5.2. Ресурсні передумови виживання підприємства та методологічні аспекти їх оцінювання

Початковим етапом дослідження потенціалу виживання підпри­ємства є дослідження стану та складу ресурсів, що є в його розпоря­дженні на момент оцінювання.

Класичним постулатом економічної теорії визнано, що для здій­снення виробничої діяльності підприємству потрібні фактори вироб­ництва, основними з яких є труд, капітал і земля (природні ресурси). Під виробничими факторами прийнято розглядати ресурси, які реально залучені до процесу виробництва, тобто "продуктивні ресурси".

Останнім часом до складу ресурсів фірми відносять також зда­тність до підприємницької діяльності, заповзятливість господарюю­чих суб'єктів. Хоча цей фактор не є уречевленим та кількісно визна­ченим, саме він відіграє вирішальну роль в успіхах фірми, обумовлює ефективність використання її матеріальних та фінансових ресурсів.

Другим постулатом економічної теорії є теза, що обсяг випуску продукції залежить не тільки від кількості факторів виробництва, але й від їх комбінації. Здатність ресурсів до комбінації визначається їх взаємозамінністю, яка окреслює межі заміщення одного фактора ви­робництва іншим. Ці межі обумовлюються науково-технічним про­гресом, рівнем технології, індивідуальними особливостями конкрет­ного виробництва.

Для характеристики ресурсів господарської системи мождиве використання таких термінів, як запас ресурсів та потік ресурсів. Під запасом фактора (ресурсу) розуміється його наявний обсяг, який фактично знаходиться в розпорядженні господарської системи. Потоком фактора (ресурсу) названо обсяг, який може бути залучено додатково до використання впродовж одного виробничого циклу.

Набула поширення і дефініція "ресурсний потенціал" підприєм­ства. За цим визначенням, до складу ресурсного потенціалу включаються запаси природних, матеріальних, фінансових, інформа­ційних ресурсів, а також працездатне населення як джерело попов­нення трудових ресурсів. За змістом цей термін використовується, на­самперед, для характеристики джерел ресурсів та можливостей май­бутнього розвитку виробничої системи в разі їх мобілізації.

Стан ресурсного потенціалу може бути описаний за допомогою кількісних та якісних характеристик. Кількісні характеристики необ­хідні для оцінки обсягів запасів ресурсів та швидкості їхнього зрос­тання. Використання якісних дає змогу дати часткову або комплексну оцінку споживчих якостей та ефективності використання окремих видів ресурсів.

Поняття комплексності застосовується для оцінки ступеня вико­ристання споживчих якостей окремих видів ресурсів у господарсько­му процесі, є підґрунтям для пошуку внутрішніх резервів підвищення ефективності системи без додаткового залучення ресурсів.

Система показників, які можуть використовуватися для характеристики ресур­сів підприємства та його ресурсних можливостей.

Основними елементами такої системи є:

• показники обсягу та складу ресурсів підприємства, що відбива­ють їхню видову (матеріально-уречевлену) та територіальну структуру;

• показники оцінки повноти використання окремих видів ресурсів (наприклад, коефіцієнт повноти використання, який розраховується як співвідношення обсягу фактично використовуваних ресурсів до наявного обсягу);

• показники взаємозамінності ресурсів (наприклад, коефіцієнт взаємозамінності одного ресурсу іншим, який характеризує питому вагу заміщення в загальному обсязі використання ресурсів);

• показники збалансованості складу ресурсів, які дають змогу ви­явити та оцінити кількісно необхідність структурних зрушень, надлишок та дефіцит окремих видів ресурсів (наприклад, коефіцієнт збалансованості складу ресурсів, рівень дефіцитності окремого ресурсу тощо);

• показники ефективності використання ресурсів (ресурсовіддача та ресурсомісткість обороту, можлива (або умовна) економія обсягу ви­користання ресурсів у зв'язку з підвищенням ефективності їх викорис­тання).

Найбільш коректна та адекватна оцінка наявності необхідних ре­сурсів може бути отримана на базі дослідження конкурентоспромож­ності підприємства, виявлення життєздатних конкурентів підприємс­тва та вивчення їхнього ресурсного потенціалу.

Структурно-логічний порядок ідентифікації та оцінки ресурсних пе­редумов виживання господарюючого суб'єкта

Розглянемо сутність роботи, яка мусить бути проведена на ко­жному етапі.

1 етап - виявлення конкурентів підприємства на певному сегменті ринку.

II етап - збирання інформації про діяльність підприємств-конкурентів.

