1.2.4. Механізм функціонування ринку
1.2.4. Механізм функціонування ринку
Програмна анотація
Визначення основних елементів механізму функціонування ринку:
попит, пропозиція, ціна; графічне зображення взаємодії попиту і пропозиції;
рівноважна ціна; еластичність попиту та пропозиції; умови часткової
рівноваги; короткостроковий і довгостроковий ефекти ринкового механізму.
Ринок ґрунтується на таких основних елементах, як ціна, попит,
пропозиція і конкуренція. Через їх взаємодію в ринковій економіці
розв’язуються питання: що виробляти? як виробляти? і для кого виробляти?
Ринковий механізм – це механізм взаємозв’язку і взаємодії основних
елементів ринку, дії основних економічних законів ринку. Він формує ціни і
здійснює розподіл ресурсів, забезпечує взаємодію продавців і покупців з
приводу визначення кількості й якості товарів, структури виробництва.
В найзагальнішому вигляді ринковий механізм функціонує таким
чином. Припустимо, що, внаслідок зростання доходів, люди стали більше
купувати м'яса і менше картоплі. Ринок зреагував на це зростанням цін на
м'ясо і зниженням ціни на картоплю. Оскільки виробництво м'яса стає
вигідною справою, воно збільшується, а картоплі – не вигідною, воно
зменшується. Отже, співвідношення цін, яке постійно змінюється, й
забезпечує збільшення або зменшення виробництва товарів, встановлення
ринкової рівноваги.
Ціна – це певна кількість грошових одиниць, отриманих за товар.
Розрізняють ціну продавця, ціну покупця і ринкову ціну. Ціна є орієнтиром
для виробника. Якщо вона зменшується, то виробник зменшує обсяги
виробництва. І, навпаки, якщо вона збільшується, то зростають обсяги
виробництва за рахунок використання ефективних технологій. Ціни також
визначають категорію людей, яка за даного рівня їхніх доходів споживатиме
цей товар.
Попит означає платоспроможну потребу. Це - пред’явлені на ринку
бажання і можливість споживача купити певну кількість даного товару чи
послуги за певну ціну у даний період часу.
Пропозиція – це готовність виробника продати певну кількість даного
товару або послуги за певну ціну у даний період часу.
Зміни співвідношення між попитом і пропозицією породжують
коливання ринкових цін навколо так званої ціни рівноваги. Через ці
коливання встановлюється той рівень цін, за якого забезпечується рівновага
між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням.
Конкуренція – це суперництво між учасниками ринку за кращі умови
виробництва і реалізацію продукції, за отримання максимального прибутку
при мінімальних витратах виробництва. Якщо пропозиція даного товару є
більшою, ніж попит, то посилюється конкурентна боротьба між продавцями.
Щоб продати свій товар, вони почнуть знижувати ціни або/та скорочувати
обсяги виробництва. Якщо ж попит більший, ніж пропозиція, то конкурувати
між собою починають вже покупці. Для придбання дефіцитного товару
забезпечені громадяни починають пропонувати більш високу ціну, порівняно
з їх суперниками. Однак, внаслідок підвищення ціни, стимулюється і
збільшення пропозиції даного товару. Найбільший ефект від конкуренції
спостерігається за умов вільного ринку (чистої конкуренції).
Розгляньмо, як діє механізм попиту і пропозиції на конкурентному
ринку будь-якого товару і яким чином ринкова ціна зрештою встановлюється
на такому рівні, коли попит і пропозиція дорівнюють одне одному.
Між ринковою ціною товару і обсягом попиту існує певна залежність,
яка виражається законом попиту.
Згідно із законом попиту, чим вищою є ціна, тим менше людей здатні
придбати цей товар (за інших рівних умов); і, навпаки, чим нижча ціна, тим
більший на нього попит.
Залежність між ціною і величиною попиту можна відобразити
графічно. На малюнку 1.2.1. вона представлена лінією попиту (лінія D). По
вертикальній осі графіка позначено ціну товару (Р); по горизонтальній –
обсяг попиту на товар (Q), кількість одиниць.
