Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.3. Методологічні основи оцінки можливостей розвитку підприємства

Традиційно вважалося, що свідченням розвитку підприємства є зростання показників його господарсько-фінансової діяльності. Кіль­кісну оцінку можливостей підприємства щодо збільшення обсягів своєї діяльності отримували в процесі планування (розробки системи планів розвитку підприємства). Як відомо, останнім часом методичні підходи до проведення пла­нових розрахунків докорінним чином змінилися. Зміни, що відбулися, пов'язані, по-перше, з розвитком та впровадженням у практику, концеп­туальних положень стратегічного управління та планування, орієнтацією на стратегічні цілі та завдання підприємства, стан та динамізм змін у зов­нішньому середовищі, по-друге, концепції маркетингу, відповідно до якої виробнича діяльність підприємства не є визначальною, підприємст­во має орієнтуватися на задоволення потреб споживачів, обсяг та струк­туру попиту, що є запорукою успішної реалізації товарів (продукції), фі­нансової стійкості та конкурентоспроможності підприємства.

Концептуальна модель оцінки потенційних можливостей розвитку підприємства, що опинилося в кризовому стані, передбачає проведення певних етапів роботи.

1 етап - визначення напрямів дослідження потенційних можливостей розвитку

Вважаємо, що перспективи розвитку дає змогу найбільш повно оцінити така система напрямів дослідження: перспективи розвитку обсягу діяльності (в торгівлі - обсягу товарообороту як результатив­ного показника операційної діяльності торговельного підприємства), перспективи удосконалення ресурсного забезпечення діяльності (з окремих видів ресурсів - матеріальних, товарних, фінансових, трудо­вих), перспективи удосконалення системи управління підприємством.

2 етап - формування системи об'єктів дослідження, що ха­рактеризують можливості розвитку підприємства.

Можливості розвитку діяльності підприємства можуть бути охарактеризовані певною системою кількісних та якісних показників.

Розглянемо, як приклад, систему об'єктів дослідження, яка до­зволяє оцінити можливості розвитку торговельного підприємства.

Оцінка перспектив розвитку обсягів торговельної діяльності (товарообороту) має базуватися на визначенні:

• перспектив зростання інтенсивності потоку покупців у районі дія­льності підприємства;

• можливостей регіональної диверсифікації діяльності;

• можливостей збільшення широти, глибини та оновлення асорти­менту товарів, що реалізуються;

• можливостей забезпечення відповідності товарного асортименту до структури споживчого попиту, тобто закупівлі товарів, що ко­ристуються високим та сталим попитом;

• можливостей удосконалення форм та методів торговельного об­слуговування запитів відповідно до "цільової аудиторії";

• можливостей підвищення якості обслуговування тощо.

Удосконалення ресурсного забезпечення обумовлюється, насампе­ред, наявністю перспектив удосконалення товарних ресурсів, тобто заку­півельною діяльністю торговельного підприємства, які визначаються:

• наявністю стійких зв'язків з відомими та стійкими у фінансовому відношенні постачальниками (виробниками) товарів;

" можливістю користуватись найефективнішими каналами поши­рення товарів (доступом до каналу);

• можливістю самостійного проведення зовнішньоекономічних опе­рацій або доступу до імпортних товарів на першому етапі їх руху в межах країни (закупівля безпосередньо в учасника зовнішньоеко­номічної діяльності, а не у посередника);

• можливістю використання системи цінових знижок, що пропону­ються постачальниками (залежно від обсягів, ритмічності закупів­лі, форми та часу оплати тощо);

• входженням підприємства до складу формальних та неформальних об'єднань підприємств, у складі яких є виробники товарів;

• можливістю торговельного підприємства здійснити інтеграцію "вперед" (організувати власне виробництво товарів або стати співвла­сником підприємства, що здійснює випуск необхідних товарів) тощо.

