаємодії на ринку, розрізняють
три типи ринків: нерегульований, частково регульований і регульований.
За рівнем насичення ринки бувають рівноважні і нерівноважні. На
рівноважному ринку попит і пропозиція на певний товар чи послугу
збігаються, а на нерівноважному не співпадають.
За ступенем дотримання законності виділяють легальний і нелегальний
(тіньовий) ринки.
Відповідно до рівня розвиненості, розрізняють зрілий (розвинений) і
нерозвинений (примітивний) ринки.