Інформація, необхідна для оцінки конкурентоспроможності під­приємства, може бути отримана у різний спосіб:

1) шляхом отримання об'єктивної кількісної інформації про ос­новні результати господарсько-фінансової діяльності підприємств-конкурентів. Джерелом її отримання можуть бути форми бухгалтер­ської, статистичної або податкової звітності; кон'юнктурні огляди ре­гіонального споживчого ринку, які виконані відповідними науково-дослідними установами; матеріали галузевої та спеціальної преси, спеціально замовлені дослідження;

2) шляхом збирання суб'єктивної якісної інформації про діяль­ність шдприємств-конкурентів, стратегію та тактику їх діяльності. Така інформація може бути отримана в результаті проведення соціо­логічних опитувань, вибіркових спостережень, залучення експертів тощо. Повнота збирання інформації та широта використаних джерел є за­порукою об'єктивності висновків, які будуть отримані на базі її обробки.

/// етап - формування системи оціночних показників конку­рентоспроможності підприємств.

Формування переліку оціночних показників конкурентоспромо­жності є найбільш складним етапом роботи, оскільки це питання за­лишається дискусійним і пропонуються різноманітні підходи до його вирішення.

Наприклад, основними критеріями та напрямами оцінки конку­рентоспроможності торговельних підприємств можуть бути:

1) торговельно-виробнича діяльність: обсяг та склад товарообороту, перелік та обсяг торговельних послуг, що надаються; виробнича потужність торговельного підприємства (загальна торговельна площа, помножена на число годин роботи); стан торговельної ме­режі (розміщення, доступність); обсяг, склад витрат та рівень обі­гу; товарне забезпечення обороту (обсяг надходження товарів, то­варні запаси та їх відповідність нормативам, ритмічність поставки та інше); організація торговельних процесів та обслуговування споживачів, прогресивність методів обслуговування, характер організації торговельно-технологічних процесів;

2) фінансова діяльність: обсяг та структура капіталу, його ціна; рен­табельність діяльності та використання капіталу; фінансове стано­вище та платоспроможність підприємства; обсяг та склад оборот­ного капіталу та його використання; тривалість операційного цик­лу та його окремих елементів; структура та напрями використання фінансових ресурсів підприємства; рівень та ритмічність виплати дивідендів та інше; обсяг та склад інвестиційних вкладень;

3) кадрова робота: забезпеченість робочою силою (укомплектованість штатів та їх відповідність потребам); продуктивність та ефектив­ність праці; рівень заробітної плати та соціальних виплат, їх відпо­відність ринковому рівню; стабільність складу колективу (плин­ність кадрів та її причини) та ін.;

4) комерційна діяльність: асортиментна та цінова політика; рекламна діяльність; організація господарських зв'язків, їх стабільність та ефективність; характер комерційних угод та їх ефективність; полі­тика формування торговельних надбавок; конкурентоспроможність реалізованої продукції (торговельна марка, швидкість реалізації) та інше;

5) організаційна та управлінська діяльність: система планування, оперативне управління, професійний рівень керівників та спеціалі­стів, раціональність організаційної структури, інформаційне забез­печення та технологія управління тощо.

IV етап - обробка інформації та отримання узагальнюючої оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства може проводи­тися різними методами. Найбільш поширеними є: метод різниць, ра­нгів, балів, графічний метод, узагальнення, метод суб'єктивних оці­нок.

V етап - визначення еталонного підприємства та дослі­дження складових його ресурсного потенціалу.

Під еталонним підприємством ми розуміємо підприємство, яке має найбільші конкурентні переваги серед групи оцінюваних підприємств.

Оскільки одним з чинників конкурентних переваг є склад та ступінь використання ресурсного потенціалу, то об'єктом подальшого дослідження має стати ресурсний потенціал, яким воно володіє.

З метою дослідження ресурсного потенціалу еталонного підпри­ємства слід провести ідентифікацію його системи ресурсів, оцінити які­сні показники, що визначають процеси їх формування та використання.

VI етап - оцінка якості ресурсного потенціалу підприємства та його достатності для виживання

Кількісна відносна характеристика ресурсних передумов вижи­вання підприємства може бути отримана шляхом порівняння складу ресурсів оцінюваного підприємства з еталонним підприємством.

Фактори та оціночні показники, які визначають

конкурентоспроможність торговельного підприємства на

споживчому ринку

Ця робота може здійснюватися експертним методом. Його за­стосування передбачає необхідність попередньої розробки карти оцінювання ресурсів, яка міститиме перелік ресурсів, їхні найважли­віші ознаки та встановлені ранги значущості окремих видів ресурсів для забезпечення життєздатності підприємства.