2.5.4. Неторговельні поточні операції уповноважених банків в іноземній валюті
5.4. Неторговельні поточні операції уповноважених банків в іноземній валюті
Обмінні операції уповноважених банків з готівковою іноземною валютою
Згідно з чинним вітчизняним законодавством, національна валюта є єдиним засобом платежу на території України.
Разом з тим нерезидентам і резидентам України дозволено проводити деякі розрахунки в іноземній валюті без одержання індивідуальних ліцензій від Національного банку України, а саме:
■ купівлю пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, надання послуг на території міжнародних портів, аеропортів, вокзалів України з обслуговування іноземних транспортних засобів (розрахунки здійснюються згідно з контрактом, укладеним із відповідними юридичними особами);
■ оплату страхових платежів, готельних послуг;
■ купівлю на території міжнародних портів і вокзалів квитків та путівок на міжнародні пасажирські та туристичні рейси;
■ оплату дорожніх зборів;
■ оплату послуг туристичних і страхових організацій за договорами, дія яких поширюється на іноземну територію, відповідно до посередницьких угод із зарубіжними партнерами та нерезидентами-посередниками.
У зв'язку з тим, що в Україні ще діють валютні обмеження на ввезення і вивезення іноземної валюти, установлено порядок переміщення національної та іноземної валют через митний кордон громадянами - резидентами і нерезидентами. Переміщення валюти регламентується нормативним документом - «Порядок переміщення іноземної валюти через митний кордон України».
Нормативи ввезення і вивезення іноземної валюти встановлюються Національним банком України, можуть змінюватися або зовсім відмінитися, якщо національна валюта відповідатиме вимогам вільно конвертованої.
Однак більшу частину витрат і готівкових платежів фізичні та юридичні особи здійснюють у національній валюті, і якщо вони отримують від своїх партнерів платежі в іноземній валюті, то з них виникає потреба обмінювати її на національну, тобто валютний ринок тут виконує функцію роздрібної торгівлі іноземною валютою.
Операції з обміну валюти фізичні особи - резиденти і нерезиденти здійснюють в Україні через валютні каси уповноважених банків, обмінні пункти уповноважених банків та обмінні пункти, відкриті юридичними особами-резидентами, що уклали з уповноваженими банками агентські угоди.
Пункт обміну іноземних валют уповноваженого є структурним підрозділом його касового відділу.
Уповноважені банки реєструють у територіальних управліннях Національного банку України власні пункти іноземної обміну іноземних валют, подавши при цьому необхідні документи і за умови їх забезпеченості засобами для визначення справжності валют, відповідності технічним вимогам, наявності сертифікованої комп'ютерної системи для автоматизації технологічних процесів валютно-обмінних операцій або сертифікованого електронного контрольно-касового апарата (ЕККА).
Агенти уповноваженого банку, що уклали агентську угоду на відкриття пункту обміну іноземних валют, також реєструють їх у територіальному управлінні НБУ на підставі пакета документів, але обов'язково мають бути: копія агентської угоди, копія свідоцтва про реєстрацію установи, нотаріально завірена копія статуту.
Пункти обміну іноземних валют уповноважених банків, що розташовані поза їх операційними залами, і пункти обміну на агентських умовах підлягають патентуванню згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Режим роботи обмінного пункту встановлює уповноважений банк чи установа, що відкрила цей пункт. У прикордонних зонах, аеропортах, на морських та річкових вокзалах пункти обміну іноземних валют повинні працювати не менше 21 години на добу або ж цілодобово.
Обмінні пункти обладнуються стендами (табло), встановленими в доступному місці, де міститься необхідна інформація і вказуються курси купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.
Офіційне розпорядження про встановлені курси, офіційний курс НБУ, тарифи комісійних винагород отримують пункти від уповноваженого банку.
Касир пункту обміну валют повинен мати при собі документ, що посвідчує його особу, особистий штамп із прізвищем та ініціалами, штамп із такими реквізитами: назва уповноваженого банку чи агента, номер обмінного пункту, його місцезнаходження.
Уповноважені банки через власні пункти обміну мають право:
■ продавати і купувати готівкову іноземну валюту фізичним особам - резидентам і нерезидентам;
■ обмінювати купюри інвалют, перевіряти інвалюту щодо дефекту;
■ надавати дозвіл на вивезення валюти за кордон, здійснювати конверсійні операції;
■ продавати й оплачувати дорожні чеки на суму, встановлену Національним банком України;
■ продавати й оплачувати платіжні картки міжнародних платіжних систем на суму, встановлену Національним банком України;
■ приймати на інкасо готівкову іноземну валюту і платіжні документи в іноземній валюті.
