2.2.4. Взаємозв’язок між інфляцією і безробіттям
2.2.4. Взаємозв’язок між інфляцією і безробіттям
Програмна анотація
Зв’язок інфляції з безробіттям в короткостроковому періоді; крива
Філліпса в короткостроковому періоді та висновки для макроекономічної
політики; зв’язок інфляції з безробіттям в довгостроковому періоді; крива
Філліпса в довгостроковому періоді та висновки для макроекономічної
політики.
Дослідження, проведені західними економістами на основі
статистичних даних ХІХ – початку ХХ століття, показали наявність
взаємозалежності між інфляцією і безробіттям. Дані процеси розвиваються в
протилежних напрямках: або інфляція обмежує безробіття, або, навпаки,
безробіття обмежує інфляцію.
Узагальнивши ці дослідження, англійський економіст Олбан Філліпс
(1914-1975) у 1958 році запропонував модель інфляції попиту, яка наочно
показує цю взаємозалежність. Використовуючи дані статистики
Великобританії за 1861-1957 роки, він побудував криву, яка відображає
зворотну залежність між зміною ставок заробітної плати і рівнем безробіття.
З того часу цю криву в економічній теорії називають кривою Філліпса (мал.
2.2.3.).
На графіку горизонтальна ось показує відсоток безробіття. По
вертикальній осі, зліва відмічено алгебраїчну зміну річного зростання
середніх цін у відсотках (інфляція); на правій вертикальній осі позначено
відсоткову супровідну зміну погодинної грошової заробітної плати. Крива
Філліпса показує, що, як тільки відбувається пониження безробіття, в той же
час починають повзти вгору рівні цін і заробітної плати.
Наявність на графіку двох вертикальних осей (лівої і правої)
пояснюється тим, що спочатку крива Філліпса будувалася автором на базі
аналізу залежності між змінами ставок заробітної плати і рівнем безробіття.
Для цього на графіку додано й праву вертикальну ось.
Мал. 2.2.3. Крива Філліпса
Потім американські економісти Пол Самуельсон і Роберт Солоу
модифікували криву Філліпса, замінивши ставку заробітної плати на темпи
зростання товарних цін (інфляцію). На графіку це відображає ліва
вертикальна вісь. В такому вигляді криву Філліпса почали використовувати
для розробки макроекономічної політики, перш за все для визначення умов,
при яких можливі високі рівні зайнятості і виробництва та певна стабільність
цін.
Довгі роки крива Філліпса служила базою для соціально-економічного
регулювання в США й інших країнах Заходу. Якщо уряди цих країн бачили
(див. малюнок), що при рівні безробіття 6% (точка U1) йому відповідає темп
зростання цін на 2% (точка Р1), і вважали його надмірно високим, то для його
пониження проводилися заходи фінансово-бюджетного і грошово-
кредитного регулювання, що стимулювали сукупний попит. Це сприяло
розширенню виробництва, створенню нових робочих місць. Внаслідок норма
безробіття знижується до 2% (точка U2), але одночасно зростають темпи
інфляції до 6,3% (точка Р2). Якщо нова ситуація не влаштовує уряд,
негативно впливає на розвиток економіки, веде до виникнення кризи, то він
за допомогою грошово-кредитних обмежень може скоротити витрати з
державного бюджету. В результаті такого регулювання темпи зростання цін
знизяться, а безробіття зросте, його норма зміниться.
Проте крива Філліпса має ряд недоліків. По-перше, вона дає лише
спрощене уявлення про відповідні процеси, що відбуваються в економіці
країни. Інфляція розглядається лише як функція одного чинника – безробіття,
хоча відомо, що на рух цін впливають і інші причини. Заробітна плата
складає лише частку, причому меншу, сукупних витрат. Ігнорування інших
причин інфляції не дозволяє, використовуючи виключно дану модель,
пояснити феномен стагфляції.
