3.1.7. Корми тваринного походження

До цієї групи кормів належать незбиране молоко і продукти його переробки — збиране молоко, сколотини, сироватка; відходи м’ясо­комбінатів — м’ясне, м’ясо-кісткове, кров’яне борошно, шквара, тех­нічний жир; відходи рибної промисловості — рибне борошно, риб’ячий жир і фарш, нехарчова риба; пір’яне борошно тощо.

Молоко. Незбиране молоко є природним незамінним кормом для молодняку тварин у перший період їхнього життя. Воно міс­тить усі потрібні для росту й розвитку поживні речовини. По­живність 1 кг незбираного молока становить 0,30 — 0,35 к. од. У ньому 3,3 % білка, 3,7 — жиру, 4,8 — молочного цукру і 0,8 % золи. В молоці є всі вітаміни, макро- й мікроелементи та інші необхідні для організму речовини. За якістю та ступенем засвоюваності про­теїн молока переважає протеїни інших кормів тваринного по­ходження.

Склад молока в тієї самої тварини змінюється впродовж лакта­ційного періоду. В перші дні після отелення молочною залозою про­дукується молозиво. Воно відрізняється від молока вищим умістом сухої речовини, має жовтуватий колір, своєрідний запах, солоне на смак. Під час нагрівання зсідається. Порівняно з молоком у моло­зиві більше білків, особливо глобулінів, мінеральних речовин і ві­тамінів.

Молозиво в годівлі новонароджених ссавців є основною сполуч­ною ланкою у критичний період переходу від плацентарного жив­лення до самостійного в умовах зовнішнього середовища. Воно за­довольняє потреби організму новонародженого в енергії та пожив­них речовинах і відіграє важливу роль біологічного регулятора життєдіяльності, забезпечуючи організм пасивним імунітетом у пер­ші дні життя, а також нормалізує діяльність багатьох фізіологічних

і біологічних процесів, зокрема стимулює травну систему, посилює перистальтику кишок тощо. Використовують молозиво в годівлі тварин у свіжому вигляді, його охолоджують і заморожують для зберігання і підгодівлі інших видів тварин.

Від переробки молока на масло та сири одержують відходи: зби­ране молоко (знежирене), сколотини, сироватку. Збиране молоко (вміст жиру 0,1 — 0,2 %) отримують після видалення жиру з молока за допомогою сепаратора. У ньому залишаються майже весь білок, цукор, мінеральні та інші речовини. Поживність 1 кг такого молока становить 0,13 к. од. і 35 г перетравного протеїну.

Ш Згодовують переважно телятам і свиням у свіжому (свиням і в кислому) вигляді або у вигляді ацидофільного молока, яке викорис­товують із лікувальною та профілактичною метою в разі шлунково- кишкових захворювань. Готують його із свіжого пастеризованого і охолодженого до температури 35 — 40 °С збираного молока, до якого додають спеціальну закваску, виготовлену з чистої культури ацидо­фільної палички.

На деяких молочних заводах збиране молоко висушують. Воно має вигляд порошку білого або жовтувато-білого кольору і містить

5 — 7 % води, 33 — білка, 47 — молочного цукру, 8 — золи і до 1,5 % жиру. Поживність 1 кг такого молока — 1,25 к. од. і 330 г перетрав­ного протеїну. Використовують його для приготування замінників незбираного молока (ЗНМ) для телят, поросят, ягнят, а також у комбікормовій промисловості.

До складу замінника незбираного молока для телят входять: сухе збиране молоко — 60 — 75 %, суха молочка сироватка — 10 — 15, гід- рогенізований жир — 19 — 20, емульгатор — 2 %, вітаміни та мікро­елементи.

Сколотини — це продукт, який залишається після збивання ма­сла з вершків. За поживністю вони наближаються до збираного мо­лока, в 1 кг їх — 0,22 к. од. і 34 г перетравного протеїну. Згодовують переважно свиням.

Сироватка — відходи від виробництва сирів. Розрізняють солод­ку (під час виготовлення твердих сирів) і кислу (під час виготовлен­ня м’яких сирів) сироватки. Вона бідна на білок (0,9 %) і жир (0,37 %), але містить майже весь молочний цукор (4,6 %) і значну кількість мінеральних речовин (0,5 %). Поживність 1 кг свіжої сиро­ватки становить 0,13 к. од. і 9 г перетравного протеїну. В свіжому вигляді дають свиням.

Сироватку на деяких молочних заводах згущують до 40 — 60 % су­хої речовини, висушують і використовують для приготування ЗНМ та в комбікормовій промисловості. В разі виробництва з сироватки мо­лочного цукру (лактози) одержують як побічні продукти альбумінне молоко й мелясу, на основі яких виготовляють рідкий і сухий сирова­ткові концентрати. Вони є білково-вуглеводними кормовими добавка­ми у годівлі свиней, птиці, великої рогатої худоби та овець.