Пункти обміну, відкриті на агентських умовах, не мають права здійснювати конверсійні операції й обмінювати купюри іноземних валют, операції з дорожніми чеками та картками, інкасові операції, а лише здійснюють продаж-купівлю іноземної валюти.
Контроль за роботою обмінних пунктів здійснюють уповноважені банки та територіальні управління Національного банку України.
Під час здійснення валютно-обмінних операцій касиром обмінного пункту оформляються бланки суворої звітності - довідка-сертифікат за формою № 377 і квитанція ф. № 377-А - у двох примірниках. Перший примірник надається на підтвердження факту здійснення операції (резидентові - ф. № 377-А, нерезидентові - ф. № 377), другий - залишається в документах дня.
За умови використання при обмінних операціях сертифікованих комп'ютерних систем та сертифікованих ЕККА фізичним особам видаються такі ж документи, але роздруковані на комп'ютерах або ЕККА.
Купівля-продаж іноземної валюти фізичною особою-нерезидентом здійснюється після пред'явлення касирові обмінного пункту документа, що посвідчує особу-нерезидента. Однак фізична особа-нерезидент має право в разі невикористання чи неповного використання гривень, які були одержані ним при обміні іноземної валюти, здійснити зворотний обмін при наданні першого примірника сертифіката ф. № 377 у будь-якому пункті України, але за курсом, встановленим уповноваженим банком (строк дії сертифіката ф. № 377 - 6 місяців).
При продажу іноземної валюти із клієнтів стягується збір до Пенсійного фонду України, що становить один відсоток від суми гривневого еквівалента проданої іноземної валюти, при купівлі в клієнтів іноземної валюти збір у Пенсійний фонд перераховує уповноважений банк.
Наприкінці дня в пунктах обміну валют оформляють реєстри: окремо для купленої і проданої іноземної валюти за кожним її видом, Книгу реєстрів стягнення зборів до Пенсійного фонду.
Купівля-продаж іноземної валюти фізичними особами
Облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти в обмінному пункті здійснюється на активному балансовому рахунку № 1003.
№ 1003 А Банкноти і монети в обмінних пунктах
Призначення рахунку: облік готівки в національній та іноземній валютах, яка є в обмінних пунктах банку або його підвідомчих установ.
За дебетом рахунку проводяться суми готівки, які надходять до обмінного пункту.
За кредитом рахунку проводяться суми готівки, які видаються з обмінного пункту або повертаються до операційної каси банку.
(План рахунків КБ)
Для забезпечення безперебійної роботи обмінних пунктів до уповноваженого банку подаються авансові заявки на видачу валютних та інших цінностей касовим працівникам. Авансові заявки передаються обліково-операційним працівникам для складання видаткових ордерів або супровідних відомостей на одержання цінностей обмінними пунктами. Підготовлені видаткові ордери передаються завідувачеві каси, а супровідні відомості в трьох примірниках - касовим працівникам, відповідальним за формування авансів.
Доставка інкасаторських сумок з цінностями в обмінні пункти здійснюється інкасаторами. Після передання сумок із цінностями працівникам обмінних пунктів інкасатори повертають у банк другі примірники супровідної відомості касовим працівникам для перевірки.
Після закінчення операційного дня працівники обмінного пункту підраховують цінності, звіряють їх відповідність з даними звітних документів і складають супровідні відомості до кожної інкасаторської сумки з цінностями. Видача сумок з цінностями інкасаторам здійснюється під розписку на третьому примірнику супровідної відомості, що завіряється відбитком печатки інкасаторської служби.. Якщо касири обмінних пунктів одержують грошові аванси безпосередньо в установі банку, касир підписується на видаткових валютних ордерах (Табл. 6.5).
Таблиця 6.5
Облік авансів, наданих обмінним пунктам
Однотипно складаються проведення, якщо уповноважений банк видає обмінному пункту аванс в іноземній валюті.
У кінці дня всі залишки грошової готівки як у національній, так і в іноземній валютах обмінний пункт має передати в касу уповноваженого банку.
На підставі реєстрів проданої і купленої валюти ведеться облік обмінних операцій (Табл. 6.6).
Для визначення результату від торговельних операцій з іноземною валютою на кінець операційного дня всі залишки на рахунках мають оцінюватися за офіційним курсом НБУ з обов'язковою умовою, що гривневі еквіваленти залишків за кодами валют за рахунками № 3800 мають дорівнювати залишкам за відповідними аналітичними рахунками за рахунком № 3801. Якщо ці залишки не збігаються, рахунок № 3801 коригується. Це може бути у двох випадках:
■ у разі підрахунку результатів від торговельних операцій, проведених упродовж дня, визначається реалізований результат, отримані доходи або сплачені витрати;
■ у разі зміни офіційних курсів валют визначається нереалізований результат, який може змінитися при наступній зміні курсу.