Мал. 1.2.1. Крива попиту (лінія попиту)
Лінія попиту (D) показує, як зі зміною ціни на товар змінюється обсяг
попиту. Якщо за ціни Р1 обсяг попиту становить Q1, то за зниження ціни до
Р2, обсяги попиту збільшуються до Q2, і т.д.
Лінія попиту має від’ємний (спадний) нахил – згори зліва й донизу
направо. Такий нахил лінія (функція) попиту має для більшості товарів і
послуг.
Зворотна ж картина на ринку виявляється з боку продавця, тобто з боку
пропозиції. Зв’язок між ціною і пропозицією виражається законом
пропозиції.
Закон пропозиції проголошує, що, за інших рівних умов, обсяг
пропозиції товару збільшується, якщо ціна на товар зростає (і навпаки).
Графічно цю пряму залежність на малюнку 1.2.2. зображує лінія пропозиції
S. На горизонтальній осі позначається кількість товару Q, що продається на
ринку, а на вертикальній – рух ціни Р.
Зауважмо, що в даних графіка по вертикалі позначається значення
незалежної змінної (аргумент), а по горизонтальній лінії – вісь ординат
(функція).
Мал. 1.2.2. Крива функції пропозиції (лінія пропозиції)
На кривій пропозиції (S) видно, як зі збільшенням ціни збільшується
обсяг пропозиції. Якщо за ціни Р1 обсяг пропозиції був Q1, то при збільшенні
ціни до Р2 обсяги пропозиції збільшуються до Q2.
Криві попиту і пропозиції, представлені окремо, самі ще не визначають
рівня й обсягу товару, за яких будуть установлені рівноважні ціни на ринку.
Для визначення цього треба поєднати на одному графіку лінії попиту і
пропозиції.
Як бачимо на поєднаному графіку (мал.1.2.3.), лінії попиту і пропозиції
перетинаються лише в одній точці (точка Е). У цій точці ціна, за якою
покупці згідні купувати певну кількість товару, дорівнює ціні, за якою
виробники готові продати таку ж саму кількість товару. Точка перетину ліній
D і S – точка Е - називається точкою ринкової рівноваги. Коли ситуація з
товаром на ринку знаходиться саме в цій точці, то ціна, яка встановлюється
стихійно, влаштовує як покупців, так і продавців. У них немає причини
вимагати її зміни. Такий стан ринку називається ринковою рівновагою; при
ньому обсяг попиту точно дорівнює обсягу пропозиції.
Обсяг продажу в цій точці називається рівноважним обсягом ринку
(QE).
Ціна в цій точці називається рівноважною (ринковою) ціною (РЕ) або ж
ціною рівноваги.
Мал. 1.2.3. Ринкова рівновага
Якщо ціна на ринку буде зростати, то виникне надлишок товарів
(відрізок АВ). Виробники, виявивши в себе нерозпродану продукцію,
почнуть знижувати ціну товару і обсяги виробництва доти, доки обсяг
попиту не зрівняється з обсягом пропозиції, тобто аж до рівня рівноважної
ціни (РЕ).
Якщо ціна на ринку зменшуватиметься і далі, то обсяг попиту буде
перевищувати обсяг пропозиції, товар стане дефіцитним. У цьому випадку
виробники почнуть збільшувати виробництво товару і підвищувати ціну
доти, доки обсяг попиту не стане рівним обсягу пропозиції і на ринку не
встановиться рівновага, тобто до рівня рівноважної ціни (РЕ).
Для визначення ступеня реакції попиту і пропозиції на зміну ціни в
економічній науці використовується поняття “цінова еластичність”. Цінова
еластичність показує, на скільки відсотків зміниться ціна при зміні на один
відсоток попиту чи пропозиції.
Розрізняють еластичність попиту і еластичність пропозиції.
Цінова еластичність попиту показує, на скільки зміниться обсяг
попиту на товар у відповідь на зміну ціни даного товару.
Якщо при зміні ціни обсяг попиту змінюється меншою мірою, ніж ціна,
то попит на товар нееластичний. Якщо ж при зміні ціни обсяг попиту
змінюється більшою мірою, ніж ціна, то попит на товар є еластичним.
Еластичність попиту можна визначити за допомогою коефіцієнту
еластичності. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною ( P
D Е ) показує, на
скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар при зміні ціни товару на
1%.
