3.1. Поняття життєвого циклу проекту

Поняття життєвого циклу трапляється досить часто — це життєвий цикл галузі, життєвий цикл підприємства, життєвий цикл виробництва, життєвий цикл проекту тощо. Інвестицій­ний проект може здійснюватися у межах підприємства або бути самостійним підприємством, але завжди він здійснюється в межах певної галузі народного господарства. Тому доцільно перед вивченням сутності та стадій життєвого циклу проек­ту коротко зупинитися на з'ясуванні життєвого циклу галузі. Визначенням та вивченням стадій життєвого циклу зай­мається теорія ринку. У теорії ринку виділяють шість таких стадій: 1) «народження», 2) «дитинство», 3) «юність», 4) «ран­ня зрілість», 5) «остаточна зрілість», 6) «старіння» [5].

«Народження» характеризує розробку та впровадження на ринок принципово нових видів товарів, обсяг потреб в яких спричиняє до будівництва нових підприємств, які відокремлюються у підгалузь, а потім у самостійну галузь.

«Зростання» характеризує визнання споживачами но­вих видів товарів, швидкий зріст обсягу попиту на них та відповідний зріст чисельності компаній та фірм. На цій стадії інвестування здійснюється швидкими темпами («інвести­ційний бум»).

«Розширення» характеризує період між високими темпа­ми збільшення чисельності компаній та стабілізацією цьо­го збільшення. На цій стадії ще продовжується інвестуван­ня у нове будівництво, але основний обсяг цього інвестуван­ня спрямовується на розширення вже існуючих виробничих об'єктів.

«Зрілість» характеризує період найбільшого обсягу по­питу на товари даної галузі, вдосконалення якісних харак­теристик випускаємої продукції. Основний обсяг інвестицій в цьому періоді спрямовується на модернізацію обладнання або на технічне переозброєння компаній. Ця стадія життє­вого циклу характеризується найбільш тривалим періодом, а для товарів, на які не впливає науково-технічний прогрес, ця стадія остання.

«Спад» характеризує період швидкого зменшення обся­гу попиту на товари даної галузі у зв'язку з розвитком нових галузей, товари яких замінюють традиційну потребу. Як підкреслювалося вище, ця стадія характерна не для всіх га­лузей, а тільки для тих, що випускають продукцію, на яку значно впливає науково-технічний прогрес.

Стадія життєвого циклу галузі (підприємства) впливає на доцільність здійснення певного проекту.

Інвестиційно привабливими для здійснення проекту вважаються підприємства, що знаходяться в процесі зросту, тобто на перших чотирьох стадіях свого розвитку. На стадії «остаточної зрілості» інвестування доцільно тільки в тому випадку, якщо продукція підприємства має достатньо високі маркетингові перспективи, а обсяг інвестицій у технічне переозброєння є малим і вкладені кошти можуть окупити­ся в найкоротший термін.

На стадії «старіння» інвестування, як правило, не має сенсу, за винятком тих випадків, коли намічається широка диверсифікація продукції, що випускається, тобто певне перепрофілювання підприємства. У цьому випадку можлива економія інвестиційних ресурсів у порівнянні з новим бу­дівництвом. Загальний період усіх стадій життєвого циклу підприємства визначається приблизно в 20-25 років, після чого підприємство припиняє своє існування або відрод­жується на новій основі й з новим складом власників і керу­ючого персоналу. Поняття життєвого циклу проекту має свої особливості.

Проміжок часу між моментом появи проекту та момен­том його ліквідації називають проектним циклом, або жит­тєвим циклом проекту. Життєвий цикл проекту є вихідним поняттям для дослідження проблем фінансування за проек­том та прийняття відповідних рішень. Кожен проект неза­лежно від його складності та обсягу робіт, необхідних для його виконання, проходить у своєму розвитку певні стадії: від стадії, коли «проекту ще нема», до стадії, коли «проекту вже нема».

Спеціалісти з проектного аналізу розглядають цикл про­екту (ЦП) як базовий елемент концепції проектного аналізу.

Життєвий цикл проекту можна тлумачити з різних точок зору, а саме як:

- час від першої затрати до останньої вигоди проекту;

- відбиття розвитку проекту, робіт, які провадяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту;

- визначення різних стадій розробки й реалізації про­екту;

- певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбу­вається встановлення певної послідовності дій під час роз­робки та впровадження проекту.

Ступінь деталізації й термінологія опису відповідних процедур залежать від характеру проекту, предметної куль­тури, поставлених завдань, наявних ресурсів і, можливо, уподобань та смаків проектного аналітика. Головне в про­цесі виділення фаз, стадій та етапів проекту полягає у позна­ченні деяких контрольних точок, під час проходження яких використовується додаткова (зовнішня) інформація і визна­чаються або оцінюються можливі напрямки розвитку про­екту. В будь-якому разі, прийнятий поділ відображає взаємодію проекту з середовищем (діючий механізм регулювання економіки країни, політика держави, існуюче становище в економіці тощо).

Реалізація проекту вимагає виконання певної кількості різноманітних заходів і робіт, які можна поділити на дві гру­пи: основна діяльність і діяльність із забезпечення проекту (рис. 3.1). Такий розподіл не є поділом процесу реалізації проекту на фази і стадії, оскільки ці діяльності часто збіга­ються в часі.

Рис. 3.1. Класифікація діяльності за проектом

До основної діяльності звичайно відносять аналіз проб­леми, формування цілей проекту, базове та детальне проек­тування, виконання будівельно-монтажних і пусконалагод­жувальних робіт, здавання проекту, експлуатацію проекту, ремонт, обслуговування та демонтаж обладнання тощо. Діяльність із забезпечення проекту, в свою чергу, може бути поділена на організаційну, правову, кадрову, фінансову, ма­теріально-технічну, комерційну та інформаційну. Чіткого й однозначного розподілу цих робіт у логічній послідовності та у часі за можливою кількістю проектів не існує (відповідно і фаз та етапів виконання проекту), оскільки визна­чальними є цілі й умови реалізації проекту.

Для інвесторів початок проекту пов'язаний з початком його реалізації й початком вкладання грошових коштів у його виконання.

Завершення існування проекту може бути наступним:

- введення до дії об'єктів, початок їхньої експлуатації та використання результатів виконання проекту;

- переведення персоналу, що виконував роботи за про­ектом, на іншу роботу;

-досягнення проектом заданих результатів;

- зупинка фінансування проекту;

- початок робіт з внесення до проекту глобальних змін, що не передбачались за первісним задумом (модернізація);

- виведення об'єктів з експлуатації.

Як правило, факт початку проекту і факт його ліквідації оформлюють офіційними документами. Стадії, через які про­ходить проект, називають фазами (етапами).