Таблиця 6.6
Облік обмінних операцій
Результати за проведеними операціями в іноземній валюті наростаючим підсумком з початку року обліковуються за рахунком № 6204 АП «Результат від торгівлі іноземною валютою і банківськими металами». В аналітичному обліку за рахунком можуть відкриватися окремі особові рахунки:
■ для визначення реалізованого фінансового результату при торговельних операціях з інвалютою;
■ для визначення нереалізованого фінансового результату, пов'язаного з переоцінкою відкритої валютної позиції;
■ для реєстрації результатів переоцінки валютних статей балансу.
Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою - це операції щодо обміну готівкової валюти однієї іноземної держави на готівкову валюту іншої.
Ці операції здійснюють лише операційні каси та обмінні пункти уповноважених банків і тільки з вільно конвертованою валютою із застосуванням крос-курсу.
Крос-курс у цьому разі визначається через розрахунковий офіційний курс гривні до відповідних валют на день проведення операцій.
Наприклад, на певну дату офіційний курс гривні становить:
UАН / USD = 5,35/1
UAH / ЕUR = 4,60/1, тоді крос-курс американського долара до євро становить:
Крос-курс = 5.35/7.60=1,16 євро за один американський долар.
Якщо клієнт того дня бажає обміняти 200 американських доларів на євро, то він отримає: 1,16 х 200 = 232 (євро).
При здійсненні конверсійних операцій касир операційної каси чи обмінного пункту уповноваженого банку оформляє реєстр конверсії іноземної валюти і видає фізичній особі - резидентові чи нерезидентові перший примірник квитанції ф. № 377-А.
Комісійну винагороду (сума комісійних не повинна перевищувати двох відсотків від суми іноземної валюти, що подається до конверсії) за конверсійні операції з готівковою інвалютою уповноважені банки можуть одержувати як у національній, так і в іноземній валютах.
Сума комісійних в іноземній валюті, що подавалась до конверсії, зазначається у квитанції окремо.
Для фізичних осіб-резидентів уповноважені банки можуть обмінювати одні купюри іноземної валюти на інші купюри, але тієї ж іноземної валюти.
На підтвердження факту обміну купюр іноземної валюти на інші купюри тієї ж країни видають квитанцію ф. № 377-А та заповнюють реєстр обміну іноземної валюти.
Комісійна винагорода за ці операції також встановлюється не більше двох відсотків від суми інвалюти, стягується в іноземній або в національній валюті.
В обліку конверсійні операції обліковуються однотипно з обмінними (Табл. 6.7).
Таблиця 6.7
Облік конверсійних операцій
Здійснення готівкових операцій з іноземною валютою організовано в уповноважених банках за тією ж схемою, що й здійснення операцій з національною валютою, тобто застосовується та ж інфраструктура операційної каси і відповідні документи (наприклад, прихідні чи видаткові валютні ордери, зведені довідки касирів валютної каси тощо).
Уповноважені банки здійснюють такі операції через свої валютні каси:
■ виплата іноземної валюти готівкою та платіжними документами на витрати, пов'язані з відрядженням;
■ виплата авторських гонорарів, оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні за трудовими контрактами;
■ здійснення обмінних операцій з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті;
■ виплата іноземної валюти готівкою, за чеками та пластиковими картками фізичним особам - резидентам і нерезидентам;
■ купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами - резидентами та нерезидентами;
■ виплата іноземної валюти готівкою за переказами з-за кордону та переказу готівки за межі України;
■ прийом іноземної валюти на інкасо та експертизу.
Видача іноземної валюти готівкою з поточного рахунку в разі відрядження за кордон, на представницькі, експлуатаційні витрати здійснюється за заявою юридичної особи-резидента або постійного представництва юридичної особи-нерезидента й дорученням, виписаним на фізичну особу на отримання коштів у касі уповноваженого банку.
Працівник операційного відділу, отримавши документи від клієнта, оформляє видатковий валютний ордер (або прихідний валютний ордер, якщо клієнт вносить готівку до каси), підписує його в осіб, що мають право контрольного підпису.
Касир валютної каси перевіряє наявність підписів посадових осіб уповноваженого банку, відповідність їх зразкам, підписує валютні ордери, приймає чи видає готівку в іноземній валюті за такими ж правилами, що й у національній валюті.