Коефіцієнт еластичності попиту за ціною завжди матиме від'ємне
значення, тому що обсяг попиту і ціна рухаються в протилежних напрямках.
Економісти, зазвичай, опускають знак мінус і звертають увагу лише на
абсолютне значення еластичності попиту за ціною. Якщо , 1 ⟩ P
D E вважають, що
попит еластичний. І, навпаки, якщо , 1 ⟨ P
D E то попит на продукт нееластичний.
Цінова еластичність пропозиції показує, як зміниться обсяг товару, що
пропонується для продажу, у відповідь на зміну ціни даного товару.
Якщо при зміні ціни обсяг пропозиції зміниться меншою мірою, ніж
ціна, то пропозиція товару нееластична. Якщо ж при зміні ціни обсяг
пропозиції зміниться в більшій мірі, ніж ціна, то пропозиція товару
еластична.
Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною ( P
S E ) розраховується за
формулою, що аналогічна формулі коефіцієнту еластичності попиту за
ціною:
Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною показує, на скільки
відсотків зміниться обсяг пропозиції товару внаслідок зміни цього товару на
1%.
Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції на відміну від коефіцієнту
цінової еластичності попиту завжди має додатне значення, тому що ціна і
пропозиція завжди змінюються в одному і тому ж самому напрямку: при
зростанні ціни росте і пропозиція. Якщо , 1 ⟩ P
S E то пропозиція є еластичною,
якщо ж , 1 ⟨ P
S E то пропозиція нееластична.
На ринку відрізняють часткову і загальну рівноваги. Часткова
рівновага – це ситуація рівноваги, що виникає на кожному окремому ринку
продукту чи ресурсу. Вона утворюється через рівноважні ціни й обсяги
виробництва на різноманітних специфічних ринках, які є складовими
частинами загальної ринкової системи. Аналіз часткової рівноваги
(приміром, ринок комп’ютерів) не враховує умови, що діють в інших сферах
і галузях економіки, припускає їх незмінними.
Оскільки ж в економіці усі специфічні ринки взаємопов’язані між
собою, туго сплетені мережею цін і зміни на одному ринку спричинюють
численні і значні зміни на інших ринках, то існує й загальна рівновага.
Загальна рівновага – це така ситуація, за якої всі різноманітні ринки
одночасно знаходяться у стані рівноваги, тобто ціни і випуски продукції на
них не змінюються. При аналізі загальної рівноваги економічна система
розглядається в цілому і досліджується одночасне визначення цін і кількості
всіх товарів і послуг всередині економічної системи.
45
Часткова рівновага може виникати під впливом багатьох нецінових
чинників як з боку попиту, так і пропозиції.
На зміну попиту впливають: зміни в грошових доходах населення;
зміни в цінах на товари-замінники (масло і маргарин); сезонні зміни;
очікування покупців, зміни в моді, смаках тощо.
На зміну пропозиції впливають: зміни цін на чинники виробництва;
зміни витрат виробництва внаслідок технічних нововведень, податкової
політики тощо; зміни цін на інші товари, що приводять до переливу ресурсів;
збільшення попиту на інші товари; природні, економічні і політичні чинники
тощо.
Для розуміння особливостей формування рівноважної ціни велике
значення має чинник часу. І для покупців, і для продавців важливо знати,
який характер носить рівновага, що встановилася на ринку. Відповідно до
цього розрізняють: миттєву, короткострокову і довгострокову рівноваги.
В умовах миттєвої рівноваги пропозиція товарів фіксована, тобто
кількість товару не змінюється. Це зв’язано з неможливістю швидкого,
миттєвого реагування виробництва на ринкову ситуацію. Для збільшення
виробництва і розширення пропозиції потрібний час, а його немає. В такому
випадку, коли пропозиція залишається незмінною, ціна повністю залежить
від попиту. Збільшення попиту приводить до зростання ціни, і, навпаки, його
зниження веде до падіння ціни.