Визначення перспектив удосконалення складу матеріальних ре­сурсів (матеріально-технічної бази) підприємства потребує оцінки можливостей:

• збільшення "робочої" торговельної площі за рахунок внутрішньо­го перепланування, раціональності розподілу площі торговельної зали між окремими товарними секціями;

• зміни територіального розміщення підприємства та його структу­рних підрозділів;

• звільнення від основних фондів, які не використовуються у зв'язку з моральних зносом або спрацюванням (наявність попиту на них та позитивної ліквідаційної вартості);

• удосконалення складу діючих основних фондів шляхом придбання або отримання в лізинг сучасніших, потужніших (за потреби) та економічних у використанні (енергоспоживання, ремонтопридат­ність, матеріаломісткість використання тощо) видів обладнання.

Оцінюючи перспективи розвитку фінансових ресурсів торгове­льного підприємства, слід враховувати:

• можливості підприємства щодо залучення позикових фінансових ресурсів та їх обслуговування за рахунок грошових потоків, що ге­неруються в процесі основної діяльності;

• інвестиційну привабливість підприємства для зовнішніх інвесторів;

• здатність до розробки ефективної дивідендної та емісійної політики;

• здатність до використання сучасних інструментів фінансового менедж­менту для запобігання інфляційним та реальним втратам капіталу (обі­гових коштів), забезпечення їх швидкого та ефективного обороту, вико­ристання нетрадиційних форм та методів розрахунку, прискорення гро­шового обороту тощо.

Оцінка перспектив розвитку трудових ресурсів має передба­чати дослідження можливостей залучення до підприємства необхід­ної кількості персоналу, що відповідає сучасним вимогам, насампе­ред, управлінців середньої та вищої ланки, а також "впливових спів­робітників", необхідних для доступу підприємства до найбільш зна­чущих видів ресурсів, забезпечення ефективного використання наяв­них трудових ресурсів або зростання їхнього обсягу та якості.

Оцінка можливостей удосконалення системи управління підприємс­твом потребує дослідження раціональності організаційної структури під­приємства, спеціалізації існуючих функціональних управлінських підрозді­лів, стану організації планово-економічної роботи, маркетингу, менедж­менту персоналу, бухгалтерського обліку, контролю за виконанням при­йнятих рішень, рівня професійної підготовки та практичного досвіду мене­джерів, ступеня впроваджень інформаційних технологій управління тощо.

2 етап - проведення експертної оцінка можливостей розвит­ку підприємства.

Для проведення експертної оцінки пропонується використовува­ти метод, згідно з яким перспективи розвитку оцінюються певною кількістю балів.

При використанні 5-бальної системи в основу оцінювання, мо­жуть бути покладені за такі критерії: 0- перспективи розвитку відсут­ні; 1- незначні можливості розвитку; 2- помірні можливості розвитку; 3-середні можливості розвитку; 4-добрі (суттєві) можливості розвит­ку, 5- відмінні можливості розвитку.

3 метою полегшення процедури оцінювання доцільно попере­дньо розробити фактор-карту оцінки, яка б відбивала ідентифікований стан кожного оціночного показника.

З етап - визначення значущості окремих напрямів дослідження можливостей розвитку підприємства для його виживання.

Окремі напрями дослідження певною мірою впливають на оцінку загальних можливостей розвитку підприємства. Оцінка коефі­цієнта значущості кожного з них здійснюється за допомогою шкали рангів.

Проведене анкетування фахівців торговельних підприємств Києва та обробка отриманих результатів дали можливість рекомен­дувати такі коефіцієнти значущості окремих напрямків дослідження перс­пектив розвитку підприємства для забезпечення його виживання:

• зростання обсягів діяльності (товарообороту) - 0.25

• перспективи доступу до фінансових ресурсів -0.2

• удосконалення системи управління - 0.2,

• удосконалення товарних ресурсів -0.15,

• зростання потенціалу трудових ресурсів - 0.1

• розвиток матеріальних ресурсів -0.1.

4 етап - узагальнення індивідуальних оцінок перспектив роз­витку торговельного підприємства.

Узагальнена оцінка перспектив розвитку підприємства може бути отримана за допомогою такої формули:

де БО, - бальна оцінка перспектив зростання і-го показника (чинника виживання);

Зі - значущість і-го показника для загальної оцінки можливості виживання;

п- загальна кількість показників оцінки.

Чим більше значення має узагальнюючий коефіцієнт, тим кра­щі перспективи зростання має підприємство.