Важливу групу кормів тваринного походження становлять від­ходи м’ясокомбінатів. М’ясне борошно виробляють із відокремле­ного від кісток м’яса великої рогатої худоби, коней, овець, що підля­гає утилізації, екстрагуванням у спеціальних розчинах. Знежирене м’ясо висушують і розмелюють на борошно. Поживність 1 кг м’ясного борошна — 1,50 к. од. і 516 г перетравного протеїну. Вико­ристовують у годівлі свиней і птиці.

Мясо-кісткове борошно виготовлять із туш і внутрішніх органів тварин, непридатних для харчування людей, а також із трупів тва­рин, які загинули від незаразних хвороб. Колір його сірувато-бурий, а поживність залежить від частки кісток у туші і в середньому в 1 кг його міститься 1,02 к. од., 340 г перетравного протеїну, 143 г каль­цію та 74 г фосфору. Вводять переважно до складу комбікормів для свиней і птиці.

Кров’яне борошно виготовляють із крові, фібрину, шламу та кіс­ток (не більше ніж 5 %). Воно темно-коричневого кольору і залежно від сорту в ньому може бути 73 — 80 % протеїну, 3 — 5 — жиру та

6 — 10 % золи. Поживність 1 кг його — 1,02 к. од. і 530 — 580 г перетравного протеїну. Використовують у годівлі свиней та птиці в складі комбікормів.

Шквара — залишок після витоплювання жиру. В борошні першого сорту міститься 54 % протеїну, 19 — жиру і 16 % золи. В

1 кг борошна із шквари — 0,9 к. од. і 520 г перетравного протеїну.

Рибне борошно одержують із нехарчової риби та рибних відходів у процесі виробництва консервів. У високоякісному рибному борошні — до 60 % протеїну. Вого багате на незамінні амінокислоти

і вітаміни групи В, кальцій, фосфор, магній, залізо та йод. Пожив­ність 1 кг його залежно від умісту жиру становить 1 — 1,3 к. од. і 520 — 530 г перетравного протеїну.

(1 Для молодняку птиці й свиней воно є ціннішим кормом, ніж м’ясо-кісткове. Проте у разі згодовування його бройлерам і свиням на відгодівлі аж до забою у м’ясі може з’явитися запах риби. Тому не менш як за 15 днів до забою рибне борошне необхідно вилучити з раціону свиней і птиці. Свіжу рибу й свіжий фарш використовують у годівлі свиней та птиці у вареному вигляді.

Пір’яне борошно виробляють на птахофабриках і птахокомбіна­тах із свіжого махового та хвостового пір’я всіх видів птиці, а також із сировини, непридатної для виробництва пухо-перових виробів. Містить до 70 % протеїну, 3 — жиру і близько 12 % золи. Пожив­ність 1 кг його становить 0,8 к. д. і 500 г перетравного протеїну. Згодовують переважно птиці.

Лялечки тутового шовкопряда — залишок виробництва шовку. За відповідної обробки їх використовують на кормові цілі. У зв’язку з високим умістом жиру (до 20 %) борошно не може довго збері­гатися. В 1 кг його — 0,84 к. од. і 400 г перетравного протеїну. Вико­ристовують у відгодівлі свиней і птиці, а також у виробництві комбі­кормів для інших тварин, найчастіше для риби.

Харчові відходи одержують із громадських їдалень, ресторанів, а також від індивідуального харчування. Вони неоднорідні за складом, містять 65 — 80 % води, мало протеїну 3 — 4 %. У середньо­му поживність їх — 0,18 к. од. Дають свиням на відгодівлі. Перед згодовуванням очищають від сторонніх домішок (бите скло, посуд, ганчір’я тощо), обов’язково варять чи пропарюють у спеціальних котлах під тиском.

Склад харчових відходів непостійний і змінюється залежно від пори року. В середньому в їхньому складі на частку картоплі при­падає до 50 %, овочів і фруктів — до 30, кісток — 5, м’яса — 1,5, ри­би — 3 і хліба — близько 2 % та на різні домішки — від 4 до 10 %.

Ш Згодовують свиням на відгодівлі від 20 до 50 % за поживністю раціону, або 2 — 6 кг на голову за добу.

Харчові відходи швидко псуються, тому для тривалого зберіган­ня їх сушать на високотемпературних сушарках для одержання кормового борошна, яке має відповідати таким вимогам: уміст воло­ги —10 — 13 %, сирого протеїну — не менш як 10, клітковини — не більш як 10, сирої золи — не більше ніж 20 %. Воно не повинно міс­тити токсичних речовин і патогенних мікроорганізмів. В 1 кг боро­шна має бути 0,85 к. од. 85 г перетравного протеїну.