По-друге, крива Філліпса побудована на статистичних матеріалах
ідеальної моделі капіталізму, коли не було великомасштабних глобальних
подій, характерних сучасному етапові розвитку економіки. Не було й
потужного тиску з боку монополій і профспілок. Крім того, держави раніше
не витрачали стільки засобів на соціальні потреби людей, скільки сьогодні.
Хоча в ті часи і були різні потрясіння, в тому числі і війни, але ціни так
швидко не стрибали, а підвищувалися повільними темпами, і середній рівень
безробіття також мало змінювався.
Більш глибокі і серйозні дослідження 60-х років ХХ століття показали,
що крива Філліпса через свою обмеженість, по-перше, не може серйозно
сприйматися як надійний економічний регулятор. Тому практика і дає багато
прикладів, коли обидва процеси – і інфляція, і безробіття – діють паралельно,
в одному напрямку. Зростання рівня безробіття відбувається разом зі
зростанням цін, наприклад, у 70-х роках; а у 1983-1991 роках і інфляція, і
безробіття разом знижувалися.
По-друге, крива Філліпса може бути використана для економічного
аналізу альтернативи інфляції і безробіття лише в умовах помірної
(повзучої) інфляції з постійним темпом. При неочікуваних економічних
потрясіннях (наприклад, різкий стрибок цін на енергоносії в 70-х роках) темп
інфляції зростає також неочікувано і може супроводжуватись різким
збільшенням безробіття.
По-третє, виявилося також, що крива Філліпса характеризує лише
короткотривалі відносини, які безперечно зрушуються в довгостроковому
періоді. Інакше кажучи, в сучасних умовах спрощена модель інфляції
Філліпса може бути використана в економічному аналізі лише в
короткотривалому періоді. В довгостроковому (5-10 років) зворотна
залежність між змінами рівнів інфляції і безробіття не виявляється. В
довгостроковому періоді, незважаючи на високий рівень безробіття, інфляція
може й далі наростати, що також пояснюється цілим комплексом обставин.
Отже, модель інфляції Філліпса в своєму первинному варіанті, як
відмічає Пол Самуельсон, не має постійного вибору між меншим безробіттям
у поєднанні з більшою ціновою інфляцією та більшим безробіттям у
поєднанні з меншою ціновою інфляцією. Вона має лише вибір між меншим
безробіттям сьогодні за рахунок більшого безробіття в майбутньому. Це
виявляється після довготривалого глибокого і ґрунтовного дослідження.
Існує закон консервації безробіття, який діє в будь-якій економіці. Згідно з
ним, якщо відбувається позбавлення від безробіття сьогодні, то воно виникає
в такому ж розмірі пізніше.
У деяких сучасних наукових працях зроблена спроба модифікувати
криву Філліпса. Для цього при аналізі взаємодії інфляції і безробіття в
довгостроковому періоді використовують теорію мінімального сталого рівня
безробіття. Згідно з цією теорією, в довгостроковому періоді єдиним рівнем
безробіття, який забезпечує стабільні, помірні темпи інфляції, прийнятні для
суспільства, є мінімальний сталий рівень безробіття, під яким розуміють
рівень, за якого сили, що діють на підвищення або зниження темпів інфляції і
заробітної плати, урівноважуються. За мінімально сталого рівня безробіття
інфляція стабілізується і відсутні тенденції щодо її сповільнення або
прискорення.
Виходячи з цієї теорії, крива Філліпса має форму вертикальної лінії, що
бере свій початок в точці А, яка в даний час характеризує мінімальний сталий
рівень безробіття (6%). На графіку (мал. 2.2.4.) вона відображена прямою
вертикальною лінією АВ. Через відхилення в той чи інший бік фактичного
рівня безробіття від мінімального сталого рівня відбувається зростання або
зменшення рівня інфляції. В тому і в іншому випадках інфляція губить
(втрачає) свої інерційні темпи.
