1.4.2. Науково-технічна революція і економічна діяльність

Науково-технічна революція — досить складне і широке яви­ще. Розглянемо її аспекти, що безпосередньо стосуються міжна­родної економіки.

Науково-технічна революція зробила людину могутньою у її взаємодії з природою. Людина перетворилася на велетня, який може знищити весь навколишній світ і себе разом з ним. Тоді як упродовж усієї попередньої історії людина могла змінювати природу, обмежено впливати на довкілля, але не могла його знищувати.

Що стосується територіальної організації виробництва, то відбу­лася переорієнтація матеріаломістких галузей промисловості. Якщо раніше вони "прив'язувалися" до джерел сировини, то нині орієн­туються на ринки збуту своєї продукції. Практика засвідчила, що країни можуть мати потужну енергетику і важку промисловість, не маючи власних запасів енергетично-паливної сировини.

Територіальне поєднання освіти, науки і наукомістких вироб­ництв стало типовою ознакою провідних промислових районів країн з високорозвиненою ринковою економікою. З'явилися тех-нополіси — територіальні зони, де масштабно поєднуються ці три елементи.

Всесвітньо відомою стала, наприклад, Кремнієва Долина (Silicon Valley) — промисловий регіон у графстві Санта Клара (Каліфорнія, США). Відома як виробник високотехнологічної продукції. Свою назву регіон одержав з огляду на те, що кремній є основою сучасної електроніки.

Науково-технічна революція сприяла високій територіальній концентрації виробництва і населення. Якщо раніше більшість жителів Землі проживали у сільській місцевості, то впродовж останніх десятиліть посилилася урбанізація — процес зосереджен­ня населення, економічного і культурного життя в містах.

Водночас науково-технічна революція прискорила процес інтер­націоналізації економічної діяльності. Це означає, що економіки країн світу розвиваються не ізольовано з епізодичним виходом на міжнародний ринок, а функціонують у постійній взаємодії суб'єктів господарювання як у межах країн, так і з відповідними суб'єктами інших держав світу.

Фахівці вважають, що станом на 1950 р. Японія за своїм тех­нічним рівнем відставала від США на 20-30 років. Протягом 1950-1960 pp. за кордоном було закуплено близько 2 тисяч лі­цензій, інтенсивно використовувалися загальнодоступні джерела зарубіжної науково-технічної інформації, розширювалися націо­нальні наукові дослідження. Як результат — Японія подолала відставання і на багатьох ділянках є лідером світової науки і тех­ніки.