2.5.1 .Поняття валюти, валютний курс
5.1 .Поняття валюти, валютний курс
Валюта - це грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартості товару. Поняття «валюта» використовується в трьох значеннях:
■ національна валюта - грошова одиниця даної країни (українська гривня, американський долар, російський рубль та ін.);
■ іноземна валюта - це грошові знаки іноземних держав;
■ міжнародна (регіональна) валюта - це спеціальні права запозичення (СПЗ) та євро.
Валюта, залежно від режиму використання, поділяється на конвертовану і неконвертовану, від сфери і цілей використання - на валюту платежу, валюту ціни, валюту операцій, валюту клірингу, валюту векселя.
Вільно конвертована валюта (ВКВ) - це валюта, яка вільно і необмежено обмінюється на інші іноземні валюти. Вона володіє повною зовнішньою і внутрішньою зворотністю, тобто однаковим режимом обміну як для резидентів, так і для нерезидентів.
Сфера обміну ВКВ поширюється на поточні операції зовнішньоекономічноїдіяльності, неторговельні платежі, туризм, а також на операції руху зовнішніх кредитів і закордонних інвестицій. У даний час до числа ВКВ відносяться американський долар, національні валюти країн європейського співтовариства, валюта Японії та інші, усього валюти 22 країн світу. Вільно конвертовану валюту ще називають резервною валютою, оскільки в ній центральні банки інших країн нагромаджують і зберігають резервні кошти для міжнародних розрахунків.
Часткова конвертованість валюти означає, що на деякі галузі зовнішньоекономічноїдіяльності або на деякі категорії власників режим конвертованості не поширюється.
Замкнута (неконвертована) валюта - це національна валюта, яка не обмінюється на інші валюти і яка функціонує тільки в межах однієї країни. До замкнутих валют відносяться валюти країн, що розвиваються. У цих країнах застосовуються різні обмеження на ввезення і вивезення валюти, продаж і купівлю, обмін національної валюти та іноземних валют.
Клірингова валюта - це розрахункова валютна одиниця, в якій ведуться поточні інвалютні розрахунки, здійснюються записи на балансових рахунках.
Конвертованість валюти можна прокласифікувати (Рис. 6.1).
Внутрішня (резидентська) конвертованість національної валюти - це можливість обміну національної валюти на іноземну для резидентів даної країни.
Зовнішня конвертованість національної валюти спостерігається тоді, якщо в країні надано можливість обміну національної валюти на іноземну тільки нерезидентам.
Поточна конвертованість національної валюти - це можливість обміну для здійснення платежів за поточними статтями платіжного балансу (торгівля, транспортування, туризм).
Капітальна конвертованість - це конвертованість за капітальними статтями платіжного балансу (рух інвестицій, кредитів і т. п.).
Перехід до капітальної конвертованості, як правило, відбувається через деякий час після введення поточної конвертованості.
Для забезпечення конвертованості валюти необхідна наявність певних умов:
■ реальний та єдиний курс валюти;
■ вільний доступ до іноземної валюти;
■ офіційний або вільний валютний ринок;
■ зняття обмежень на використання національної грошової одиниці в зовнішньоекономічній діяльності;
■ виконання грошовою одиницею всіх функцій грошей усередині країни.
Котирування валюти - це встановлення курсу валют. Пряме і непряме котирування єдині за своєю економічною природою, оскільки відображають вартість однієї валюти, виражену через іншу. Пряме котирування - це еквівалент деякої кількості іноземної валюти в одиниці національної валюти. Наприклад, 0,187 USD /1 UAN. Непряме котирування визначає кількість національної валюти за одиницю іноземної, наприклад 5,35 UAN / 1 USD. Валютний курс виступає як ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни.
Потреба встановлення валютного курсу зумовлена тим, що національна валюта за межами внутрішнього ринку не може виступати фактичним купівельним платіжним засобом. Розрізняють фіксований та гнучкий (ринковий) валютні курси. Фіксований валютний курс передбачає закріплення золотого вмісту грошових одиниць або фіксацію у твердій валюті. Гнучкий валютний курс поділяється на:
■ плаваючий курс, що передбачає режим вільного ринкового коливання курсу і формується під впливом попиту та пропозиції (характерний для твердих валют);
■ коливний курс - ринковий курс, що коригується валютними інтервенціями центральних банків.
Процедура котирування, яка складається із визначення та реєстрації курсу шляхом послідовного порівняння попиту і пропозиції валют, називається фіксингом і на основі фіксингу встановлюються курси продавця і покупця на кожну валюту. Курс продавця - це ціна, за якою учасники ринку продають валюту. Курс покупця -це ціна, за якою учасники купують валюту.
При прямому котируванні курс покупця вищий, а курс продавця нижчий; при непрямому котируванні, навпаки - курс продавця вищий, а курс покупця -нижчий.
Наприклад, при прямому котируванні:
USD / UAH - 0,185 - курс продавця
USD / UAH - 0,187 - курс покупця.
При непрямому котируванні:
USD / UAH - 5,35 - курс покупця
USD / UAH - 5,40 - курс продавця.
Крос-курс - це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється стосовно третьої.
Існує безліч чинників, що впливають на коливання валютних курсів на ринку:
■ зміни обсягів ВВП;
■ рівень цін і темпи інфляції;
■ підсумкове сальдо платіжного балансу;
■ процентні ставки;
■ ступінь довіри і спекуляції;
■ хеджування валютних ризиків;
■ інтервенція центрального банку;
■ валютне регулювання в державі.
В Україні проведення валютних операцій регулюється Декретом Кабінету Міністрів «Про валютне регулювання і валютний контроль». У ньому визначено принципи здійснення юридичними і фізичними особами валютних операцій.
Учасники (суб'єкти) валютних операцій за цим Декретом розподіляються на дві категорії - резидентів і нерезидентів.
До резидентів відносяться:
■ фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі й ті, що тимчасово перебувають за кордоном;
■ юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;
■ дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.
До нерезидентів відносяться;
■ фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі й ті, що тимчасово перебувають на території України;
■ юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави;
■ розташовані на території України зарубіжні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва.
Об'єктами валютних операцій є валютні цінності, до яких відносять:
■ іноземну валюту, цінні папери в іноземній валюті (чеки, векселі, облігації);
■ інші боргові зобов'язання, виражені в іноземній валюті;
■ дорогоцінні метали - золото, срібло, платина, природні дорогоцінні каміння.
Операції з валютними цінностями поділяються на два види:
1) поточні валютні операції;
2) операції, пов'язані з рухом капіталу.
До поточних валютних операцій відносяться:
■ розрахунки за товари, роботи і послуги,
■ за експорт та імпорт,
■ перекази;
■ погашення (сплата) короткострокових кредитів тощо.
До капітальних валютних операцій відносяться:
■ прямі інвестиції, тобто вкладення в статутний капітал підприємств;
■ портфельні інвестиції, тобто придбання цінних паперів;
■ довгострокове кредитування тощо.
Перевірте свої знання
1. Охарактеризуйте поняття «валюта».
2. Порівняйте вільно конвертовану і неконвертовану валюту.
3. Як ви розумієте поняття - «внутрішня», «зовнішня», «поточна», «капітальна» конвертованість валют?
4. Чим відрізняється пряме і непряме котирування валюти?
5. Охарактеризуйте особливості гнучкого і фіксованого валютних курсів.
6. Які суб'єкти валютних операцій є резидентами, які - нерезидентами?
7. Що є об'єктами валютних операцій?
8. Які валютні операції відносять до поточних і капітальних операцій?