Мал. 2.2.4. Крива Філліпса в довготривалому періоді
Якщо в результаті економічного підйому фактичний рівень безробіття
буде знижуватися відносно мінімального сталого рівня (наприклад, з 6 до 4
%), то короткострокові криві і ціни (інфляція) будуть зростати. Зростання
інфляції буде тривати до тих пір, поки безробіття не повернеться до свого
мінімально можливого сталого рівня.
Зовсім протилежне спостерігається тоді, коли фактичний рівень
безробіття перевищує його мінімальний сталий рівень. Поки фактичний
рівень безробіття буде підвищуватися (до 8% і вище) відносно свого
мінімального сталого рівня (6%), короткострокові криві й інфляція будуть
В
А
Філліпса крива ла Довготрива
зростати. Стан інфляції стабілізується лише тоді, коли безробіття
повернеться до свого мінімального сталого рівня.
Щоправда, коли в економіку знову повертається мінімально сталий
рівень безробіття (точка В), то він уже буде характеризуватися більш
високими інерційними і фактичними темпами інфляції.
Таким чином, прихильники довготривалої кривої Філліпса
стверджують, що держава через підтримку безробіття на мінімальному
сталому рівні зможе забезпечити стабілізацію інфляції. Вона не буде ні
падати, ні зростати - незалежно від своїх інерційних темпів.
Для зниження мінімального сталого рівня безробіття сучасна
економічна теорія пропонує:
- підвищувати якість послуг з працевлаштування, шляхом
удосконалення системи повідомлень про відповідні вакансії;
- розвивати програми з перекваліфікації, які дозволяють людям
претендувати на кращу роботу в перспективних галузях економіки;
- відмінити обмеження, які накладаються державою. Мається на увазі
відміна законів, які захищають людей від труднощів, пов’язаних з
безробіттям і важким матеріальним становищем, і притуплюють
стимули шукати роботу.
Для подолання негативних соціально-економічних наслідків інфляції
різні економічні школи також пропонують цілу систему заходів. Основними
є:
- введення системи індексування і, на цьому ґрунті, пристосування до
інфляції. Механізм індексації дозволяє частково або повністю
захистити заробітну плату, ціни і контракти від змін загального рівня
цін;
- використання різноманітних заходів, щоб утримати безробіття від
падіння нижче мінімального сталого рівня;
- установлення контролю над цінами і заробітною платою, або
планування зростання цін і заробітної плати;
- здійснення переходу до ринкової стратегії, що дозволить стримувати
зростання цін і заробітної плати самим ринком;
- проведення політики податкового регулювання доходів, яка заснована
на фіскальних заходах “батога і пряника” і передбачає обкладання
податками тих суб’єктів господарської діяльності, ціни і зарплати яких
зростають швидко, і субсидії для тих, у кого ці показники
збільшуються повільно.
Основні поняття
� Циклічність
� Фази циклу
� Економічний цикл
� Внутрішні і зовнішні причини циклічності
� Економічна криза
� Депресія
� Форми прояву сучасних циклів і криз
� Зайнятість та її види
� Рівень зайнятості
� Повна зайнятість
� Неповна (часткова) зайнятість
� Раціональна зайнятість
� Ефективна зайнятість
� Потенційний ВВП
� Мінімальний сталий рівень зайнятості
� Безробіття
� Рівень (норма) безробіття
� Тривалість безробіття
� Види і форми безробіття
� Добровільне і вимушене безробіття
� Фрикційне, структурне і циклічне безробіття
� Мінімальний сталий рівень безробіття
� Коефіцієнт Оукена
� Інфляція
� Ознаки інфляції
� Індекс цін
� Рівень інфляції
� Темп інфляції
� Методи обчислення темпу інфляції
� Причини інфляції
� Інфляція попиту й інфляція пропозиції
� Види інфляції
� Помірна, галопуюча і гіперінфляція
� Стагфляція
� Очікувана і неочікувана інфляції
� Крива Філліпса
� Короткострокова і довгострокова криві Філліпса
Програмна анотація
Зв’язок інфляції з безробіттям в короткостроковому періоді; крива
Філліпса в короткостроковому періоді та висновки для макроекономічної
політики; зв’язок інфляції з безробіттям в довгостроковому періоді; крива
Філліпса в довгостроковому періоді та висновки для макроекономічної
політики.