Оформлення валютно-обмінних операцій з фізичними особами — резидентами і нерезидентами через валютні каси уповноважених банків здійснюється працівником операційного відділу і касиром даної каси, на відміну від обмінного пункту, де ці операції виконує один працівник.
Працівник операційного відділу оформляє при купівлі банком іноземної валюти:
■ прихідний валютний ордер;
■ видатковий касовий ордер на національну валюту.
При продажу банком іноземної валюти оформляє:
■ видатковий валютний ордер;
■ прихідний касовий ордер на національну валюту;
■ прихідний касовий ордер на суму збору до Пенсійного фонду України - у двох примірниках.
Касир прихідно-видаткової валютної каси:
■ роздруковує квитанцію на сплату збору до Пенсійного фонду України (ф. № 377-ПФ);
■ записує суму збору за всіма операціями купівлі фізичними особами іноземної валюти в Книгу реєстрів стягнення зборів до Пенсійного фонду;
■ підписує всі валютні касові документи;
■ отримує чи виплачує іноземну валюту;
■ видає клієнтові другий примірник прихідного валютного ордера при купівлі валюти або другий примірник прихідного касового ордера на національну валюту при продажу іноземної валюти.
Перекази в іноземній валюті за межі України та їх виплати в Україні здійснюються лише через кореспондентські рахунки уповноважених банків.
Переказ банки здійснюють для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, крім цього, особа-нерезидент повинна подати документи, що засвідчують джерела походження валюти.
Основні правила переказу валюти регламентуються інструктивними документами Національного банку України.
Переказ за кордон іноземної валюти за рахунок особистих коштів фізичних осіб здійснюється в основному з такою метою:
■ допомога родичам, які тимчасово перебувають за кордоном;
■ допомога родичам, які постійно проживають за кордоном;
■ оплата навчання, участі в конференціях, страхових і членських внесків, науково-методичної літератури та періодичних видань;
■ оплата лікування;
■ оплата працевлаштування за кордоном;
■ оплата товарів для власних потреб;
■ оплата товарів для власних потреб на суму 1000-10000 дол. СШ А;
■ переказ при виїзді на постійне місце проживання за кордон;
■ перекази на відшкодування судових (арбітражних, слідчих, нотаріальних) витрат, а також витрат на мито;
■ переказ аліментів.
Переказ за кордон прибутків, одержаних на законних підставах фізичною собою-нерезидентом унаслідок інвестицій в Україну, проводиться з валютного поточного рахунку нерезидента після сплати ним податків та інших платежів.
Переказні операції в іноземній валюті здійснюють на підставі таких же документів, що й в національній валюті: заява про переказ, платіжне доручення.
Багато уповноважених банків України здійснюють переказні операції за системами «Вестерн Юніон» та «Мані Грем».
Облік переказних операцій здійснюється за загальними правилами (Табл. 6.8).
Облік переказу валютних коштів фізичними особами
Організація роботи уповноважених банків щодо обслуговування фізичних осіб пластиковими картками та дорожніми чеками міжнародних платіжних систем
Протягом останніх десятиліть світова фінансово-кредитна система пройшла складний шлях від застосування готівкових коштів до переважно безготівкових електронних розрахунків. У країнах з ринковою економікою на заміну чековим книжкам прийшли платіжні документи -пластикові картки та дорожні чеки.
В Україні впроваджена Національна система масових електронних платежів, що дає змогу/обслуговувати платіжні картки міжнародних платіжних систем - «Віза», «Європей/МастерКард», «Амерікан-експрес» тощо.
Низка українських уповноважених банків є членами цих міжнародних платіжних систем і здійснюють такі неторговельні поточні операції з платіжними документами:
■ емітування пластикових карток і дорожніх чеків в іноземній валюті;
■ продаж цих документів і виплату за ними іноземної валюти готівкою.
Пластикова картка - іменний грошовий оплатно-розрахунковий документ, що дає право на придбання ии товарів чи послуг у роздрібній торгівлі без оплати готівкою чи одержання готівки в банках або банкоматах.
Найпоширеніші пластикові картки - кредитна і дебетна. Кредитна картка використовується для оплати товарів і послуг за рахунок кредиту, наданого банком. Дебетна картка активно витісняє всі інші платіжні засоби, тому що вона надає змогу розпоряджатися коштами в межах залишку на власному картрахунку. Існують ще:
■ фінансова картка;
■ розрахункова картка.
Будь-яка пластикова картка може бути видана фізичній особі (індивідуальна картка) та юридичній особі (корпоративна картка). Крім цього, картки є звичайні (І^иіаг), срібні (Зііуєг), золоті (Ооісі). Власники двох останніх карток мають особливі знижки при придбанні товарів, розрахунках у готелях, ресторанах тощо.