Короткострокова рівновага зумовлена можливістю збільшення
виробництва і пропозиції без нарощування кількості обладнання і
розширення виробничих потужностей. Цього можливо досягнути за
допомогою використання тимчасово діючих чинників, до яких відносяться:
понаднормова праця, робота у вихідні і святкові дні, збільшення чисельності
робочих змін. В цій ситуації зростання цін, покликане збільшенням попиту,
буде підштовхувати товаровиробників до розширення обсягів виробництва
товару і збільшення його пропозиції. Завдяки своєчасній реакції
товаровиробників на зростання попиту, на ринку встановлюється нова
46
рівноважна ціна, у відповідності з якою кількість пропонованого товару уже
буде відповідати кількості попиту на нього.
Довгострокова рівновага зумовлена використанням чинників
довготривалого характеру. Для задоволення зростаючого попиту необхідно
здійснювати нові інвестиції, оновлювати і модернізовувати виробництво,
позбавлятись від зношеного і застарілого обладнання, створювати нові або
додаткові виробничі потужності, робочі місця. В цих умовах може змінитися
і кількість самих виробників за рахунок інвестицій інших підприємців, які
були зайняті випуском менш рентабельної продукції.
В результаті, поступове насичення ринку даним товаром призведе до
зниження ціни і встановлення нової довгочасної рівноваги, що буде
відповідати нормальній (новій рівноважній) ціні. Стосовно ж попиту, то він
залишиться попереднім і відповідатиме короткостроковій рівновазі.
Нормальна ціна пропозиції як для довгих, так і для коротких періодів
визначається діленням сукупних витрат виробництва на кількість товару.
Основні поняття
� Ринок
� Суб’єкти й об’єкти ринку
� Суспільний розподіл праці
� Економічна відокремленість
� Вільний обмін ресурсами
� Основні функції ринку
� Регулююча функція
� Розподільча функція
� Стимулююча функція
� Санаційна функція
� Інформаційна функція
� Структура ринку
� Типи і види ринку
47
� Торгово-промислові палати
� Товарні біржі
� Фондові біржі
� Служби маркетингу
� Брокерські фірми
� Інвестиційні і холдингові компанії
� Механізм функціонування товарних та фондових бірж
� Попит і пропозиція
� Закони попиту і пропозиції
� Рівноважна ціна
� Еластичність попиту та пропозиції
� Умови часткової рівноваги
� Короткостроковий і довгостроковий ефекти ринкового механізму
Програмна анотація
Визначення основних елементів механізму функціонування ринку:
попит, пропозиція, ціна; графічне зображення взаємодії попиту і пропозиції;
рівноважна ціна; еластичність попиту та пропозиції; умови часткової
рівноваги; короткостроковий і довгостроковий ефекти ринкового механізму.
Ринок ґрунтується на таких основних елементах, як ціна, попит,
пропозиція і конкуренція. Через їх взаємодію в ринковій економіці
розв’язуються питання: що виробляти? як виробляти? і для кого виробляти?
Ринковий механізм – це механізм взаємозв’язку і взаємодії основних
елементів ринку, дії основних економічних законів ринку. Він формує ціни і
здійснює розподіл ресурсів, забезпечує взаємодію продавців і покупців з
приводу визначення кількості й якості товарів, структури виробництва.
В найзагальнішому вигляді ринковий механізм функціонує таким
чином. Припустимо, що, внаслідок зростання доходів, люди стали більше
купувати м'яса і менше картоплі. Ринок зреагував на це зростанням цін на
м'ясо і зниженням ціни на картоплю. Оскільки виробництво м'яса стає
вигідною справою, воно збільшується, а картоплі – не вигідною, воно
зменшується. Отже, співвідношення цін, яке постійно змінюється, й
забезпечує збільшення або зменшення виробництва товарів, встановлення
ринкової рівноваги.
Ціна – це певна кількість грошових одиниць, отриманих за товар.
Розрізняють ціну продавця, ціну покупця і ринкову ціну. Ціна є орієнтиром
для виробника. Якщо вона зменшується, то виробник зменшує обсяги
виробництва. І, навпаки, якщо вона збільшується, то зростають обсяги
виробництва за рахунок використання ефективних технологій. Ціни також
визначають категорію людей, яка за даного рівня їхніх доходів споживатиме
цей товар.
Попит означає платоспроможну потребу. Це - пред’явлені на ринку
бажання і можливість споживача купити певну кількість даного товару чи
послуги за певну ціну у даний період часу.