Дослідження, проведені західними економістами на основі
статистичних даних ХІХ – початку ХХ століття, показали наявність
взаємозалежності між інфляцією і безробіттям. Дані процеси розвиваються в
протилежних напрямках: або інфляція обмежує безробіття, або, навпаки,
безробіття обмежує інфляцію.
Узагальнивши ці дослідження, англійський економіст Олбан Філліпс
(1914-1975) у 1958 році запропонував модель інфляції попиту, яка наочно
показує цю взаємозалежність. Використовуючи дані статистики
Великобританії за 1861-1957 роки, він побудував криву, яка відображає
зворотну залежність між зміною ставок заробітної плати і рівнем безробіття.
З того часу цю криву в економічній теорії називають кривою Філліпса (мал.
2.2.3.).
На графіку горизонтальна ось показує відсоток безробіття. По
вертикальній осі, зліва відмічено алгебраїчну зміну річного зростання
середніх цін у відсотках (інфляція); на правій вертикальній осі позначено
відсоткову супровідну зміну погодинної грошової заробітної плати. Крива
Філліпса показує, що, як тільки відбувається пониження безробіття, в той же
час починають повзти вгору рівні цін і заробітної плати.
Наявність на графіку двох вертикальних осей (лівої і правої)
пояснюється тим, що спочатку крива Філліпса будувалася автором на базі
аналізу залежності між змінами ставок заробітної плати і рівнем безробіття.
Для цього на графіку додано й праву вертикальну ось.
Мал. 2.2.3. Крива Філліпса
Потім американські економісти Пол Самуельсон і Роберт Солоу
модифікували криву Філліпса, замінивши ставку заробітної плати на темпи
зростання товарних цін (інфляцію). На графіку це відображає ліва
вертикальна вісь. В такому вигляді криву Філліпса почали використовувати
для розробки макроекономічної політики, перш за все для визначення умов,
при яких можливі високі рівні зайнятості і виробництва та певна стабільність
цін.
Довгі роки крива Філліпса служила базою для соціально-економічного
регулювання в США й інших країнах Заходу. Якщо уряди цих країн бачили
(див. малюнок), що при рівні безробіття 6% (точка U1) йому відповідає темп
зростання цін на 2% (точка Р1), і вважали його надмірно високим, то для його
пониження проводилися заходи фінансово-бюджетного і грошово-
кредитного регулювання, що стимулювали сукупний попит. Це сприяло
розширенню виробництва, створенню нових робочих місць. Внаслідок норма
безробіття знижується до 2% (точка U2), але одночасно зростають темпи
інфляції до 6,3% (точка Р2). Якщо нова ситуація не влаштовує уряд,
негативно впливає на розвиток економіки, веде до виникнення кризи, то він
за допомогою грошово-кредитних обмежень може скоротити витрати з
державного бюджету. В результаті такого регулювання темпи зростання цін
знизяться, а безробіття зросте, його норма зміниться.
Проте крива Філліпса має ряд недоліків. По-перше, вона дає лише
спрощене уявлення про відповідні процеси, що відбуваються в економіці
країни. Інфляція розглядається лише як функція одного чинника – безробіття,
хоча відомо, що на рух цін впливають і інші причини. Заробітна плата
складає лише частку, причому меншу, сукупних витрат. Ігнорування інших
причин інфляції не дозволяє, використовуючи виключно дану модель,
пояснити феномен стагфляції.