Для одержання дебетноїкартки фізична особа подає паспорт і свій ідентифікаційний номер та заповнює спеціальну заяву і договір на її видачу. Особі відкривають картковий рахунок на суму внесених ним коштів (у разі оформлення кредитної картки особа повинна відкрити гарантійний депозитний рахунок як вид забезпечення наданого їй кредиту).
На картку заносять шляхом ембосування (випуклим вдавлюванням) таку інформацію - прізвище, ім'я клієнта, номер і серію картки, період її дії, захисний символ. Власник картки проставляє на зворотному боці свій підпис і одержує разом із карткою документ «Правила користування карткою» та ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер).
Виплата готівкових коштів пластиковими картками валютними касами уповноважених банків може здійснюватися як в іноземній валюті, так і в національній, за бажанням власника. У цьому разі банк здійснює купівлю даної іноземної валюти за комерційним курсом купівлі даного банку.
Обмінним пунктам уповноважених банків при виплаті готівки за платіжною карткою встановлюють ліміт суми.
При оплаті готівковою інвалютою пластикової картки в уповноваженому банку касирові необхідно виконати такі операції:
■ ідентифікацію картки, перевірку строку її дії та підпису власника на звороті картки;
■ звірити особу власника картки за паспортом;
■ з'ясувати, яку суму бажає отримати клієнт за карткою;
■ здійснити відтиск картки на імпринтері (пристрій для прокатки картки) і заповнити цей відтиск у трьох примірниках (відтиск картки має форму рахунку, що називається сліп).
Якщо хоча б одна цифра чи літера картки не чітко прокатується, касир здійснює прокатку на новому сліпі, у разі повторного нечіткого відтиску можна порадити клієнтові звернутися у банк, що видав картку.
Якщо відтиск картки зроблений, то в спеціально виділених полях прокатаного сліпу записується: дата проведення операцій, номер, серія картки, країна видачі, дані паспорта; сума коштів з урахуванням комісійних.
Далі касир повинен зв'язатися телефоном із Центром авторизації для одержання дозволу на видаткову операцію, записати код авторизації на відтиск картки (код авторизації складається з 4-6 літерно-цифрових знаків), виплатити суму мінус комісійні банку.
У кінці дня заповнюється у двох примірниках відповідний реєстр оплачених у вільно конвертованій валюті пластикових карток.
Операції з видачі готівки клієнтам за пластиковими картками міжнародних платіжних систем обліковуються на балансовому рахунку № 2809 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку» на окремих аналітичних рахунках у розрізі платіжних систем.
Доходи від операцій з пластиковими картками міжнародних платіжних систем обліковуються на балансовому рахунку № 6110 «Комісійні доходи за розрахунково-касове обслуговування клієнтів». Облік окремих сліпів ведеться на позабалансовому рахунку № 9819 «Інші цінності і документи» на аналітичних рахунках у розрізі платіжних систем. На цей рахунок зараховуються сліпи, за якими здійснено виплату коштів клієнтам. Сліпи, які передані на відправлення у вищу установу або банк-еквайр для відшкодування виплачених коштів, списуються з рахунку № 9819 «Інші цінності і документи» і зараховуються на позабалансовий рахунок № 9899 «Інші цінності в дорозі» згідно із зведеними реєстрами в розрізі платіжних систем.
Розрахунки з банками-нерезидентами з відшкодування виданих авансів за картками міжнародних систем здійснюються через головний банк.
Після отримання повідомлення про надходження коштів за зазначеним реєстром сума списується з рахунку № 9899. Одночасно погашається і дебіторська заборгованість.
Приклади обліку операцій з видачі готівки за пластиковими картками наведено в Табл. 6.9.
Дорожній чек - це грошове зобов'язання (наказ) видати зазначену в чеку суму коштів власникові, чий зразок підпису вже проставлено на дорожньому чеку в момент його продажу; платіжний документ, що використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру.
Таблиця 6.9
Облік операцій з видачі готівки за пластиковими картками міжнародних платіжних систем
Чек при оплаті значно вигідніший, аніж пластикова картка, оскільки він не потребує авторизації через процесингові центри, а оплачується при ідентичності підписів власника чека.
Лідером європейського ринку дорожніх чеків є корпорація «Томас Кук», емітентами дорожніх чеків можуть бути кредитні установи, банки, туристичні організації, асоціації та об'єднання (найбільші з них - «Амерікан-експрес», «Віза» тощо).
Уповноважені банки України через власні валютні каси та обмінні пункти (в обмінних пунктах встановлюється ліміт суми чека) проводять з дорожніми чеками такі операції:
■ продаж чеків;
■