Пропозиція – це готовність виробника продати певну кількість даного
товару або послуги за певну ціну у даний період часу.
Зміни співвідношення між попитом і пропозицією породжують
коливання ринкових цін навколо так званої ціни рівноваги. Через ці
коливання встановлюється той рівень цін, за якого забезпечується рівновага
між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням.
Конкуренція – це суперництво між учасниками ринку за кращі умови
виробництва і реалізацію продукції, за отримання максимального прибутку
при мінімальних витратах виробництва. Якщо пропозиція даного товару є
більшою, ніж попит, то посилюється конкурентна боротьба між продавцями.
Щоб продати свій товар, вони почнуть знижувати ціни або/та скорочувати
обсяги виробництва. Якщо ж попит більший, ніж пропозиція, то конкурувати
між собою починають вже покупці. Для придбання дефіцитного товару
забезпечені громадяни починають пропонувати більш високу ціну, порівняно
з їх суперниками. Однак, внаслідок підвищення ціни, стимулюється і
збільшення пропозиції даного товару. Найбільший ефект від конкуренції
спостерігається за умов вільного ринку (чистої конкуренції).
Розгляньмо, як діє механізм попиту і пропозиції на конкурентному
ринку будь-якого товару і яким чином ринкова ціна зрештою встановлюється
на такому рівні, коли попит і пропозиція дорівнюють одне одному.
Між ринковою ціною товару і обсягом попиту існує певна залежність,
яка виражається законом попиту.
Згідно із законом попиту, чим вищою є ціна, тим менше людей здатні
придбати цей товар (за інших рівних умов); і, навпаки, чим нижча ціна, тим
більший на нього попит.
Залежність між ціною і величиною попиту можна відобразити
графічно. На малюнку 1.2.1. вона представлена лінією попиту (лінія D). По
вертикальній осі графіка позначено ціну товару (Р); по горизонтальній –
обсяг попиту на товар (Q), кількість одиниць.
Мал. 1.2.1. Крива попиту (лінія попиту)
Лінія попиту (D) показує, як зі зміною ціни на товар змінюється обсяг
попиту. Якщо за ціни Р1 обсяг попиту становить Q1, то за зниження ціни до
Р2, обсяги попиту збільшуються до Q2, і т.д.
Лінія попиту має від’ємний (спадний) нахил – згори зліва й донизу
направо. Такий нахил лінія (функція) попиту має для більшості товарів і
послуг.
Зворотна ж картина на ринку виявляється з боку продавця, тобто з боку
пропозиції. Зв’язок між ціною і пропозицією виражається законом
пропозиції.
Закон пропозиції проголошує, що, за інших рівних умов, обсяг
пропозиції товару збільшується, якщо ціна на товар зростає (і навпаки).
Графічно цю пряму залежність на малюнку 1.2.2. зображує лінія пропозиції
S. На горизонтальній осі позначається кількість товару Q, що продається на
ринку, а на вертикальній – рух ціни Р.
Зауважмо, що в даних графіка по вертикалі позначається значення
незалежної змінної (аргумент), а по горизонтальній лінії – вісь ординат
(функція).
Мал. 1.2.2. Крива функції пропозиції (лінія пропозиції)
На кривій пропозиції (S) видно, як зі збільшенням ціни збільшується
обсяг пропозиції. Якщо за ціни Р1 обсяг пропозиції був Q1, то при збільшенні
ціни до Р2 обсяги пропозиції збільшуються до Q2.
Криві попиту і пропозиції, представлені окремо, самі ще не визначають
рівня й обсягу товару, за яких будуть установлені рівноважні ціни на ринку.
Для визначення цього треба поєднати на одному графіку лінії попиту і
пропозиції.
Як бачимо на поєднаному графіку (мал.1.2.3.), лінії попиту і пропозиції
перетинаються лише в одній точці (точка Е). У цій точці ціна, за якою
покупці згідні купувати певну кількість товару, дорівнює ціні, за якою
виробники готові продати таку ж саму кількість товару. Точка перетину ліній
D і S – точка Е - називається точкою ринкової рівноваги. Коли ситуація з
товаром на ринку знаходиться саме в цій точці, то ціна, яка встановлюється
стихійно, влаштовує як покупців, так і продавців. У них немає причини
вимагати її зміни. Такий стан ринку називається ринковою рівновагою; при
ньому обсяг попиту точно дорівнює обсягу пропозиції.