По-друге, крива Філліпса побудована на статистичних матеріалах
ідеальної моделі капіталізму, коли не було великомасштабних глобальних
подій, характерних сучасному етапові розвитку економіки. Не було й
потужного тиску з боку монополій і профспілок. Крім того, держави раніше
не витрачали стільки засобів на соціальні потреби людей, скільки сьогодні.
Хоча в ті часи і були різні потрясіння, в тому числі і війни, але ціни так
швидко не стрибали, а підвищувалися повільними темпами, і середній рівень
безробіття також мало змінювався.
Більш глибокі і серйозні дослідження 60-х років ХХ століття показали,
що крива Філліпса через свою обмеженість, по-перше, не може серйозно
сприйматися як надійний економічний регулятор. Тому практика і дає багато
прикладів, коли обидва процеси – і інфляція, і безробіття – діють паралельно,
в одному напрямку. Зростання рівня безробіття відбувається разом зі
зростанням цін, наприклад, у 70-х роках; а у 1983-1991 роках і інфляція, і
безробіття разом знижувалися.
По-друге, крива Філліпса може бути використана для економічного
аналізу альтернативи інфляції і безробіття лише в умовах помірної
(повзучої) інфляції з постійним темпом. При неочікуваних економічних
потрясіннях (наприклад, різкий стрибок цін на енергоносії в 70-х роках) темп
інфляції зростає також неочікувано і може супроводжуватись різким
збільшенням безробіття.
По-третє, виявилося також, що крива Філліпса характеризує лише
короткотривалі відносини, які безперечно зрушуються в довгостроковому
періоді. Інакше кажучи, в сучасних умовах спрощена модель інфляції
Філліпса може бути використана в економічному аналізі лише в
короткотривалому періоді. В довгостроковому (5-10 років) зворотна
залежність між змінами рівнів інфляції і безробіття не виявляється. В
довгостроковому періоді, незважаючи на високий рівень безробіття, інфляція
може й далі наростати, що також пояснюється цілим комплексом обставин.
Отже, модель інфляції Філліпса в своєму первинному варіанті, як
відмічає Пол Самуельсон, не має постійного вибору між меншим безробіттям
у поєднанні з більшою ціновою інфляцією та більшим безробіттям у
поєднанні з меншою ціновою інфляцією. Вона має лише вибір між меншим
безробіттям сьогодні за рахунок більшого безробіття в майбутньому. Це
виявляється після довготривалого глибокого і ґрунтовного дослідження.
Існує закон консервації безробіття, який діє в будь-якій економіці. Згідно з
ним, якщо відбувається позбавлення від безробіття сьогодні, то воно виникає
в такому ж розмірі пізніше.
У деяких сучасних наукових працях зроблена спроба модифікувати
криву Філліпса. Для цього при аналізі взаємодії інфляції і безробіття в
довгостроковому періоді використовують теорію мінімального сталого рівня
безробіття. Згідно з цією теорією, в довгостроковому періоді єдиним рівнем
безробіття, який забезпечує стабільні, помірні темпи інфляції, прийнятні для
суспільства, є мінімальний сталий рівень безробіття, під яким розуміють
рівень, за якого сили, що діють на підвищення або зниження темпів інфляції і
заробітної плати, урівноважуються. За мінімально сталого рівня безробіття
інфляція стабілізується і відсутні тенденції щодо її сповільнення або
прискорення.
Виходячи з цієї теорії, крива Філліпса має форму вертикальної лінії, що
бере свій початок в точці А, яка в даний час характеризує мінімальний сталий
рівень безробіття (6%). На графіку (мал. 2.2.4.) вона відображена прямою
вертикальною лінією АВ. Через відхилення в той чи інший бік фактичного
рівня безробіття від мінімального сталого рівня відбувається зростання або
зменшення рівня інфляції. В тому і в іншому випадках інфляція губить
(втрачає) свої інерційні темпи.
Мал. 2.2.4. Крива Філліпса в довготривалому періоді
Якщо в результаті економічного підйому фактичний рівень безробіття
буде знижуватися відносно мінімального сталого рівня (наприклад, з 6 до 4
%), то короткострокові криві і ціни (інфляція) будуть зростати. Зростання
інфляції буде тривати до тих пір, поки безробіття не повернеться до свого
мінімально можливого сталого рівня.
Зовсім протилежне спостерігається тоді, коли фактичний рівень
безробіття перевищує його мінімальний сталий рівень. Поки фактичний
рівень безробіття буде підвищуватися (до 8% і вище) відносно свого
мінімального сталого рівня (6%), короткострокові криві й інфляція будуть
В
А
Філліпса крива ла Довготрива
зростати. Стан інфляції стабілізується лише тоді, коли безробіття
повернеться до свого мінімального сталого рівня.
Щоправда, коли в економіку знову повертається мінімально сталий
рівень безробіття (точка В), то він уже буде характеризуватися більш
високими інерційними і фактичними темпами інфляції.
Таким чином, прихильники довготривалої кривої Філліпса
стверджують, що держава через підтримку безробіття на мінімальному
сталому рівні зможе забезпечити стабілізацію інфляції. Вона не буде ні
падати, ні зростати - незалежно від своїх інерційних темпів.
Для зниження мінімального сталого рівня безробіття сучасна
економічна теорія пропонує:
- підвищувати якість послуг з працевлаштування, шляхом
удосконалення системи повідомлень про відповідні вакансії;
- розвивати програми з перекваліфікації, які дозволяють людям
претендувати на кращу роботу в перспективних галузях економіки;
- відмінити обмеження, які накладаються державою. Мається на увазі
відміна законів, які захищають людей від труднощів, пов’язаних з
безробіттям і важким матеріальним становищем, і притуплюють
стимули шукати роботу.
Для подолання негативних соціально-економічних наслідків інфляції
різні економічні школи також пропонують цілу систему заходів. Основними
є:
- введення системи індексування і, на цьому ґрунті, пристосування до
інфляції. Механізм індексації дозволяє частково або повністю
захистити заробітну плату, ціни і контракти від змін загального рівня
цін;
- використання різноманітних заходів, щоб утримати безробіття від
падіння нижче мінімального сталого рівня;
- установлення контролю над цінами і заробітною платою, або
планування зростання цін і заробітної плати;
- здійснення переходу до ринкової стратегії, що дозволить стримувати
зростання цін і заробітної плати самим ринком;
- проведення політики податкового регулювання доходів, яка заснована
на фіскальних заходах “батога і пряника” і передбачає обкладання
податками тих суб’єктів господарської діяльності, ціни і зарплати яких
зростають швидко, і субсидії для тих, у кого ці показники
збільшуються повільно.
Основні поняття
� Циклічність
� Фази циклу
� Економічний цикл
� Внутрішні і зовнішні причини циклічності
� Економічна криза
� Депресія
� Форми прояву сучасних циклів і криз
� Зайнятість та її види
� Рівень зайнятості
� Повна зайнятість
� Неповна (часткова) зайнятість
� Раціональна зайнятість
� Ефективна зайнятість
� Потенційний ВВП
� Мінімальний сталий рівень зайнятості
� Безробіття
� Рівень (норма) безробіття
� Тривалість безробіття
� Види і форми безробіття
� Добровільне і вимушене безробіття
� Фрикційне, структурне і циклічне безробіття
� Мінімальний сталий рівень безробіття
� Коефіцієнт Оукена
� Інфляція
� Ознаки інфляції
� Індекс цін
� Рівень інфляції
� Темп інфляції
� Методи обчислення темпу інфляції
� Причини інфляції
� Інфляція попиту й інфляція пропозиції
� Види інфляції
� Помірна, галопуюча і гіперінфляція
� Стагфляція
� Очікувана і неочікувана інфляції
� Крива Філліпса
� Короткострокова і довгострокова криві Філліпса