Обсяг продажу в цій точці називається рівноважним обсягом ринку
(QE).
Ціна в цій точці називається рівноважною (ринковою) ціною (РЕ) або ж
ціною рівноваги.
Мал. 1.2.3. Ринкова рівновага
Якщо ціна на ринку буде зростати, то виникне надлишок товарів
(відрізок АВ). Виробники, виявивши в себе нерозпродану продукцію,
почнуть знижувати ціну товару і обсяги виробництва доти, доки обсяг
попиту не зрівняється з обсягом пропозиції, тобто аж до рівня рівноважної
ціни (РЕ).
Якщо ціна на ринку зменшуватиметься і далі, то обсяг попиту буде
перевищувати обсяг пропозиції, товар стане дефіцитним. У цьому випадку
виробники почнуть збільшувати виробництво товару і підвищувати ціну
доти, доки обсяг попиту не стане рівним обсягу пропозиції і на ринку не
встановиться рівновага, тобто до рівня рівноважної ціни (РЕ).
Для визначення ступеня реакції попиту і пропозиції на зміну ціни в
економічній науці використовується поняття “цінова еластичність”. Цінова
еластичність показує, на скільки відсотків зміниться ціна при зміні на один
відсоток попиту чи пропозиції.
Розрізняють еластичність попиту і еластичність пропозиції.
Цінова еластичність попиту показує, на скільки зміниться обсяг
попиту на товар у відповідь на зміну ціни даного товару.
Якщо при зміні ціни обсяг попиту змінюється меншою мірою, ніж ціна,
то попит на товар нееластичний. Якщо ж при зміні ціни обсяг попиту
змінюється більшою мірою, ніж ціна, то попит на товар є еластичним.
Еластичність попиту можна визначити за допомогою коефіцієнту
еластичності. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною ( P
D Е ) показує, на
скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар при зміні ціни товару на
1%.
Коефіцієнт еластичності попиту за ціною завжди матиме від'ємне
значення, тому що обсяг попиту і ціна рухаються в протилежних напрямках.
Економісти, зазвичай, опускають знак мінус і звертають увагу лише на
абсолютне значення еластичності попиту за ціною. Якщо , 1 ⟩ P
D E вважають, що
попит еластичний. І, навпаки, якщо , 1 ⟨ P
D E то попит на продукт нееластичний.
Цінова еластичність пропозиції показує, як зміниться обсяг товару, що
пропонується для продажу, у відповідь на зміну ціни даного товару.
Якщо при зміні ціни обсяг пропозиції зміниться меншою мірою, ніж
ціна, то пропозиція товару нееластична. Якщо ж при зміні ціни обсяг
пропозиції зміниться в більшій мірі, ніж ціна, то пропозиція товару
еластична.
Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною ( P
S E ) розраховується за
формулою, що аналогічна формулі коефіцієнту еластичності попиту за
ціною:
Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною показує, на скільки
відсотків зміниться обсяг пропозиції товару внаслідок зміни цього товару на
1%.
Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції на відміну від коефіцієнту
цінової еластичності попиту завжди має додатне значення, тому що ціна і
пропозиція завжди змінюються в одному і тому ж самому напрямку: при
зростанні ціни росте і пропозиція. Якщо , 1 ⟩ P
S E то пропозиція є еластичною,
якщо ж , 1 ⟨ P
S E то пропозиція нееластична.
На ринку відрізняють часткову і загальну рівноваги. Часткова
рівновага – це ситуація рівноваги, що виникає на кожному окремому ринку
продукту чи ресурсу. Вона утворюється через рівноважні ціни й обсяги
виробництва на різноманітних специфічних ринках, які є складовими
частинами загальної ринкової системи. Аналіз часткової рівноваги
(приміром, ринок комп’ютерів) не враховує умови, що діють в інших сферах
і галузях економіки, припускає їх незмінними.
Оскільки ж в економіці усі специфічні ринки взаємопов’язані між
собою, туго сплетені мережею цін і зміни на одному ринку спричинюють
численні і значні зміни на інших ринках, то існує й загальна рівновага.
Загальна рівновага – це така ситуація, за якої всі різноманітні ринки
одночасно знаходяться у стані рівноваги, тобто ціни і випуски продукції на
них не змінюються. При аналізі загальної рівноваги економічна система
розглядається в цілому і досліджується одночасне визначення цін і кількості
всіх товарів і послуг всередині економічної системи.
45
Часткова рівновага може виникати під впливом багатьох нецінових
чинників як з боку попиту, так і пропозиції.
На зміну попиту впливають: зміни в грошових доходах населення;
зміни в цінах на товари-замінники (масло і маргарин); сезонні зміни;
очікування покупців, зміни в моді, смаках тощо.
На зміну пропозиції впливають: зміни цін на чинники виробництва;
зміни витрат виробництва внаслідок технічних нововведень, податкової
політики тощо; зміни цін на інші товари, що приводять до переливу ресурсів;
збільшення попиту на інші товари; природні, економічні і політичні чинники
тощо.
Для розуміння особливостей формування рівноважної ціни велике
значення має чинник часу. І для покупців, і для продавців важливо знати,
який характер носить рівновага, що встановилася на ринку. Відповідно до
цього розрізняють: миттєву, короткострокову і довгострокову рівноваги.
В умовах миттєвої рівноваги пропозиція товарів фіксована, тобто
кількість товару не змінюється. Це зв’язано з неможливістю швидкого,
миттєвого реагування виробництва на ринкову ситуацію. Для збільшення
виробництва і розширення пропозиції потрібний час, а його немає. В такому
випадку, коли пропозиція залишається незмінною, ціна повністю залежить
від попиту. Збільшення попиту приводить до зростання ціни, і, навпаки, його
зниження веде до падіння ціни.
Короткострокова рівновага зумовлена можливістю збільшення
виробництва і пропозиції без нарощування кількості обладнання і
розширення виробничих потужностей. Цього можливо досягнути за
допомогою використання тимчасово діючих чинників, до яких відносяться:
понаднормова праця, робота у вихідні і святкові дні, збільшення чисельності
робочих змін. В цій ситуації зростання цін, покликане збільшенням попиту,
буде підштовхувати товаровиробників до розширення обсягів виробництва
товару і збільшення його пропозиції. Завдяки своєчасній реакції
товаровиробників на зростання попиту, на ринку встановлюється нова
46
рівноважна ціна, у відповідності з якою кількість пропонованого товару уже
буде відповідати кількості попиту на нього.
Довгострокова рівновага зумовлена використанням чинників
довготривалого характеру. Для задоволення зростаючого попиту необхідно
здійснювати нові інвестиції, оновлювати і модернізовувати виробництво,
позбавлятись від зношеного і застарілого обладнання, створювати нові або
додаткові виробничі потужності, робочі місця. В цих умовах може змінитися
і кількість самих виробників за рахунок інвестицій інших підприємців, які
були зайняті випуском менш рентабельної продукції.
В результаті, поступове насичення ринку даним товаром призведе до
зниження ціни і встановлення нової довгочасної рівноваги, що буде
відповідати нормальній (новій рівноважній) ціні. Стосовно ж попиту, то він
залишиться попереднім і відповідатиме короткостроковій рівновазі.
Нормальна ціна пропозиції як для довгих, так і для коротких періодів
визначається діленням сукупних витрат виробництва на кількість товару.
Основні поняття
� Ринок
� Суб’єкти й об’єкти ринку
� Суспільний розподіл праці
� Економічна відокремленість
� Вільний обмін ресурсами
� Основні функції ринку
� Регулююча функція
� Розподільча функція
� Стимулююча функція
� Санаційна функція
� Інформаційна функція
� Структура ринку
� Типи і види ринку
47
� Торгово-промислові палати
� Товарні біржі
� Фондові біржі
� Служби маркетингу
� Брокерські фірми
� Інвестиційні і холдингові компанії
� Механізм функціонування товарних та фондових бірж
� Попит і пропозиція
� Закони попиту і пропозиції
� Рівноважна ціна
� Еластичність попиту та пропозиції
� Умови часткової рівноваги
� Короткостроковий і довгостроковий ефекти ринкового механізму